Справа № 2 – а – 66/10

ПОСТАНОВА

іменем України

14 грудня 2010 року                 Турійський районний суд Волинської області

в складі: головуючого – судді Овсієнка А.А.

при секретарі Веремчук Л.Ю.

з участю позивача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт.Турійську Волинської області адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до інспектора ДПС Рівненської роти ДПС (для обслуговування доріг державного значення) УДАІ УМВС України в Рівненській області прапорщика міліції Ільченка Руслана Миколайовича про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 звернувся до Турійського районного суду Волинської області з вищевказаним адміністративним позовом, покликаючись в обґрунтування своїх позовних вимог на наступне.

Як зазначено у позовній заяві, постановою інспектора ДПС Рівненської роти ДПС (для обслуговування доріг державного значення) УДАІ УМВС України в Рівненській області прапорщика міліції Ільченка Р.М. серії ВК № 169228 від 16 листопада 2010 року на         ОСОБА_1 накладено за ч.1 ст.122 КУпАП адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 300 грн. за те, що він, керуючи 16 листопада 2010 року о 04 год. 45 хв. на 154 км автодороги сполученням Устилуг-Луцьк-Рівне в с.Обарів Рівненського району Рівненської області, позначеному дорожнім знаком 5.45, автомобілем марки «BMW Х5», державний реєстраційний номер НОМЕР_1, рухався зі швидкістю 97 км/год., перевищивши тим самим встановлене обмеження швидкості руху.

Вважаючи, що Правил дорожнього руху України він не порушував, оскільки рухався у вищевказаному населеному пункті з дозволеною швидкістю, та жодного адміністративного правопорушення не вчиняв, у своїй позовній заяві ОСОБА_1 просив визнати протиправною та скасувати винесену інспектором ДПС Рівненської роти ДПС (для обслуговування доріг державного значення) УДАІ УМВС України в Рівненській області прапорщиком міліції Ільченком Р.М. вищевказану постанову про накладення адміністративного стягнення, а провадження у даній справі про адміністративне правопорушення, закрити у зв’язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Відповідачем письмових заперечень проти даного позову подано не було.

Під час розгляду даної справи позивач ОСОБА_1 свої позовні вимоги підтримав повністю та з підстав, зазначених у позовній заяві, при цьому ствердив у своїх поясненнях наведені у позовній заяві факти. Крім того, позивач також пояснив, що в населеному пункті він рухався з використанням наявної в автомобілі функції «круїз-контроль», яка автоматично утримує задану швидкість руху, в його випадку – 60 км/год.

Відповідач інспектор Рівненської роти ДПС (для обслуговування доріг державного значення) УДАІ УМВС України в Рівненській області прапорщик міліції Ільченко Р.М. в судове засідання не з’явився, хоча був належним чином та своєчасно повідомлений про час, дату та місце проведення судового засідання, при цьому про причини своєї неявки не повідомив, про відкладення розгляду справи чи про розгляд справи без його участі не клопотав, у зв’язку з чим судом, відповідно до вимог ст.128 КАС України, визнано за можливе здійснювати розгляд даної адміністративної справи за відсутності відповідача.

Таким чином, дослідивши надані сторонами письмові докази, суд вважає позов ОСОБА_1 підставним та таким, що підлягає до задоволення повністю.

Так, судом встановлено, що 16 листопада 2010 року інспектором Рівненської роти ДПС (для обслуговування доріг державного значення) УДАІ УМВС України в Рівненській області прапорщиком міліції Ільченком Р.М. було складено протокол про адміністративне правопорушення серії ВК 1 № 059824, згідно з яким 16 листопада 2010 року о 04 год. 45 хв. ОСОБА_1, керуючи на автодорозі сполученням Устилуг-Луцьк-Рівне в с.Обарів Рівненського району Рівненської області автомобілем марки «BMW Х5», державний реєстраційний номер НОМЕР_1, всупереч вимогам пп.12.4 п.12 Правил дорожнього руху України, рухався зі швидкістю 97 км/год., чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.122 КУпАП (а.с.4).

За даним протоколом постановою цього ж інспектора від 16 листопада 2010 року серії ВК № 169228 на ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення за  ч.1 ст.122 КУпАП у виді штрафу в розмірі 300 грн. (а.с.3).

Так, ч.1 ст.122 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за перевищення  водіями транспортних засобів  встановлених обмежень швидкості руху більш як на двадцять кілометрів на годину.

Дійсно, згідно з пп.12.4 п.12 Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10 жовтня 2001 року (далі – ПДР України), у населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється зі швидкістю не більше 60 км/год.

