Справа № 2-а-845/2010 р.                

                                                        П О С Т А Н О В А

                                              І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

07 грудня 2010 року  Славутський міськрайонний суд Хмельницької області

в складі:                   головуючого                       судді Зеленської В.І.                                                                              

                                 при секретарі                                Хаміновій Н.В.,              

розглянувши у письмовому провадженні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до інспектора ДПС  Уллянівського взводу ДПС УДАІ УМВС України в Кіровоградській області ОСОБА_2 про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності  ,

                                                              в с т а н о в и в.

           ОСОБА_1 звернувся в суд з адміністративним позовом до  інспектора ДПС Уллянівського взводу ДПС УДАІ УМВС України в Кіровоградській області ОСОБА_2 про скасування постанови ВА № без номера від 28.09.2010 року про притягнення його до адміністративної відповідальності за ст. 122 ч. 1 КУпАП у виді 255 грн штрафу, тобто за перевищення швидкості руху  . Інспектор ДПС протокол про адмінправопорушення не складав. В постанові про адмінправопорушення зазначено, що швидкість його автомобіля становила 84 км/год. Однак, в постанові про адмінправопорушення відсутні відомості про місце вчинення адмінправопорушення: чи в зоні дії знаку, що обмежує швидкість, чи в населеному пункті. Результати зйомки за допомогою приладу «Візир» не можуть бути підставою для притягнення до адмінвідповідальності, так як прилад «Візир» міг зафіксувати швидкість іншого автомобіля, що рухався в попутному напрямку, або  швидкість виміряна з прискоренням. В постанові відомості про допуск інспектора ДПС для використання в роботі приладу «Візир»,  фотознімок відсутній.   Інспектором ДПС порушені його права, передбачені ст. 268 КУпАП, протокол про адмінправопорушення не складався, прав при розгляді справи про адмінправопорушення йому не забезпечено, копія постанови вручена не була. Про існування постанови про притягнення його до адмінвідповідальності він дізнався у відділі виконавчої служби Славутського міськрайонного управління юстиції 24.11.2010 року. Тому вважає, що строк звернення до суду за захистом порушеного права не пропустив, просить постанову про притягнення його до адмінвідповідальності у виді штрафу скасувати.  

Відповідач в судове засідання не з’явився .

Дослідивши позовну заяву та письмові докази, суд знаходить, що адміністративний позов слід задоволити з таких підстав.

Як вбачається з постанови ВА № без номера від 28.09.2010 року, винесеної інспектором ДПС ОСОБА_2,  ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 122 ч. 1 КУпАП   та накладено на нього штраф 255 грн  , оскільки 28.09.10 р  , керуючи автомобілем  «Фольксваген-Таурек» д.н. НОМЕР_1,  перевищив встановлену швидкість руху на 24 км/год, рухався зі швидкістю 84 км/год, чим    вчинив правопорушення, передбачене ст. 122 ч. 1 КУпАП.  (а.с.3).  

Суд знаходить, що  постанова прийнята з істотним порушенням процедури і невірна по суті з таких підстав.

Ніяких доказів про те, що 28.09.2010 року  позивач керував автомобілем  та перевищив встановлену швидкість руху у постанові немає. В постанові відсутні відомості про місце та час вчинення адмінправопорушення. Фотознімок відсутній, реквізити приладу, яким фіксувалося порушення, в постанові не зазначені. В даному випадку в постанові не зазначено реквізити документів про допуск даного вимірювального приладу до використання в Україні, а також перевірки конкретного екземпляра приладу. Це — прямі вимоги Закону України «Про метрологію і метрологічну діяльність» до вимірів, результати яких використовуються як докази або проводяться за замовленням суду, правоохоронних органів.

В оспорюваній  постанові не зазначено, хто саме проводив фотофіксацію правопорушення, чи мала ця особа допуск до використання застосованого приладу відео і фотозйомки. Відповідно до п.13.2 Інструкції з діяльності підрозділів дорожньо-патрульної служби Державтоінспекції МВС України (затверджена наказом МВС від 13.11.2006 N 1111) до використання спеціальних засобів допускаються співробітники, що вивчили інструкції до приладів і здали залік за правилами їхнього використання. Тому в постанові повинне бути відображено, хто саме використовував прилад, якщо його використання не було повністю автоматичним.

 Згідно із ст. 258 КУпАП у разі, якщо встановлена особа, яка керувала автомобілем та вчинила адмінправопорушення, передбачене ст. 122 ч. 1 КУпАП, то відповідно встановлено порядок оформлення правопорушення: водій повинен бути зупинений, постанова складена на місці, у випадку незгоди водія з порушенням — повинен бути складений адмінпротокол, правопорушенику повинні бути розяснені його права. Протокол про вчинення позивачем правопорушення в даному разі  не складений, права, передбачені ст. 268 КУпАП в тому числі право на правову допомогу, право представляти докази та ін.., не розяснені, копія постанови не вручена, так як підпис позивача в оскаржуваній постанові не відповідає його підпису в позовній заяві.

Відповідно до Розпорядження т.в.о. міністра внутрішніх справ від 21.05.2009 року фіксація швидкості руху транспортного засобу в населеному пункті допускається не менше ніж за 1000 м від початку населеного пункту. В даному разі  в ході судового розгляду з наданих доказів не представилося можливим встановити місце вчинення правопорушення  позивачем.

Крім цього, відповідно до ст. 280 КупАП при розгляді справи про адмінправопорушення орган (посадова особа) повинні зясувати: чи було вчинено адмінправопорушення, чи винна дана особа в його вчинення, чи підлягає вона адміністративній відповідальності,  чи є обставини що помякшують і обтяжують відповідальність, а також зясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Однак, означені обставини не встановлені інспектором ДПС при накладенні стягнення  на позивача,  не враховано характер вчиненого правопорушення, матеріальний стан правопорушника та  ступінь його вини, обставини, що пом’якшують відповідальність.

Частина 2 ст.71 КАС  в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Проте, відповідачем не спростовано пояснень позивача та не доведено правомірність постанови про притягнення  його до адмінвідповідальності за ст. 122 ч. 1 КУпАП  .

На підставі наведеного суд знаходить, що в діях  ОСОБА_1  не доведений склад правопорушення, передбаченого ст. 122 ч. 1 КУпАП і провадження в справі про адміністративне правопорушення щодо  позивача  за ст. 122 ч. 1 КУпАП слід закрити.

Згідно ст. 289 КУпАП, скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом 10 днів з дня винесення постанови. В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу.

З матеріалів справи судом встановлено, що копію постанови про притягнення до адмінвідповідальності  позивач отримав від державного виконавця   24.11.2010 року, а до суду звернувся 26.11.2010 року, тобто в межах 10 днів з дня його повідомлення про факт притягнення до адмінвідповідальності та отримання копії постанови . Тому суд знаходить, що  позивач не пропустив строк звернення до суду з позовом про захист порушеного права  .

Отже,суд вважає адміністративний позов підставним та обґрунтованим, а тому його слід задоволити.                        

           Керуючись ст.ст. 9, 11, 14, 100, 159 -163, 172-1 КАС України, суд

                                              п о с т а н о в и в .

Адміністративний позов задоволити.

Скасувати постанову інспектора ДПС  Уллянівського взводу ДПС УДАІ УМВС України в Кіровоградській області ОСОБА_2 ВА № без номера від 28.09.2010 року про притягнення  ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 122 ч. 1 КУпАП   і накладення штрафу 255 грн та закрити провадження в справі про адміністративне правопорушення .

Постанова в апеляційному порядку оскарженню не підлягає.            

                                      Суддя