У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах
Верховного Суду України у складі :
головуючого Селівона О.Ф.,
суддів Пошви Б.М., Шаповалової О.А.
за участю прокурора Казнадзея В.В.
розглянула в судовому засіданні у м. Києві 18 листопада 2010 року кримінальну справу за касаційним поданням заступника прокурора Донецької області, касаційними скаргами засудженого ОСОБА_5, його законного представника ОСОБА_6 та захисника ОСОБА_7 на вирок апеляційного суду Донецької області від 2 липня 2010 року, яким
ОСОБА_5,
ІНФОРМАЦІЯ_1,
уродженця с. Республіка Володарського
району Донецької області,
раніше не судимого,
визнано винним у вчиненні злочину, передбаченого п.п. 2, 4, 7 ч. 2 ст. 115 КК України, і за цим законом йому призначено покарання 10 років позбавлення волі.
Вирішено питання про речові докази.
Згідно з вироком ОСОБА_8 визнано винним у вчиненні злочину за таких обставин.
ОСОБА_5 з травня 2008 року став проживати з ОСОБА_9, яка мала двох малолітніх дітей: ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_2 року народждення, та ОСОБА_11, ІНФОРМАЦІЯ_3, у будинку АДРЕСА_1.
5 червня 2008 року, приблизно о 10 год. 30 хв. ОСОБА_5 вирішив нагодувати малолітню ОСОБА_10 – дочку своєї співмешканки. Дівчинка не хотіла їсти, а ОСОБА_5, розізлившись на неї, на ґрунті неприязних стосунків, що виникли раптово, наніс їй один удар долонею по обличчю, із-за чого дитина почала плакати. В кімнату зайшла мати дівчинки ОСОБА_9 із сином ОСОБА_12 і ОСОБА_5 вийшов з будинку.
Того ж дня приблизно о 15 годині ОСОБА_5 зайшов у кімнату, в якій були ОСОБА_9 та її дочка ОСОБА_13, яка голосно плакала, у зв’язку з чим у ОСОБА_5 із хуліганських спонукань виник умисел на умисне вбивство її з особливою жорстокістю.
Використовуючи нікчемний, малозначний привід – плач дитини, який його дратував, без будь-якої причини, на ґрунті явної неповаги до суспільства, нехтуючи загальнолюдськми нормами моралі, ОСОБА_5, реалізуючи свій злочинний намір на умисне вбивство дитини ОСОБА_10, достовірно знаючи про її вік, усвідомлюючи, що від його дій потерпіла буде відчувати сильні мучення та страждання, діючи умисно у присутності матері ОСОБА_9, проявляючи виняткову аморальність і цинізм, із значною силою наніс дитині не менше двох ударів розкритою долонею правої руки по обличчю у життєво важливий орган – голову.
Мати дівчинки, яка знаходилась поруч, стала вимагати від ОСОБА_5, щоб він припинив бити дитину, на що він відповів, що сам з усім розбереться. Після того, як мати дівчинки вийшла з кімнати, ОСОБА_5 долонею правої руки наніс дитині не менше двох ударів в життєво важливий орган – голову, чим заподіяв їй закриту черепно-мозкову травму зі здавленням субдуральною гематомою у тім’яній області, крововиливи в м’які тканини голови, під м’які мозкові оболонки і в речовину головного мозку з проривом у шлуночки мозку, крововиливи в дно четвертого шлуночка, в стовбурову частину мозку, садна у скронево-тім’яній області праворуч, лобній області, нижній щелепі ліворуч, які в сукупності відносяться до тяжких тілесних ушкоджень як небезпечні для життя в момент заподіяння.
Після цього ОСОБА_5 вийшов із кімнати, залишивши дівчинку одну.
Цього ж дня ОСОБА_10 у непритомному стані було доставлено до лікарні, де вона о 19 год. 20 хв. померла від закритої черепно-мозкової травми зі здавленням субдуральною гематомою у тім’яній області, крововиливами в м’які тканини голови, під м’які мозкові оболонки і в речовину головного мозку з проривом у шлуночки мозку, крововиливами в дно четвертого шлуночка, в стовбурову частину мозку з наступним розвитком набряку мозку і легень.
У касаційному поданні заступник прокурора Донецької області просить вирок апеляційного суду щодо ОСОБА_5 скасувати у зв’язку з невідповідністю призначеного покарання тяжкості злочину та особі засудженого внаслідок м’якості, а справу направити направити на новий судовий розгляд.
У касаційних скаргах:
Засуджений ОСОБА_5 просить вирок щодо нього скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд, мотивуючи тим, що судове слідство проведено однобічно і неповно, суд в основу обвинувального вироку поклав його показання на досудовому слідстві, які від дав внаслідок фізичного та психологічного тиску на нього з боку працівників міліції, а перевірка його заяв про це проведено поверхово, явку з повинною було у нього відібрано без участі захисника, а потерпіла в ході досудового та судового слідства неодноразово змінювала показання.
Захисник-адвокат ОСОБА_7, даючи свій аналіз доказам, які є в справі, зазначає, що достовірні докази винності ОСОБА_5 у вчиненні злочину, за який його засуджено, відсутні, суд дав неправильну оцінку доказам, не перевірив твердження ОСОБА_5 про проведення первинних допитів його та відтворення обстановки та обставин події без участі захисника, без належної перевірки погодився з висновками прокуратури про відсутність будь-якого впливу на ОСОБА_5 з боку працівників міліції, залишив поза увагою ту обставину, що ОСОБА_5 намагався врятувати дитину. Просить вирок апеляційного суду щодо ОСОБА_5 скасувати, виправдати його за відсутністю складу злочину, а криміналюну справу за фактом смерті малолітньої ОСОБА_10 направити прокурору для організації додаткового розлідування.
Законний представник засудженого ОСОБА_5 – ОСОБА_6 вважає, що її сина ОСОБА_5 засуджено за злочин, якого він не вчиняв, показання, які він давав під час досудового слідства, здобуто внаслідок застосування незаконних методів слідства, досудове слідство проведено неповно та з порушенням вимог кримінально-процесуального закону. Просить переглянути вирок, яким засуджено ОСОБА_5, та порушити кримінальну справу щодо працівників міліції, які вчинили непоравомірні дії щодо ОСОБА_5
Заслухавши доповідь судді Верховнорго Суду України, пояснення прокурора, який вважав, що касаційне подання заступника прокурора Донецької області необхідно залишити без розгляду, а касаційні скарги засудженого ОСОБА_5, його захисника ОСОБА_7 та законного представника ОСОБА_6 задовольнити частково, вирок щодо ОСОБА_5 скасувати, а справа направити на новий судовий розгляд, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи скарг, колегія суддів вважає, що касаційне подання необхідно залишити без розгляду, а касаційні скарги задовольнити частково.
Згідно з ч. 3 ст. 384 КПК України в редакції, яка діяла на час постановлення вироку апеляційним судом, касаційне подання на вироки, ухвали і постанови апеляційного суду, постановлені ним як судом першої інстанції має право подати прокурор, який брав участь у розгляді справи судом, чи прокурор, який затвердив обвинувальний висновок.
Як убачається з матеріалів справи, у розгляді справи апеляційним судом брав участь прокурор Кононенко І.А., обвинувальний висновок затверджував заступник прокурора Донецької області Кирилюк А.В., а касаційне подання у даній справі подано заступником прокурора Донецької області Безкишким М.
Отже, касаційне подання подано прокурором, який процесуальним законом не наділений таким правом, а тому це касаційне подання необхідно залишити без розгляду.
В той же час касаційні скарги підлягають задоволенню частково з таких підстав.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 334 КПК України мотивувальна частина обвинувального вироку повинна містити формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним, з зазначенням місця, часу, способу вчинення та наслідків злочину, форми вини і мотивів злочину. В цій частині наводяться обставини, які визначають ступінь тяжкості вчиненого злочину, та докази, на яких ґрунтується висновок суду, з зазначенням мотивів, з яких суд відкидає інші докази.
Ці вимоги закону судом у даній справі не виконано в повній мірі.
Так, згідно з вироком ОСОБА_5 визнано винним у вчиненні умисного вбивства малолітньої ОСОБА_10 з хуліганських мотивів та з особливою жорстокістю.
Умисне вбивство визнається вчиненим з особливою жорстокістю, якщо винний, позбавляючи потерпілого життя, усвідомлював, що завдає йому особливих фізичних (шляхом заподіяння йому великої кількості тілесних ушкоджень, тортур, мордування, мучення тощо), психічних чи моральних (шляхом зганьблення честі, приниження гідності, заподіяння тяжких душевних переживань, глумління тощо) страждань, а також якщо воно вчинювалось присутності близьких потерпілому осіб і винний усвідомлював, що такими діями завдає останнім особливих психічних чи моральних страждань.
Як умисне вбивство з хуліганських мотивів дії винного кваліфікуються, коли він позбавляє іншу особу життя внаслідок явної неповаги до суспільства, нехтування загальнолюдськими правилами співжиття і нормами моралі, а так само без будь-якої причини чи з використанням малозначного приводу.
