У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
8 грудня 2010 року м. Київ
Колегія суддів судової палати у цивільних справах
Вищого спеціалізованого суду України
з розгляду цивільних і кримінальних справ в складі:
Пшонки М.П., Мартинюка В.І., Ткачука О.С.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні справу за позовом дочірнього підприємства «Автомобіліст» відкритого акціонерного товариства «Київське автотранспортне підприємство 13062» (далі – ДП «Автомобіліст» ВАТ «Київське АТП 13062») до ОСОБА_4, ОСОБА_5 про виселення за касаційною скаргою ДП «Автомобіліст» ВАТ «Київське АТП 13062» на рішення апеляційного суду м. Києва від 6 жовтня 2010 року,
в с т а н о в и л а :
У жовтні 2008 року ДП «Автомобіліст» ВАТ «Київське АТП 13062» звернулося до суду з указаним позовом, посилаючись на те, що у зв’язку із роботою на підприємстві ОСОБА_4 надане одне ліжко-місце в кімнаті №АДРЕСА_1, відповідно до спільного рішення адміністрації та профспілкового комітету. У серпні 2004 року він звільнився з роботи за власним бажанням, проте жиле приміщення не звільнив. Його дружина – відповідачка у справі – на підприємстві не працювала, зареєстрована за іншим місцем проживання. Оскільки на теперішній час відповідачі проживають у гуртожитку без правових підстав, позивач просив виселити їх без надання їм іншого жилого приміщення з підстав, передбачених ст. ст. 109, 116, 128, 132 ЖК України.
Рішенням Солом’янського районного суду м. Києва від 16 квітня 2010 року позов задоволено. Виселено відповідачів з жилого приміщення – кімнати №АДРЕСА_1, без надання іншого жилого приміщення.
Рішенням апеляційного суду м. Києва від 6 жовтня 2010 року рішення районного суду в частині виселення ОСОБА_4 із вищезазначеного приміщення скасовано і в цій частині ухвалено нове рішення про відмову в позові; у решті – рішення суду залишено без змін.
ДП «Автомобіліст» ВАТ «Київське АТП 13062» звернулося до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ із касаційною скаргою, в якій просило скасувати рішення апеляційного суду та залишити в силі рішення суду першої інстанції, посилаючись на порушення судом норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає відхиленню.
Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Встановлено й це вбачається з матеріалів справи, що апеляційний суд дійшов обґрунтованого висновку про відмову у задоволенні позову про виселення відповідача з гуртожитку із заявлених підстав, а саме, без надання іншого жилого приміщення, оскільки ОСОБА_4 пропрацював на підприємстві більше 19 років і він відноситься до категорії осіб, зазначених у ст. 125 ЖК України. До спірних правовідносин апеляційний суд правильно застосував ч. 3 ст. 132 ЖК України.
Наведені в касаційній скарзі доводи висновків суду не спростовують.
Виходячи з наведеного, рішення апеляційного суду ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Керуючись ст. ст. 332, 337 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ
у х в а л и л а:
Касаційну скаргу дочірнього підприємства «Автомобіліст» відкритого акціонерного товариства «Київське автотранспортне підприємство 13062» відхилити, рішення апеляційного суду м. Києва від 6 жовтня 2010 року залишити без змін.
Колегія суддів:
Пшонка М.П. Мартинюк В.І. Ткачук О.С.