Як вбачається з вищевказаного протоколу про адміністративне правопорушення, швидкість руху автомобіля, яким керував позивач була зафіксована вимірювачем швидкості «Візир», серійний номер 0812379.

Проте, зі змісту даного протоколу також вбачається, що ОСОБА_1 був відразу не згідний з висновком інспектора ДАІ про перевищення ним встановленого обмеження швидкості руху, про що і зазначив у цьому ж протоколі.

При цьому, на наданих суду фотознімках, зроблених за допомогою відеозаписуючого вимірювача швидкості «Візир», серійний номер 0812379, взагалі відсутнє зображення транспортного засобу, швидкість руху якого 16 листопада 2010 року в період часу з 04 год. 45 хв. 37 сек. по 04 год. 45 хв. 45 сек. зафіксована в межах 97-26 км/год.

Таким чином,  з наявних фотознімків неможливо зробити беззаперечний висновок про те, що саме автомобіль марки «BMW Х5», державний реєстраційний номер НОМЕР_1, рухався 16 листопада 2010 року о 04 год. 45 хв. в с.Обарів Рівненського району Рівненської області - населеному пункті, позначеному дорожнім знаком 5.45 ПДР України, зі швидкістю 97 км/год.

У зв’язку з цим, вищевказані фотознімки та, відповідно, - складений на підставі зроблених за допомогою технічного приладу контролю «Візир», серійний № 0812379, замірів швидкості руху протокол про адміністративне правопорушення серії ВК 1 № 059824 від               16 листопада 2010 року не можуть слугувати належними та достатніми доказами винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КУпАП.

І оскільки немає інших належних та законно здобутих доказів того, що ОСОБА_1, керуючи на 154 км автодороги сполученням Устилуг-Луцьк-Рівне в с.Обарів Рівненського району Рівненської області автомобілем марки «BMW Х5», державний реєстраційний номер НОМЕР_1, всупереч вимогам пп.12.4 п.12 Правил дорожнього руху України рухався зі швидкістю 97 км/год. і тим самим перевищив встановлене обмеження швидкості руху більш ніж на 20 км/год, в діях останнього відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КУпАП, зокрема – його  об’єктивна сторона.

Разом з тим, відповідно до вимог ст.245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Ст.280 КУпАП на орган (посадову особу) при розгляді справи про адміністративне правопорушення покладено обов’язок з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового  колективу, а  також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Однак, проаналізувавши наявні у справі докази, суд дійшов висновку про те, що всупереч вимогам ст.ст.245, 280 КУпАП відповідачем було не взято до уваги доводи позивача та безпідставно визнано ОСОБА_1 винним у вчиненні передбаченого ч.1          ст.122 КУпАП адміністративного правопорушення.

Крім того, у вищевказаній постанові про накладення адміністративного стягнення лише констатовано факт руху автомобіля під керуванням позивача зі швидкістю 97 км/год. у позначеному дорожнім знаком 5.45 населеному пункті, тоді як висновки про перевищення позивачем встановлених обмежень швидкості руху більш як на 20 км/год. відсутні.

Також відповідачем не надано суду жодних доказів, які спростовували б викладені у позовній заяві доводи позивача, хоча, відповідно до ч.2 ст.71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення покладається саме на відповідача.

З огляду на вищевикладене суд вважає, що оскаржувана постанова винесена з порушенням вимог ст.ст.245, 280 КУпАП, у зв’язку з чим є протиправною та підлягає скасуванню.

Скасовуючи постанову про накладення адміністративного стягнення, суд на підставі п.1 ст.247, п.3 ч.1 ст.293 КУпАП та з урахуванням вимог ч.2 ст.11 КАС України одночасно також закриває провадження у справі про дане адміністративне правопорушення у зв’язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КУпАП.

Позивач від сплати судового збору звільнений на підставі ч.5 ст.288 КУпАП, а будь-яких інших судових витрат у справі сторони не понесли та вимог про їх відшкодування не заявляли.

    Керуючись ст.ст.11, ч.2 ст.71, ст.ст.86, 161, 163 КАС України, ст.ст.245, 280, п.3 ч.1            ст.293 КУпАП, суд

п о с т а н о в и в :

Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити повністю.

Скасувати постанову інспектора ДПС Рівненської роти ДПС (для обслуговування доріг державного значення) УДАІ УМВС України в Рівненській області прапорщика міліції Ільченка Руслана Миколайовича серії ВК № 169228 від 16 листопада 2010 року про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення за ч.1 ст.122 КУпАП.

На підставі п.1 ст.247 КУпАП закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.122 КУпАП, у зв’язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.

Постанова є остаточною, оскарженню не підлягає і набирає законної сили з моменту її проголошення.    

Головуючий