КОПІЯ

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 листопада 2010 року                                                 м. Хмельницький

Колегія суддів судової палати з цивільних справ

апеляційного суду Хмельницької області

в складі :  головуючого судді Самчука П.П.

суддів Карпусь С.А., Пастощука М.М.                                                                                   при секретарі Пещанюк Л.Ю.

з  участю: ОСОБА_1

розглянула у відкритому судовому засіданні цивільну справу № 22ц-5474 за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Нетішинського міського суду Хмельницької області від 16 серпня 2010 року по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про вселення та за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про виселення, треті особи – Нетішинський професійний ліцей і орган опіки та піклування виконавчого комітету Нетішинської міської ради.      

Перевіривши матеріали справи, доводи   апеляційної скарги, колегія суддів  

в с т а н о в и л а :

ОСОБА_2 в листопаді 2009 року звернулась в суд з позовом, вказавши, що 27 липня 2003 року уклала шлюб з ОСОБА_1, який був розірваний в квітні 2009 року, мають сина ОСОБА_3 2004 року народження і всі троє проживали та прописані в кімнаті АДРЕСА_1 В липні 2008 року колишній чоловік, повернувшись додому в стані алкогольного сп’яніння, вигнав її разом з дитиною з дому, тому певний час проживала у своєї матері ОСОБА_4, а в даний час винаймає кімнату в гуртожитку. На її неодноразові прохання ОСОБА_1 не допускає її з сином до жилої площі, на яку мають право,  тому просила вселити її з сином ОСОБА_3 в кімнату АДРЕСА_1 та зобов’язати ОСОБА_1 не чинити перешкод в користуванні зазначеним жилим приміщенням.  

ОСОБА_1 в грудні 2009 року звернувся в суд з позовом, вказавши, що перебував в шлюбі з ОСОБА_2 і у вересні 2005 року отримав кімнату в гуртожитку Нетішинського професійного ліцею та відповідно до витягу з протоколу №17 від 01.09.2005 року спільного засідання адміністрації і профспілкового комітету ліцею дано згоду на прописку сім’ї в складі трьох осіб – він, колишня дружина ОСОБА_2 і син ОСОБА_3 – в кімнаті АДРЕСА_1

Однак їх сім’я по вині ОСОБА_2 не склалася і з її ініціативи рішенням Нетішинського міського суду від 12 грудня 2008 року шлюб було розірвано. Проте їх сім’я розпалась значно раніше і відповідачка в червні 2008 року, забравши все належне їй майно, переїхала проживати до своїх батьків, оплату за проживання не проводила, що підтверджується   копіями квитанцій та актом. Пізніше довідавшись, що фактично створив

Головуючий у першій інстанції – Ходороський Б.В.                                   Справа № 22ц - 5474

Доповідач - Самчук П.П.                                                                             Категорія 41,42

нову сім’ю, 12 грудня 2009 року влаштувала скандал, зламала замок в дверях кімнати.

Вважав, що не проживаючи у виділеній йому кімнаті понад півтора роки, відповідачка взагалі втратила право на проживання в ній, тому просив виселити її з кімнати АДРЕСА_1 без надання іншого житла.

Рішенням Нетішинського міського суду від 16 серпня 2010 року позов ОСОБА_2 задоволено та вселено її з сином ОСОБА_3  в кімнату АДРЕСА_1 і зобов’язано ОСОБА_1 не чинити перешкод в користуванні житлом, а в задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1  означене рішення суду вважає неправильним, просить його скасувати і ухвалити нове рішення, яким задоволити його позов, а в позові ОСОБА_2 відмовити, посилаючись, що суд дав неправильну правову оцінку фактичним обставинам справи.  

Апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду – скасуванню з ухваленням нового рішення із-за невідповідності висновків суд обставинам справи.

З матеріалів справи, зокрема, з витягу протоколу №17 від 01 вересня 2005 року спільного засідання адміністрації і профспілкового комітету Нетішинського професійного ліцею, вбачається, що ОСОБА_1 було дано згоду на прописку в кімнаті №210 гуртожитку складом сім’ї. Проте таке ж рішення про надання жилої площі в зазначеному гуртожитку не приймалось і ордер, який згідно ст. 129 ЖК України є єдиною підставою для вселення на надану жилу площу, не видавався, тобто сім’я ОСОБА_1 була поселена у спірну кімнату з порушенням встановленого порядку і законних підстав для проживання в ній не мала.

Разом з тим зі ОСОБА_1, як наймачем, і директором професійного ліцею 14 грудня 2009 року укладено угоду № 41/8 на проживання в гуртожитку протягом року до 31 грудня 2010 року, що є правовою підставою для проживання в гуртожитку протягом вказаного терміну, але одного ОСОБА_1, а не сім’ї . Як вбачається, такий договір найму жилого приміщення в гуртожитку з ОСОБА_2 не укладався, а також враховуючи, що і ордер не видавався на вселення в зазначену кімнату, тому ОСОБА_2 не має законних підстав на проживання в цій кімнаті і не може претендувати на неї.

Також порядок користування гуртожитками регулюється главою IV ЖК України і в ній немає посилання на те, що на правовідносини, які нею регулюються, поширюється дія глави ІІ ЖК України, тому посилання в рішенні суду на ст. 64 ЖК України є помилковим та безпідставним.

Викладене свідчить, що ОСОБА_2 не мала і не набула законного права на проживання в кімнаті АДРЕСА_1, яку вона залишила в липні 2008 року, перейшовши на інше місце проживання, тому не було в суду законних підстав для задоволення її позову про вселення в цю кімнату з посиланням на п. 41.5 Примірного положення про гуртожитки, тому в цій частині рішення суду підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову в позові.

Рішенням суду відмовлено ОСОБА_1 в позові до ОСОБА_2 про виселення, але враховуючи, що він і не вправі був звертатись з таким позовом, апеляційний суд вважає можливим не скасовувати в цій частині рішення суду.  

Керуючись ст.ст. 307, 309, 314, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів  

в и р і ш и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволити.

Рішення Нетішинського міського суду Хмельницької області від 16 серпня 2010 року в частині вселення ОСОБА_2 та неповнолітнього сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, в кімнату АДРЕСА_1 скасувати та в задоволенні позову ОСОБА_2 про вселення в зазначену кімнату гуртожитку відмовити, а в решті -  залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, але може бути оскаржено в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.

Головуючий: (підпис)

Судді: (підписи)

З оригіналом згідно: суддя апеляційного суду                                      П.П. Самчук