Справа № 2-3953/010
_____2010 рік
Р І Ш Е Н Н Я
Іменем України
13 грудня 2010 року Слов`яносербський районний суд в складі:
головуючого судді Кобзій Т.І.
при секретарі Бондаренко Г.Я.,
Розглянувши у відкритому судовому засіданні в сел. Слов`яносербськ цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення пені за прострочення по сплаті аліментів та відшкодування моральної шкоди,
ВСТАНОВИВ:
Позивачка звернулася до суду з позовом, посилаючись на ту обставину, що перебувала з відповідачем в зареєстрованому шлюбі по 14 січня 2010 року. Від шлюбу вони мають неповнолітнього сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, який проживає з нею та перебуває на її вихованні та утриманні. Рішенням Слов`яносербського районного суду з відповідача на користь позивачки було стягнено аліменти на утримання сина в розмірі 1/6 частини його доходів на місяць. На підставі рішення суду було видано виконавчий лист №2-1292 від 18.12.2009 року. Відповідач не виконує свій обов`язок по утриманню своєї дитини до повноліття, аліменти не сплачує, іншої допомоги не надає, не хоче бачитися та спілкуватися з сином. Згідно довідки Слов`яносербського РУЮ у відповідача утворилася заборгованість по сплаті аліментів станом на 12.10.2010 року в розмірі 2900,41 грн.. За минулий рік відповідач сплатив у квітні та травні 2010 року по 50 грн..
Відповідач не є інвалідом, а його небажання працювати є намаганням ухилитися від сплати аліментів на 3 неповнолітніх дітей. Відповідач працює неофіційно, свідомо ухиляється від сплати аліментів, що свідчить про наявність вини в його діях.
Позивачка просить суд стягнути з відповідача пеню за минулий рік в межах позовної давності в сумі 874, 66 грн. згідно розрахунку, а також моральну шкоду в сумі 2000 грн., оскільки вона постійно відчуває моральні страждання через те, що вимушена самостійно утримувати дитину, в той час, як відповідач витрачає весь свій заробіток на власні потреби.
В судовому засіданні позивачка підтримала свої вимоги в повному обсязі.
Відповідач з позовом не згоден, суду пояснив, що після розлучення він залишив позивачці їхній спільний бізнес, до цього часу офіційно не працює, крім сина ОСОБА_3 від шлюбу з позивачкою, має ще двох дітей від першого шлюбу, на утримання яких з нього також стягуються аліменти. Тому сплачувати аліменти він не міг. Але від сплати аліментів він не відмовляється, обіцяє сплатити всю заборгованість. Вимоги позивачки в частині стягнення моральної шкоди взагалі не визнає, оскільки позивачкою нічим не підтверджуються її вимоги в цій частині.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши сторони, суд знаходить позовні вимоги обгрунтованими та такими, що підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.
Згідно ст.10 ЦПК України обставини цивільних справ встановлюються судом за принципом змагальності. Суд же, зберігаючи об 'єктивність і неупередженість, лише створює необхідні умови для всебічного і повного дослідження обставин справи. Згідно ст.11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи в межах заявлених вимог і на підставі наданих сторонами доказів. Крім того, згідно ст.. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень.
В судовому засіданні встановлено, що рішенням Слов`яносербського районного суду 18.12.2009 року з відповідача на користь позивачки було стягнено аліменти на утримання сина ОСОБА_3 в розмірі 1/6 частини його доходів на місяць. На підставі даного рішення було видано виконавчий лист, який знаходиться на виконанні відділу державної виконавчої служби Слов`яносербського РУЮ. Відповідно до довідки відділу державної виконавчої служби Слов`яносербського РУЮ за період з листопада 2009 року по вересень 2010 року відповідачем сплачено на користь позивачки аліменти в сумі 100 грн., а заборгованість склала 2900,41 грн., аліменти не сплачуються у зв`язку з тим, що боржник, тобто відповідач, не працює.
Відповідно до ч.1 ст. 196 Сімейного кодексу України при виникненні заборгованості з вини особи, яка зобов`язана сплачувати аліменти за рішенням суду, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення.
Посилання відповідача на ту обставину, що він не міг сплачувати аліменти, оскільки не працює, не може бути підставою для звільнення відповідача від сплати пені за прострочення виплати аліментів, оскільки відповідач є працездатним, жодних доказів того, що не працював з незалежних від нього причин, суду не надав.
Тому відповідно до ч.1 ст. 196 СК України з відповідача на користь позивачки необхідно стягнути пеню за прострочення сплати аліментів.
Вимоги позивачки в частині стягнення моральної шкоди задоволенню не підлягають, оскільки позивачкою не доведено заподіяння їй моральної шкоди діями відповідача.
Понесені позивачкою судові витрати підлягають стягненню з відповідача пропорційно задоволеній частині позову.
На підставі викладеного, керуючись ст.196 Сімейного кодексу України, ст.ст. 23, 549,1167 Цивільного кодексу України, ст.ст.10, 11,60,212,214 ЦПК України, суд
ВИРІШИВ :
Позов задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, який народився в м. Луганськ, на користь ОСОБА_1 за прострочення сплати аліментів на утримання сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, за період з грудня 2009 року по вересень 2010 року в сумі 874 грн. 66 коп. (вісімсот сімдесят чотири грн. 66 коп.).
Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, який народився в м. Луганськ, на користь ОСОБА_1 понесені нею витрати за сплату судового збору в сумі 51 грн. та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судів в сумі 120 грн., а всього 171 грн. (сто сімдесят одну грн.).
В частині стягнення моральної шкоди в позові відмовити за необгрунтованістю вимог.
Рішення може бути оскаржено в апеляційний суд Луганської області через Слов`яносербський районний суд. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя Кобзій Т.І.