Справа №22ц-11549,2010р. Головуючий в 1-й інстанції
Зубов О.С.
Категорія: 6 Доповідач – Капітан І.А.
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
2010 року грудня місяця « 01 » дня колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Херсонської області в складі:
Головуючого – Капітан І.А.
Суддів: Колісниченка А.Г.,
Вадзінського П.О.
при секретарі – Ільченко К.П.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Херсоні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3, який діє за довіреністю в інтересах ОСОБА_4, на заочне рішення Суворовського районного суду м.Херсона від 16 вересня 2010 року
за позовом
Херсонської міської ради, ОСОБА_5 до ОСОБА_6, ОСОБА_4 про знесення самочинного будівництва,
В С Т А Н О В И Л А:
У жовтні 2006 року ОСОБА_6 звернулась в суд з позовом до Херсонського державного бюро технічної інвентаризації, третя особа – Херсонська міська рада про визнання права власності на квартиру з прибудовою розміром 27,7м2 загальною площею 56,5м2 за адресою: АДРЕСА_1.
Заочним рішенням Суворовського районного суду м.Херсона від 07 листопада 2006 року позов задоволено. За ОСОБА_6 визнано право власності на добудову розміром 27,7м2 до квартири АДРЕСА_1; визнано право власності на нежиле приміщення, загальною площею 56,5м2, яке складається з трьох нежилих приміщень площею 24,3; 3,3; 27,7м2, туалету 1,2м2, яке переобладнане з квартири №1 в будинку №8. Зобов’язано Херсонське ДБТІ зареєструвати дане рішення.
Ухвалою цього ж суду від 5 лютого 2007 року за заявою Херсонської міської ради заочне рішення суду від 7 листопада 2006 року скасоване.
У липні 2007 року Херсонська міська рада звернулась в суд з позовом до ОСОБА_6, третя особа – ОСОБА_4 про знесення самочинного будівництва.
Посилаючись на те, що без відповідних дозволів ОСОБА_6 здійснила самовільне будівництво прибудови до квартири АДРЕСА_1 і в подальшому продала нежитлове приміщення ОСОБА_4, який є власником спірної споруди на час пред’явлення позову, Херсонська міська рада просила зобов’язати ОСОБА_6 знести самочинне будівництво прибудови до квартири АДРЕСА_1 за свій рахунок шляхом приведення частини будинку в первісний стан.
У березні 2007 року Херсонська міська рада звернулась в суд з позовом до ОСОБА_6, ОСОБА_4 про визнання недійсним договору купівлі-продажу нежилого приміщення загальною площею 56,5м2 будинку АДРЕСА_1 укладеного 7 грудня 2006 року між ОСОБА_6 та ОСОБА_4, посилаючись на те, що ухвалою суду від 5 лютого 2007 року скасовано рішення від 7 листопада 2006 року, яким за ОСОБА_6 було визнано право власності на дане нежиле приміщення.
Ухвалою Суворовського районного суду м.Херсона від 28 березня 2007 року справи за двома позовами Херсонської міської ради та позовом ОСОБА_6 об’єднані в одне провадження.
У червні 2007 року ОСОБА_4 звернувся в суд з позовом до Херсонської міської ради, ОСОБА_6, ТОВ «Торгово-промислова компанія «Інтер-Еко» про визнання права власності на нежитлове приміщення площею 27м2 по вул. Суворова,8 у м.Херсоні, посилаючись на те, що на підставі договору купівлі-продажу від 7 грудня 2006 року він є власником даного приміщення, його право власності зареєстроване в органах БТІ 15 грудня 2006 року, проте таке право не визнається ТОВ «ТПК «Інтер-Еко».
Ухвалою суду від 11 червня 2007 року справу за позовом ОСОБА_4 об’єднано в одне провадження з двома позовами Херсонської міської ради та позовом ОСОБА_6.
Протокольною ухвалою суду від 6 листопада 2007 року до участі у справі в якості третьої особи залучено АТ «Індустріально-Експортний банк».
Протокольною ухвалою суду від 19 листопада 2007 року до участі у справі в якості третьої особи залучено ОСОБА_7
У квітні 2008 року ОСОБА_5 звернулась в суд з позовом до ОСОБА_6, ОСОБА_4 про усунення перешкод шляхом знесення самочинного нежитлового приміщення кв.АДРЕСА_1, посилаючись на те, що вона є власником квартири №6 зазначеного будинку, а збудоване ОСОБА_6 приміщення закриває вікно її ванної кімнати.
Заочним рішенням суду від 27 січня 2009 року позов Херсонської міської ради, ОСОБА_5 задоволено. ОСОБА_6 та ОСОБА_4 зобов’язано знести самочинне будівництво прибудови до квартири за адресою: АДРЕСА_1 за свій рахунок шляхом приведення частини будинку у первісний стан.
Ухвалою суду від 19 липня 2010 року, за заявою ОСОБА_4, заочне рішення суду від 27 січня 2010 року скасовано.
Повторним заочним рішенням суду від 16 вересня 2010 року позов Херсонської міської ради, ОСОБА_5 задоволено. ОСОБА_6, ОСОБА_4 зобов’язано знести самочинне будівництво прибудови до квартири за адресою: АДРЕСА_1 за свій рахунок, шляхом приведення частини будинку у первісний стан.
