АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа 11а – 1073/2010 р.                                                                Головуючий у суді І інстанції Тимченко Л.М.

Категорія ст. 125 ч. 1 КК                                                                  Доповідач у суді ІІ інстанції Лещенко Р.М.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

      14 грудня 2010 року.   Колегія суддів судової  палати  у кримінальних справах  апеляційного  суду  Кіровоградської   області   у складі :  

                                                              головуючого -  судді Драного П.М.,                                              

                                                              суддів Лещенка Р.М., Палічука А.О.,                                                                

                                                              засудженої ОСОБА_3,

розглянула у відкритому судовому засіданні у м. Кіровограді апеляцію  засудженої ОСОБА_3 на вирок Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 30 вересня 2010 року, яким

                               ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1,

                               уродженка ІНФОРМАЦІЯ_2 Перевальського району Луганської

                               області,  мешканка АДРЕСА_1 Кіровоградської області,

                               раніше не судима,

засуджена  за ч. 1 ст. 125 КК України до покарання у виді штрафу в розмірі 510 грн. З засудженої ОСОБА_3 стягнуто на користь потерпілої ОСОБА_4 679 грн. 53 коп. матеріальної шкоди та 1000 грн. моральної шкоди.  

           Зазначеним вироком ОСОБА_3 визнана винною в умисному заподіянні потерпілій легких тілесних ушкоджень за таких обставин.

           3 липня 2010 року близько 18 години 30 хвилин ОСОБА_3 на території огороду потерпілої ОСОБА_4, що на території АДРЕСА_2, умисно нанесла потерпілій ОСОБА_4 декілька ударів палицею по голові, плечах, та руках, висловлюючи погрози на її адресу, внаслідок чого заподіяла останній ушкодження у вигляді синців спини, плечей, лівої щоки, які відповідно до висновку судово-медичної експертизи №870 від 30.09.2010 року несуть ознаки легких тілесних ушкоджень.  

            В своїй апеляції засуджена ОСОБА_3, не оспорюючи кваліфікацію та обставини скоєного злочину, просить змінити вирок суду в частині вирішення цивільного позову та відмовити в задоволенні відшкодування матеріальної та моральної шкоди повністю, мотивуючи це тим, що судом було встановлено що 03.07.2010 року вона умисно заподіяла потерпілій ОСОБА_4 легкі тілесні ушкодження, тобто синьці, однак на підтвердження матеріальної шкоди потерпіла надала до суду фіскальні чеки від 12.07.2010 року на суму 486,30 грн. та від 14.07.2010 року на суму 193,23 грн., згідно яких остання придбала ліки, дія яких до характеру нанесених тілесних ушкоджень взагалі не належить, так як вони спрямовані на подолання спазмів головного мозку, тобто більшість придбаних ліків не спрямовані на загоєння синців. Також звертає увагу на те, що потерпіла вже довгий час хворіє різними хворобами, та що ліки купувались через 9 та 11 днів від дня події, хоча середня тривалість відновлення м’яких частин тіла після  крововиливів у вигляді синців не перевищує 7-8 днів, а тому вважає, що потерпіла не довела завдання їй матеріальної шкоди. Не визнає, крім того, рішення суду про стягнення моральної шкоди, так як потерпіла не довела наявність моральної шкоди, спричиненої її діями.

            Заслухавши доповідача, засуджену ОСОБА_3, що підтримала свою апеляцію, перевіривши матеріали кримінальної справи та доводи апеляції, колегія суддів приходить до висновку, що вона підлягає задоволенню частково  з таких підстав.

            Суд першої інстанції обґрунтовано визнав ОСОБА_3 винною у скоєні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, що не оспорюється самою засудженою, та в повному обсязі підтверджується дослідженими під час судового слідства доказами.

            Призначаючи ОСОБА_3 покарання, суд у повній мірі врахував ступінь тяжкості вчиненого нею злочину, її особу, обставини, що обтяжують та пом’якшують покарання, через що обґрунтовано призначив останній покарання у виді штрафу, в межах санкції ч. 1 ст. 125 КК України.

            Однак, вирішуючи цивільний позов потерпілої, суд належним чином не перевірив, чи використовувались потерпілою вказані у фіскальних чеках ліки для лікування легких тілесних ушкоджень у вигляді синців спини, плечей, лівої щоки, що згідно висновків судово-медичної експертизи були заподіяні останній засудженою ОСОБА_3, чи для лікування інших своїх захворювань, та чому вказані фіскальні чеки датовані  12.07.2010 року та 14.07.2010 року, тобто через значний проміжок часу після скоєння злочину.

            Також місцевий суд у своєму вироку належним чином не мотивував необхідність стягнення з засудженої моральної шкоди, та не обґрунтував її розмір, виходячи із тяжкості скоєного злочину та майнового стану засудженої.                  

            За таких обставин, вирок суду першої інстанції стосовно ОСОБА_3, в частині вирішення цивільного позову потерпілої, підлягає скасуванню, з направленням матеріалів кримінальної справи в цій частині на новий судовий розгляд в порядку цивільного судочинства.

            Керуючись ст. ст. 362, 366 КПК України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А :

            Апеляцію засудженої ОСОБА_3 задовольнити частково.

            Вирок Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 30 вересня 2010 року стосовно ОСОБА_3 в частині вирішення цивільного позову скасувати, а справу в цій частині направити на новий судовий розгляд, в порядку цивільного судочинства, в той же суд, в іншому складі суду.

            В решті вирок суду залишити без зміни.  

            Судді: