РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
№ 2-372/10
13 грудня 2010 року Ульяновський районний суд Кіровоградської області у складі:
головуючого судді – Ясінського Л.Ю .
при секретарі - Кашнікову І.А .,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Ульяновка справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернулася до суду із вказаним вище позовом, в якому зазначала про те, що з 1978 року вона перебувала з відповідачем у зареєстрованому шлюбі. Разом з тим, сімейне життя у неї із відповідачем не склалося. У них виявилися різні погляди на життя. Вони перестали розуміти один одного. Подружні відносини між ними припинені, більше двох років, спільного господарства не ведуть. Неповнолітніх дітей немає. Просила розірвати шлюб, укладений між нею та відповідачем.
У судове засіданні позивачка не з»явилась просила суд розглянути справу без її участі в зв»язку з віддаленністю, заявлені позовні вимоги підтримує.
Відповідач в судове засідання не з»явився надіслав до суду заяву в якій позовні вимоги визнає в повному обсязі та просить суд розглянути справу без його участі.
З свідоцтва про укладення шлюбу від 13 серпня 1978 року (а.с.8) вбачається, що ОСОБА_2, та ОСОБА_3, одружилися 13.08.1978 року, про що Новоселицькою сільською радою Ульяновського району Кіровоградської області зроблено актовий запис № 14. Прізвище після одруження: чоловіка – ОСОБА_2, дружини – ОСОБА_1.
Перевіривши матеріали справи, суд приходить до наступного.
Відповідно до ч.2 ст.104, ст.110 Сімейного кодексу України шлюб припиняється внаслідок його розірвання. Позов про розірвання шлюбу може бути пред’явлений одним із подружжя.
Згідно із ч.2 ст.112 того ж СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Пунктом 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» від 21 грудня 2007 року № 11 передбачено, що охорона сім’ї державою полягає, зокрема, в тому, що шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей.
Із позовної заяви вбачається, що продовжувати подальше спільне життя сторони не бажають, від застосування заходів щодо примирення відмовляються, збереження шлюбу суперечить їхнім інтересам.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку про те, що оскільки визнання відповідачем позову не суперечить закону, не порушує прав, свобод та інтересів сторін чи інших осіб, позивач переконаний, що подальше спільне життя є неможливим, то позов підлягає задоволенню, а шлюб між позивачем та відповідачем – розірванню, оскільки подальше збереження шлюбу без взаємної згоди - є неможливим.
За змістом ч.2 ст.114, ст.115 СК України у разі розірвання шлюбу судом шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу. Розірвання шлюбу, здійснене за рішенням суду, має бути зареєстроване в державному органі реєстрації актів цивільного стану за заявою колишньої дружини або чоловіка. Розірвання шлюбу засвідчується Свідоцтвом про розірвання шлюбу.
Згідно із п.4 ст.2, п.п.«б» п.5 ст.3 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито» від 21 січня 1993 року № 7-92 (з наступними змінами та доповненнями) державне мито справляється за реєстрацію актів громадянського стану, а також видачу громадянам повторних свідоцтв про реєстрацію актів громадянського стану і свідоцтв у зв’язку із зміною, доповненням, виправленням і поновленням записів актів громадянського стану. За реєстрацію розірвання шлюбу на підставі рішення суду, якщо обоє з подружжя перебувають у першому шлюбі сплачується державне мито від 0,5 до 01 неоподатковуваного мінімуму доходів з громадян – з одного або обох із подружжя.
Відповідно до Закону України № 889 – IV від 22 травня 2003 року розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян в Україні з 01 січня 2004 року становить – 17 грн.
У позовній заяві позивачка просила витрати по розірванню шлюбу покласти на обох.
Статтями 79, 88 ЦПК України передбачено, що стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов’язаних з розглядом справи, до яких зокрема відносяться й витрати на інформаційно-технічне забезпечення, а тому суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивачки судові витрати.
Керуючись ст.ст. 104, 105, 112, 114, 115 СК України, ст.ст. 174, 212 – 215 ЦПК України суд,
в и р і ш и в:
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу – задовольнити.
Розірвати шлюб між ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2, зареєстрований Новоселицькою сільською радою Ульяновського району Кіровоградської області, актовий запис № 14.
Шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.
Розірвання шлюбу має бути зареєстроване в державному органі реєстрації актів цивільного стану.
Стягнути з ОСОБА_2 та ОСОБА_1 по 8 грн. 50 коп. з кожного державного мита за реєстрацію розірвання шлюбу.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати пов»язані з оплатою судового збору в сумі 8 грн 50 коп. та 30 гривень витрат пов»язаних з інформаційно-технічним забезпеченням розгляду справи в суді.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення до апеляційного суду Кіровоградської області через Ульяновський районний суд .
Суддя-підпис
Копія вірна:
Суддя Ульяновського районного суду
Кіровоградської області Л.Ю.Ясінський