В апеляційній скарзі ОСОБА_3, який діє за довіреністю в інтересах ОСОБА_4, посилаючись на порушення норм матеріального і процесуального права, просить заочне рішення скасувати і ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.
Письмових заперечень на скаргу до апеляційного суду не надходило.
Заслухавши доповідача, пояснення осіб, що з’явились в судове засідання, перевіривши законність та обґрунтованість заочного рішення в межах, визначених ст.303 ЦПК України, колегія суддів вважає, що скарга підлягає задоволенню.
Задовольняючи позов, суд I інстанції виходив з того, що самовільно вчинена ОСОБА_6 нежитлова прибудова до квартири здійснена з суттєвим порушенням містобудівного законодавства, без погодженого належним чином робочого проекту, без дозволів на виконання будівельних робіт, а невиконання приписів інспекції державного архітектурно-будівельного контролю свідчить про відмову проведення відповідної перебудови, у зв’язку з чим, ОСОБА_6 як колишній власник, а ОСОБА_4 як дійсний власник повинні знести самочинне будівництво.
Проте такого висновку суд дійшов з порушенням норм матеріального і процесуального права, що відповідно до п.4 ч.1 ст.309 ЦПК України є підставою для скасування рішення і ухвалення нового рішення.
Відповідно до ч.1,4,7 ст. 376 ЦК України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належного затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.
Якщо власник (користувач) земельної ділянки заперечує проти визнання права власності на нерухоме майно за особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво на його земельній ділянці, або якщо це порушує права інших осіб, майно підлягає знесенню особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, або за її рахунок.
У разі істотного відхилення від проекту, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб, істотного порушення будівельних норм і правил суд за позовом відповідного органу державної влади або органу місцевого самоврядування може постановити рішення, яким зобов’язати особу, яка здійснила (здійснює) будівництво, провести відповідну перебудову.
Якщо проведення такої перебудови є неможливим або особа, яка здійснила (здійснює) будівництво, відмовляється від її проведення, таке нерухоме майно за рішенням суду підлягає знесенню за рахунок особи, яка здійснила (здійснює) будівництво.
В порядку ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування й розпорядження своїм майном.
Як свідчать матеріали справи, за договором купівлі-продажу від 7 грудня 2006 року ОСОБА_4 є власником нежилого приміщення, розташованого в АДРЕСА_1 за загальною площею 56,5м2 /а.с.34/. Право власності ОСОБА_8, зареєстровано в Херсонському державному бюро технічної інвентаризації 7 грудня 2006 року /а.с.123-124/. Дані про те, що на час ухвалення оскарженого рішення державну реєстрацію права власності ОСОБА_4 на дане нежитлове приміщення скасовано, в матеріалах справи відсутні.
Також з матеріалів справи вбачається, що Херсонська міська рада з позовом про знесення самочинного будівництва на підставі ст. 376 ЦК України до ОСОБА_4 не зверталась, у поданій позовній заяві ОСОБА_4 заявлений як третя особа, 19 липня 2007 року позов пред’явлено до відповідача ОСОБА_6, яка з 7 грудня 2006 року власником спірної прибудови не була, а наявні у справі приписи та постанови інспекції державного архітектурно-будівельного контролю не є підтвердженням, що ОСОБА_6 відмовилась проводити відповідну перебудову самочинного будівництва у 2006 році /а.с. 22-23, 26-29/.
Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що позов Херсонської міської ради задоволенню не підлягає.
Колегія суддів також приходить до висновку про відмову ОСОБА_5 у задоволенні позовних вимог, оскільки права вимоги про знесення самочинного будівництва з підстав, передбачених ч.7 ст. 376 ЦК України, вона як власник квартири АДРЕСА_6 не має, а при пред’явленні такої вимоги в порядку ст. 391 ЦК України ОСОБА_5 не надала суду належних і допустимих доказів на підтвердження, що ОСОБА_4, як власник нежитлового приміщення, своїми діями створює їй перешкоди у користуванні своєю власністю та порушує її права і свободи. Посилання ОСОБА_5 на викопіювання плану її квартири з поміткою майстра ЖЕУ-2 про добудову /а.с. 134/ не є належним доказом на підтвердження обґрунтованості її вимог. Натомість згідно висновку судової будівельно-технічної експертизи №81 від 13 травня 2008 року прибудова до правого бокового фасаду житлового будинку АДРЕСА_1 права та інтереси інших осіб, які проживають в цьому будинку, з технічної точки зору не порушує; об’ємно-планувальні рішення прибудови загальною площею приміщень 27,7м2 до житлового будинку відповідають вимогам нормативних документів, у тому числі вимогам санітарного та пожежного нагляду /а.с. 98-124/.
За таких обставин рішення як незаконне та необґрунтоване підлягає скасуванню з ухваленням по справі нового рішення.
Керуючись ст.ст. 376,391 ЦК України, ст.ст. 303,307,309 ЦПК України, колегія суддів, -
ВИРІШИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_3, який діє за довіреністю в інтересах ОСОБА_4, задовольнити.
Заочне рішення Суворовського районного суду м.Херсона від 16 вересня 2010 року скасувати.
Ухвалити нове рішення, яким Херсонській міській раді та ОСОБА_5 у задоволенні позовних вимог відмовити.
Рішення може бути оскаржено протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.
Головуючий:
Судді: