Апеляційний суд Кіровоградської області
Справа № 22-11639/ 2010 Головуючий у 1 інстанції – Широкоряд Р.В.
Категорія –27 Доповідач - Бубличенко В.П.
Р І Ш Е Н Н Я
Іменем України
23 листопада 2010 року колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Кіровоградської області у складі:
головуючої судді - Бубличенко В.П.
суддів - Сукач Т.О.
Фомічова С.Є.
при секретарі - Савченко Н.В.
розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Кіровограді цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення боргу та відшкодування моральної шкоди, за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на заочне рішення Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 12 липня 2010 року і
в с т а н о в и л а :
У квітні 2010 року ОСОБА_2 пред’явив в суд позов до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за договором позики та відшкодування моральної шкоди.
В обгрунтування своїх вимог позивач зазначав, що в листопаді 2008 року він уклав з відповідачем договір позики за умовами якого ОСОБА_3 взяв у нього в борг строком до 30 червня 2009 року 120000 грн. Заява відповідача, що підтверджує укладення договору позики, засвідчена нотаріусом.
Посилаючись на те, що відповідач не виконав умови договору і прострочив виконання зобов’язання, позивач просив суд стягнути з відповідача на його користь суму боргу з урахуванням індексу інфляції, що складає 127840 грн., три відсотки річних за період з 1 липня 2009 року по 1 квітня 2010 року в сумі 2876,40 грн., а також 5000 грн. у відшкодування моральної шкоди, завданої невиконанням умов договору.
Заочним рішенням Світловодського міськрайонного суду від 12 липня 2010 року позов задоволено у повному обсязі.
У апеляційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду скасувати і ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.
Заслухавши доповідача, заперечення на апеляційну скаргу представника позивача, адвоката ОСОБА_4, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обгрунтованість рішення суду у встановлених статтею 303 ЦПК України межах, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Встановлено, що в листопаді 2008 року сторони уклали договір позики, що підтверджується заявою відповідача ОСОБА_3 від 21 листопада 2008 року, підпис якого засвідчений нотаріусом. Форма укладеного сторонами договору позики відповідає вимогам ст.1047 ЦК України.
Відповідно до ч.1 ст.1049 ЦК України позичальник зобов’язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.
З матеріалів справи вбачається, що відповідач умови договору щодо повернення позики не виконав, у передбаченому статтею 1051 ЦК України порядку договір позики не оспорив.
За таких обставин суд дійшов правильного висновку, що вимоги про стягнення суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також трьох процентів річних від простроченої суми в зв’язку з порушенням грошового зобов’язання відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України підлягають задоволенню. Розрахунок суми боргу, проведений позивачем, відповідач не оспорив.
Доводи відповідача у апеляційній скарзі щодо того, що позивач раніше заборгував йому 17000 доларів США, а тому немає підстав для стягнення з нього на користь позивача боргу, не мають правового значення для вирішення даного спору, оскільки вимоги про повернення зазначеної суми відповідач не заявляв.
Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що рішення суду в частині вирішення вимог про стягнення боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також трьох процентів річних від простроченої суми в зв’язку з порушенням грошового зобов’язання відповідає вимогам закону і матеріалам справи, тому підстав для його скасування немає.
Проте, колегія суддів вважає, що в частині відшкодування моральної шкоди рішення суду не ґрунтується на законі, а тому підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення перо відмову у задоволенні позову про відшкодування моральної шкоди.
Відповідно до ч.1 ст.23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.
З матеріалів справи вбачається, що заподіяння йому моральної шкоди позивач пов’язує з невиконанням відповідачем умов договору позики.
Пленум Верховного Суду України у п.2 постанови № 4 від 31 березня 1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» роз’яснив, що спори про відшкодування заподіяної фізичній чи юридичній особі моральної (немайнової) шкоди розглядаються, зокрема, при порушенні зобов’язань, які підпадають під дію Закону «Про захист прав споживачів» чи інших законів, що регулюють такі зобов’язання і передбачають відшкодування моральної (немайнової) шкоди.
Норми цивільного законодавства, що регулюють правовідносини позики, не передбачають відшкодування моральної шкоди в зв’язку з невиконанням умов договору позики, не передбачає такого відшкодування і укладений між сторонами договір.
За таких обставин у суду не було передбачених законом підстав для задоволення вимоги позивача про відшкодування моральної шкоди.
Керуючись ст.ст. 209, 307, 308, 309, 313, 314, 316 ЦПК України, колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Кіровоградської області
в и р і ш и л а :
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити частково.
Заочне рішення Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 12 липня 2010 року скасувати в частині вирішення позову ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення 5000 грн. у відшкодування моральної шкоди з ухваленням нового рішення, яким у позові ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про відшкодування моральної шкоди відмовити.
В решті зазначене рішення залишити без змін.
Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржено у касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуюча
Судді