У Х В А Л А

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

 10 грудня 2010  року м. Київ

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

          Пшонки М.П.,              Мартинюка В.І.,               Ткачука О.С.,                

розглянувши в попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про відшкодування моральної шкоди, за касаційною скаргою ОСОБА_5 на ухвалу апеляційного суду Закарпатської області від 28 жовтня 2010 року,

в с т а н о в и л а:

Рішенням Свалявського районного суду Закарпатської області від 10 вересня 2010 року позов задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_4 витрати, пов’язані з розглядом справи в сумі 759 грн., 4 тис. грн. на відшкодування моральної шкоди, усього – 5 795 грн., а також 500 грн. за надання правової допомоги. Вирішено питання про розподіл судових витрат. В іншій частині позову відмовлено.    

Ухвалою апеляційного суду Закарпатської області від 28 жовтня 2010 року апеляційну скаргу ОСОБА_5 на рішення Свалявського районного суду Закарпатської області від 10 вересня 2010 року залишено без розгляду.

У касаційній скарзі відповідач порушує питання про скасування постановленої ухвали суду апеляційної інстанції та передачу справи на новий розгляд до апеляційного суду, мотивуючи свою вимогу порушенням судом  норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вважає, що касаційна скарга підлягає відхиленню з огляду на наступне.

Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

         Встановлено й це вбачається з матеріалів справи, що ухвалу апеляційного суду Закарпатської області від 28 жовтня 2010 року постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Наведені в касаційній скарзі доводи висновків суду не спростовують.

Слід роз’яснити ОСОБА_5, що залишення апеляційним судом без розгляду заяви не перешкоджає повторному зверненню з аналогічною заявою разом із клопотанням про поновлення строку звернення та відповідними доказами, які б підтверджували поважність причини пропущення строку на апеляційне оскарження.

Керуючись ч. 3 ст. 332 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

у х в а л и л а:

    Касаційну скаргу ОСОБА_5 відхилити, ухвалу апеляційного суду Закарпатської області від 28 жовтня 2010 року залишити без зміни.  

    Ухвала оскарженню не підлягає.

Колегія суддів:

      Пшонка М.П.                    Мартинюк В.І.                  Ткачук О.С.