АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа 11а –1031/2010 р.                                                                  Головуючий у суді І інстанції Іванов Д.Л.

Категорія ст. 296 ч.1 КК                                                                    Доповідач у суді ІІ інстанції Лещенко Р.М.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

      14 грудня 2010 року.   Колегія суддів судової  палати  у кримінальних справах  апеляційного  суду  Кіровоградської   області   у складі :  

                                                              головуючого -  судді Драного О.П.,                                              

                                                              суддів Лещенка Р.М., Палічука А.О.,

                                                              за участю прокурора Черниш Г.Р.,                                                              

розглянула у відкритому судовому засіданні у м. Кіровограді апеляцію прокурора, який затвердив обвинувальний висновок, на вирок  Новомиргородського районного суду Кіровоградської області від 16 вересня 2010 року, яким

                                    ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1,

                                    уродженець та мешканець ІНФОРМАЦІЯ_2

                                    Новомиргородського району Кіровоградської області,

                                    раніше не судимий,                                                                          

засуджений за ч. 1 ст. 296 КК України до покарання у виді обмеження волі строком на два роки. На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_3 звільнений  від  призначеного покарання з випробуванням, з встановленням іспитового строку на 1 рік. Відповідно до ч. 1 ст. 76 КК України засуджений зобов’язаний повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання або роботи.                      

           Вказаним вироком ОСОБА_3 визнаний винним , в тому, що будучи неповнолітнім вчинив хуліганство, тобто грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалось особливою зухвалістю, за таких обставин.

          23 березня 2007 року близько 23-30 год. неповнолітній ОСОБА_3, після бійки, яка відбулася в будинку культури с. Кам’янка Новомиргородського району Кіровоградської області між ним, ОСОБА_4 та жителями с. Мартоноша,  на автомобілі свого батька ОСОБА_5 марки ВАЗ-21066 реєстраційний номер НОМЕР_1, разом з ОСОБА_6 та ОСОБА_7 приїхали до будинку культури, розташованого в с. Мартоноша Новомиргородського району, де ОСОБА_3 з хуліганських мотивів, грубо порушуючи громадський порядок, діючи з особливою зухвалістю, з мисливської рушниці, яку він взяв з собою, зробив два постріли в напрямку будинку культури, біля якого знаходились місцеві жителі, створивши тим самим реальну загрозу для їх життя та здоров’я.  

            В результаті хуліганських дій ОСОБА_3 у вікні будинку культури було пошкоджено скло, а відвідувачі дискотеки, які знаходились біля приміщення, побоюючись за своє життя та здоров’я почали розбігатись у різні сторони.

            Після цього ОСОБА_3 біля приміщення сільської ради с. Мартоноша Новомиргородського району, наздогнавши ОСОБА_8, який впав на землю, наніс йому прикладом рушниці один удар в область голови, спричинивши потерпілому легкі тілесні ушкодження у вигляді: саден голови, грудної клітини, крововиливів лівого передпліччя.            

            В своїй з апеляції прокурор, не оспорюючи кваліфікації скоєного та встановлених місцевим судом фактичних обставин справи, просить змінити вирок суду та призначити останньому покарання у виді штрафу в розмірі 550 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, обґрунтовуючи це тим, що у відповідності до ст. 61 КК України таке покарання як обмеження волі не застосовується до неповнолітніх.  

            Заслухавши доповідача, думку прокурора відділу прокуратури Кіровоградської області, яка підтримала апеляцію, перевіривши матеріали кримінальної справи та доводи апеляції, колегія суддів приходить до висновку, що вона підлягає задоволенню з таких підстав.

            Суд першої інстанції обґрунтовано визнав ОСОБА_3 винним у скоєні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 296 КК України, що не оспорюється самим засудженим, через що дослідження доказів по справі під час її судового розгляду проводилось у відповідності до ч. 3 ст. 299 КК України.  Кваліфікація дій засудженого є правильною, так як в судовому засіданні з достовірністю було встановлено, що він вчинив хуліганство.  

            Призначаючи ОСОБА_3 покарання за ч. 1 ст. 296 КК України, суд хоча і врахував ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, його особу, обставини, що обтяжують та пом’якшують покарання, однак, в порушення вимог ст. 61 ч. 3 КК України, неправильно призначив останньому, який був неповнолітнім на час скоєння даного злочину, покарання у виді обмеження волі, хоча згідно зазначеної норми кримінального закону обмеження волі до неповнолітніх не застосовується.    

            За таких обставин колегія суддів приходить до висновку що вирок суду в частині призначення покарання підлягає зміні, з призначенням ОСОБА_3 більш м’якого покарання у виді штрафу, передбаченого санкцією ч. 1 ст. 296 КК України.  

             Керуючись ст. ст. 362, 366 КПК України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А :

             Апеляцію прокурора задовольнити.

             Вирок Новомиргородського районного суду Кіровоградської області від 16 березня 2010 року стосовно ОСОБА_3 в частині призначення покарання змінити. Призначити ОСОБА_3 за ч. 1 ст. 296 КК України  покарання у виді штрафу в розмірі 8500 грн.  

             В решті цей вирок залишити без зміни.

             Судді: