Справа № 2-693/

                  2010 рік

Р I Ш Е Н Н Я

I М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

30 листопада  2010 року            Совєтський районний суд Автономної Республіки Крим

у складі: головуючого         - судді Петрової Ю.В.

при секретарі                 - Тріфоновій С.О.

за участю

        відповідача                 - ОСОБА_2

розглянувши у попередньому відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Совєтський Совєтського району Автономної Республіки Крим цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський акціонерний банк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, судових витрат,

В С Т А Н О В И В :

ПАТ «ВіЕйБі Банк» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 400029526 від 28 листопада 2007 року у розмірі 1 266 гривень 58 копійок, заборгованості по відсотках у розмірі 69 гривень 76 копійок, суми комісії за РО у розмірі 947 гривень 75 копійок, а взагалі 2 284 гривні 09 копійок, та стягнення судових витрат у сумі 171 гривня.

Позовні вимоги мотивовані тим, що згідно зазначеного кредитного договору, який укладено між сторонами у справі, відповідач ОСОБА_2 отримала кредит у розмірі  2 787 гривень 49 копійок на споживчі потреби зі сплатою 10% річних терміном повного повернення до 29 листопада 2010 року, проте у порушення умов договору взяті на себе зобов’язання виконувала неналежним чином, у зв’язку з чим станом на 05 листопада 2010 року у неї утворилася заборгованість у сумі 2 284 гривні 09 копійок, яку просить стягнути на користь банку, у тому числі просить стягнути сплачені при подачу позову до суду судові витрати у розмірі 171 гривня.

У судове засідання позивач не забезпечив явку уповноваженого представника, про дату, час і місце розгляду справи повідомлений належним чином, на адресу суду від представника позивача надійшла заява про розгляд справи за його відсутністю, а також зазначено, що позовні вимоги підтримують у повному обсязі.

За вказаних обставин відповідно до положень ст.ст. 158, 169 ЦПК України суд, з урахуванням думки відповідача, вважає за можливе справу розглянути за відсутністю представника позивача.

Відповідач ОСОБА_2 у судовому засіданні, не заперечуючи проти обставин, викладених позивачем у позовній заяві, позовні вимоги визнала та не заперечувала проти стягнення заборгованості, яка утворилася за кредитним договором, вказуючи на те, що дійсно за якійсь період не сплачувала заборгованість за кредитом, оскільки її звільнили з роботи, у зв’язку з чим вона не мала грошей на оплату кредиту, у тому числі просила суд надати їй розстрочку виплати кредиту, оскільки вона має на утриманні двох неповнолітніх дітей, на теперішній час не працює, єдиним її доходом на теперішній час є державна соціальна допомога на дітей.

Враховуючі, що визнання відповідачем позову у попередньому судовому засіданні не суперечить закону та не порушує права, свободи і інтереси інших осіб, з огляду на те, що позивач наполягає на задоволенні позову, а відповідач не заперечує проти позовних вимог, є законні підстави для задоволення позову, суд вважає за можливе ухвалити рішення під час попереднього судового засідання відповідно до положень ст.ст. 130, 174 ч. 4 ЦПК України.

Суд, дослідивши матеріали, вивчивши обставини справи, встановив, що позов обґрунтований та підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Спірні правовідносини, що виникли між сторонами, регулюються ст.ст. 1054 – 1057 ЦК України.

Згідно положень ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти.

Судом встановлено, що 28 листопада 2007 року між ВАТ Всеукраїнський Акціонерний Банк, від імені якого на підставі Довіреності № Кр-422 від 12 червня 2007 року діяла агент Чеглакова Н.С., з одного боку, та ОСОБА_2, з іншого боку, було укладено кредитний договір № 400029526 (Експрес кредит без довідки про доходи) (далі – Кредитний договір), за умовами якого банк надав ОСОБА_2 кредит у сумі 2 787 гривень 49 копійок для придбання товарів та оплату послуг Банку зі строком повернення 29 листопада 2010 року.

Відповідно до вимог п. 1.1 Кредитного договору, які кореспондують положенням ст. 1048 ЦК України, відповідач повинен був сплачувати за користування кредитними коштами 10% річних.

Також, вищезазначеним пунктом Кредитного договору передбачено комісію за користування кредитом у розмірі 55 гривень 75 копійок, яка нараховується та сплачується щомісяця разом із сплатою процентів та заборгованості по кредиту.

Крім того, згідно п. 2.8 Кредитного договору передбачено, що погашення заборгованості по кредиту та процентах повинно здійснюватися щомісячно рівними частинами в сумі 145 гривень 75 копійок, в порядку і строки передбачені пунктами 2.7, 2.9 Кредитного договору, зокрема не пізніше 15 числа кожного місяця, починаючи з місяця, наступного за місяцем отримання кредиту, шляхом поповнення свого поточного рахунку у валюті кредиту (тобто гривні) через касу Банку або іншим перерахуванням.

Відповідач ОСОБА_2 була ознайомлена та погодилася з умовами вищевказаного Кредитного договору, що підтверджується її особистим підписом в ньому.

Меморіальними ордерами № 195286 та № 195285 від 29 листопада 2007 року підтверджено, що ОСОБА_2 отримала на виконання умов Кредитного договору  2 787 гривень 49 копійок.

При цьому, як витікає з матеріалів справи, тип Банку з Закритого акціонерного товариства змінено на Публічне акціонерне товариство.

Розглядаючи спірні правовідносини, які склалися між сторонами, суд виходить з положень ст. 1054 ч. 2 ЦК України, якою передбачено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення ст.ст. 1046 – 1053 ЦК України.

В судовому засіданні встановлено, що відповідач у порушення умов Кредитного договору, які кореспондують положенням ст. 1054 ЦК України, не виконав зобов’язань за Кредитним договором.

Положеннями ст. 599 ЦК України передбачено, що зобов’язання припиняється виконанням проведеним належним чином.

У відповідності до ст.ст. 526, 527, 530 ЦК України, зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства в установлений строк відповідно до умов договору.

Як передбачено ст. 1050 ЦК України у випадку порушення умов договору  позичальник  зобов'язаний достроково повернути частину кредиту та сплатити  проценти, належні йому у відповідності до ст. 1048 ЦК України.

Як вбачається з матеріалів справи, зокрема наданого позивачем розрахунку заборгованості за Кредитним договором станом на 05 листопада 2010 року відповідач ОСОБА_2 має прострочену заборгованість перед банком в сумі 2 284 гривні 09 копійок, яка складається з: кредитної заборгованості у розмірі 1 266 гривень 58 копійок, заборгованості по відсотках у розмірі 69 гривень 76 копійок, суми комісії за РО у розмірі 947 гривень 75 копійок.

Таким чином, відповідачем прострочено терміни виконання зобов’язань за договором кредиту.

На підставі викладеного позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський акціонерний банк» про стягнення заборгованості за кредитним договором підлягають задоволенню у повному обсязі.

Вимоги позивача про стягнення судових витрат, понесених при подачі позову до суду, у відповідності зі ст.ст. 81, 88 ЦПК України підлягають присудженню з ОСОБА_2  в повному обсязі.

А саме, з відповідача на користь позивача згідно ст.ст. 79, 88 ЦПК України необхідно стягнути судовий збір у розмірі 51 гривня, витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у сумі 120 гривень.

Відповідно до ст. 217 ЦПК України суд, який ухвалив рішення, може визначити порядок його виконання, надати відстрочку або розстрочити виконання, вжити заходів для забезпечення його виконання, про що зазначає в рішенні.

За таких обставин, приймаючи до уваги надану суду можливість при постановленні рішення вирішити питання щодо розстрочки виконання рішення, враховуючи ті обставини, що відповідач не працює, має на утриманні двох неповнолітніх дітей, суд вважає за можливе розстрочити виконання рішення суду у даній цивільній справі строком на десять місяців з дня набрання рішенням законної сили шляхом погашення ОСОБА_2 стягнутої судом суми рівними частинами по 245 гривень 51 копійка.

На підставі викладеного, ст.ст. 3, 526, 651, 551, 590, 1054 ЦК України, керуючись ст.ст. 10, 14, 60, 61,  76, 88, 130, 158 ч. 2, 169, 174, 208, 209, 213 – 215, 217, 218, 223 ЦПК України, суд

  В И Р I Ш И В:

Позов Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський акціонерний банк» задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський акціонерний банк» заборгованість за кредитом у сумі 1 266 (одна тисяча двісті шістдесят шість) гривень 58 копійок, заборгованість по відсотках  у сумі 69 (шістдесят дев’ять) гривень 76 копійок, комісію за розрахункові операції у сумі 947 (дев’ятсот сорок сім) гривень 75 копійок, сплачений судовий збір у сумі 51 (п’ятдесят одна) гривня та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у сумі 120 (сто двадцять) гривень, а взагалі 2 455 (дві тисячі чотириста п’ятдесят п’ять) гривень 09 копійок.

Розстрочити виконання судового рішення строком на десять місяців з дня набрання рішенням законної сили шляхом погашення суми боргу ОСОБА_2 рівними сумами по 245 (двісті сорок п’ять) гривень 51 копійка щомісячно.

Рішення суду може бути оскаржено до Апеляційного суду Автономної Республіки Крим шляхом подачі в десятиденний строк з дня проголошення рішення через Совєтський районний суд Автономної Республіки Крим апеляційної скарги.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку, передбаченого для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя /підпис/

З оригіналом згідно:

Суддя Совєтського районного суду

Автономної Республіки Крим Ю.В. Петрова