Справа №4- 4407/10
П О С Т А Н О В А
16 грудня 2010 року Печерський районний суду м. Києва в складі:
головуючого судді Смик С.І.
при секретарі Орловій М.І.
з участю прокурора Курило Д.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві скаргу ОСОБА_1 на дії Генеральної прокуратури України , -
В С Т А Н О В И В :
ОСОБА_1 звернувся до суду зі скаргою в якій просить скасувати незаконне рішення Генерального прокурора України від 16.02.2008 року № 06/2-12199-02 про відмову в скасуванні постанови прокуратури Березовського району Одеської області від 18.03.2008 року та порушити кримінальну справу відносно о/у Березовського РВ ГУ МВС України в Одеській області Лопушинського В.А. за ознаками злочину, передбаченого ст.ст. 364,365,366 КК України.
В судове засідання ОСОБА_1, який відбуває покарання в місцях позбавлення волі не доставлявся, про час та місце розгляду повідомлений належним чином та судом визнано можливим розглянути скаргу у його відсутності.
Представник Генеральної прокуратури України в судовому засіданні проти скарги заперечував, посилаючись на те, що дана скарга не підлягає розгляду в порядку ст. 236 КПК України, а тому просив залишити її без розгляду.
Суд, дослідивши матеріали скарги, вислухавши думку прокурора вважає, що скарга не підлягає задоволенню та її слід вважати такою, що залишена судом без розгляду виходячи з наступного.
ОСОБА_1 як правові підстави своїх вимог посилається на ст.236 КПК України, а тому справа підлягає розгляду саме в порядку кримінального судочинства.
У відповідності зі ст. 236 КПК України дії прокурора можуть бути оскаржені до суду.
Скарги на дії прокурора розглядаються судом першої інстанції при попередньому розгляді справи або при розгляді її по суті, якщо інше не передбачене КПК України.
Чинне законодавство обмежує повноваження суду з контролю за досудовим слідством в розумінні положень ст.236 КПК України.
Нормами КПК України передбачено лише порядок здійснення судового контролю за досудовим слідством стосовно постанов про відмову в порушенні кримінальної справи, про порушення кримінальної справи та постанов про закриття кримінальної справи ( ст.ст.236-1, 236-2,236-5, 236-6, 236-8 КПК України).
Окрім цього, до контрольних функцій суду відносяться застосування запобіжного заходу у вигляді взяття під варту, продовження строків тримання під вартою, проведення обшуку житла чи іншого володіння особи, накладення арешту на кореспонденцію і зняття інформації з каналів зв’язку, прослуховування телефонних та інших розмов, розкриття інформації, що містить банківську таємницю.
Як вбачається зі змісту скарги, ОСОБА_1 просить скасувати незаконне рішення Генерального прокурора України від 16.02.2008 року № 06/2-12199-02 про відмову в скасуванні постанови прокуратури Березовського району Одеської області від 18.03.2008 року та порушити кримінальну справу відносно о/у Березовського РВ ГУ МВС України в Одеській області Лопушинського В.А. за ознаками злочину, передбаченого ст.ст. 364,365,366 КК України.
Таким чином, дії прокурора під час розгляду ним скарг та здійснення нагляду за підлеглими прокуратурами в порядку судового контролю оскарженню не підлягають, а тому у суду відсутні правові підстави розгляду скарги по суті та її слід вважати такою, що залишена без розгляду.
Окрім того, відповідно до ст.112 КПК України порушення кримінальної справи за ст.ст. 364,365,366 КК України та провадження по ним досудового слідства віднесено до компетенції слідчих прокуратури.
На підставі викладеного, керуючись ст. 236 КПК України,
ПОСТАНОВИВ:
Скаргу ОСОБА_1 на дії Генеральної прокуратури України при розгляді його скарг – вважати такою, що залишена без розгляду.
Постанова може бути оскаржена до Апеляційного суду м. Києва, через районний суд, протягом 15 діб з дня її винесення.
Суддя
С.І.СМИК