Проте, формулючи у вироку обвинувачення ОСОБА_5 у вчиненні умисного вбивства малолітньої ОСОБА_10 з хуліганських мотивів та з особливою жорстокістю, визнане судом доведеним, суд не зазначив, в чому ж полягала кваліфікуюча ознака умисного вбивства – особлива жорстокість. Визнаючи, що перші удари ОСОБА_10 ОСОБА_5 наніс у присутності її матері – ОСОБА_9, суд не прийшов до висновку, що ОСОБА_5 усвідомлював, що цими діями завдає їй особливих психічних чи моральних страждань. Крім того, суд визнав доведеним, що потім ОСОБА_5 наносив удари ОСОБА_10 за відсутності її матері і за вироком саме внаслідок цих ударів їй заподіяно тілесні ушкодження, які спричинили її смерть.
Наведений у формулюванні обвинувачення, визнаному судом доведеним, висновок суду про хуліганський мотив вчиненого ОСОБА_5 вбивства містить суперечності. Зокрема, у вироку зазначено, що ОСОБА_5 для умисного вбивства використав незначний привід – плач дитини, і в той же час суд визнав, що плач дитини дратував ОСОБА_5, що може свідчити про інший мотив вбивства. Крім того, згідно з вироком ОСОБА_5 ранком також наніс удар малолітній ОСОБА_10 з аналогічного приводу – дівчинка не хотіла їсти, але суд не визнав, що такі дії вчинені з хуліганських мотивів.
Засуджений ОСОБА_5 та потерпіла ОСОБА_9 в ході досудового та судового слідства неодноразово змінювали показання, але суд у вироку не зазначив, чому він бере до уваги одні їх показання і відкидає інші.
ОСОБА_5 серед іншого стверджував, що коли він зайшов у будинок перевірити, чи не прокинулась дівчинка, то вона лежала на підлозі в непритомному стані.
Судово-медичний експерт ОСОБА_14 під час допиту в суді показав, що виявлені у ОСОБА_10 тілесні ушкодження могли виникнути також і від ударів об підлогу, стіну (т. 3, а.с. 93). У своєму висновку експерт зазначив, що ці ушкодження не могли виникнути від падіння з висоти власного зросту.
Проте, з урахуванням розташування субдуральної гематоми у тім’яній ділянці голови ОСОБА_10, залишилось не виясненим питання, чи не могла вона отримати тілесне ушкодження, яке спричинило виникнення цієї гематоми, внаслідок падіння з ліжка на підлогу.
Судом не перевірено також можливість виникнення у ОСОБА_10 тілесних ушкоджень, що стали причиної її смерті, за інших, ніж зазначено в обвинуваченні, обставин. До того ж, у висновку судово-медичної експертизи зазначено, що є невідповідність між показаннями ОСОБА_5 та ОСОБА_9, які дані ними під час відтворення обстановки та обставин події, і виявленими у ОСОБА_10 тілесними ушкодженнями, яка виражається у кількості нанесених ОСОБА_10 ударів, а суд в обвинувальному вироку послався на ці показання засудженого та потерпілої, залишивши поза увагою таку невідповідність.
Отже, вирок апеляційного суду щодо ОСОБА_5 підлягає скасуванню у зв’язку з істотним порушенням судом вимог кримінального закону та неповнотою досудового слідства, а справа – направленню на новий судовий розгляд, під час якого суду необхідно розглянути справу відповідно до вимог кримінально-процесуального закону та ухвалити законне і обгрунтоване рішення.
Викладені у касаційній скарзі захисника ОСОБА_7 прохання про виправдання ОСОБА_5, а у касаційній скарзі законного представника ОСОБА_6 про порушення кримінальної справи щодо працівників міліції не можуть бути задоволені, оскільки вирішення цих питань не виходить в компетенцію суду касаційної інстанції.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 395, 396 КПК України та п. 2 розділу ХІІІ "Перехідні положення" Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 7 липня 2010 року, колегія суддів
ухвалила:
касаційне подання заступника прокурора Донецької області залишити без розгляду.
Касаційні скарги засудженого ОСОБА_5, його законного представника ОСОБА_6 та захисника ОСОБА_7 задовольнити частково.
Вирок апеляційного суду Донецької області від 2 липня 2010 року щодо ОСОБА_5 скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд в іншому складі суду.
Судді:
Селівон О.Ф. Пошва Б.М. Шаповалова О.А.
З оригіналом згідно:
Суддя Верховного СудуУкраїни О.Ф. Селівон