справа     № 2-5013/10  

ПОСТАНОВА  

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ  

10 грудня 2010 року                                                                                                               м. Житомир  

Богунський районний суд м. Житомира в складі:  

головуючого - судді - Галацевич О.М.  

секретаря  - Андрушко І.С.,  

розглянувши позов   ОСОБА_1   до Управління Пенсійного фонду України в Богунському районі м. Житомира про визнання дій (бездіяльності) неправомірними, зобов’язання вчинити певні дії, стягнення коштів, -  

  встановив:  

    Позивач 10.08.2010 року звернувся до суду з позовом, у якому просив визнати право на отримання щомісячної державної соціальної допомоги, як дитині війні, у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком; визнати незаконною бездіяльність відповідача щодо ненарахування та невиплати зазначеної допомоги; стягнути з відповідача спірну допомогу за період з 09.07.2007 по 31.12.2010 року, з 22.05.2008 по 31.12.2008 року, 2009 рік, січень-липень 2010 року в сумі 3624,53 грн. та зобов’язати в подальшому виплачувати щомісячну державну соціальну допомогу як дитині війни із розрахунку 30% мінімальної пенсії за віком, встановленої ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування».  

Сторони в судове засідання не з’явились. Позивач надав заяву, у якій просив розглянути справу у його відсутність, представник відповідача  про причини неявки не повідомив.  

  За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу у  відсутність сторін на підставі наявних у справі доказів, що відповідає положенням ч. 4 ст. 122 та ч. 4 ст. 128 КАС України.  

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.  

С   удом встановлено, що позивач відповідно до ст. 1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» має статус дитини війни, що підтверджується матеріалами справи (а.с. 7-8). Статтею 6 цього Закону передбачено, що дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30 % мінімальної пенсії за віком.  

У спірний період відповідачем проводилося нарахування та виплата позивачу підвищення до пенсії визначене Законом України «Про соціальний захист дітей війни» в розмірах менших ніж визначено вказаним законом.  

Спірні відносини з 01 січня по 09 липня 2007 року регулюються відповідно до положень пункту 12 частини першої статті 71 Закону України від 19 грудня 2006 року №489-У «Про Державний бюджет України на 2007 рік», із 09 липня по 31 грудня 2007 року - статті 6 Закону №2195-1V ( в редакції від 18.11.2004 року),  з 01 січня по 22 травня 2008 року - статті 6 Закону №2195-ІУ ( в редакції Закону України від 28 грудня 2007 року №107-УІ «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»), з 22 травня 2008 року  по   даний час - статті 6 Закону №2195-ІУ ( в редакції від 18.11.2004 року).  

Розмір  мінімальної  пенсії  за  віком  станом  на  09.07.2007  року  визначено  лише статтею  28  Закону  України  «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» №1058-ІУ,  який  і  підлягає  застосуванню  відповідно  до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»                   № 2195-ІV.  

За  таких  обставин, з урахуванням ухвали суду від 10.12.2010 року, є  підстави  для щодо часткового задоволення позовних вимог, визнання протиправною бездіяльності  відповідача,  спонукання  останнього  до  проведення нарахування позивачу  підвищення до пенсії в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком за  період із 10 серпня 2007 по 31 грудня 2007 року та з 22 травня у 2008 року по  10 грудня 2010 року,  з врахуванням раніше  проведених виплат.   Суд обирає саме такий спосіб захисту прав позивача, оскільки спірні виплати не були йому нараховані, а суд не може перебирати на себе функцію здійснення перерахунку та нарахування пенсії замість органу, якому надані такі повноваження. Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 6 КАС України особа має право звернутися до суду лише в разі порушення її прав, свобод та інтересів. Захист прав на майбутнє не передбачено чинним законодавством.  

Керуючись ст.ст. 8,19, 22, 46 Конституції України, ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», абз. 1 ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»,   рішеннями Конституційного Суду України від   09.07.2007 року № 6-рп/2007, від 22.05.2008 року №8-рп/2008   ,   ст.ст. ст.ст. 8,9,11,17, 71, 161, 162, 167 КАС України, суд,-  

  постановив:  

Позов задовольнити частково.  

Визнати неправомірними дії управління Пенсійного фонду України в Богунському районі                           м. Житомира  щодо виплати   ОСОБА_1 з   10 серпня 2007 по 31 грудня 2007 року та з 22 травня у 2008 року по  10 грудня 2010 року щомісячної   державної соціальної допомоги як дитині війни у розмірах менших, ніж визначено   ст.6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”.  

Зобов’язати управління Пенсійного фонду України  в  Богунському районі м. Житомира  здійснити перерахунок та виплату   ОСОБА_1   державної соціальної допомоги як дитині війни   за період з  10 серпня 2007 по 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року   по 10 грудня 2010 року   відповідно до ст.   6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, яка розраховується залежно від розміру прожиткового мінімуму для  осіб,  які  втратили працездатність, визначеного законом,   з урахуванням проведених виплат.  

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.  

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через Богунський районний суд м. Житомира шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії цієї постанови.  

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.  

Суддя  

                            справа № 2-5013/2010  

УХВАЛА  

10 грудня 2010 року                                                                                                                     м. Житомир  

  Суддя Богунського районного суду м. Житомира Галацевич О.М., розглянувши позов   ОСОБА_1   до Управління Пенсійного фонду України в Богунському районі м. Житомира про визнання дій (бездіяльності) неправомірними, зобов’язання вчинити певні дії, стягнення коштів, -  

  встановив:  

  Позивач 10.08.2010 року звернувся до суду з позовом, у якому просив визнати право на отримання щомісячної державної соціальної допомоги, як дитині війні, у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком; визнати незаконною бездіяльність відповідача щодо ненарахування та невиплати зазначеної допомоги; стягнути з відповідача спірну допомогу за період з 09.07.2007 по 31.12.2010 року, з 22.05.2008 по 31.12.2008 року, 2009 рік, січень-липень 2010 року в сумі 3624,53 грн. та зобов’язати в подальшому виплачувати щомісячну державну соціальну допомогу як дитині війни із розрахунку 30% мінімальної пенсії за віком, встановленої ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування».  

Сторони в судове засідання не з’явились. Позивач надав заяву, у якій просив розглянути справу у його відсутність, представник відповідача надіслав клопотання про закриття провадження у справі з огляду на рішення Конституційного суду України від 09.09.2010 року.  

Судом встановлено, що провадження у справі відкрито після 10.03.2010 року в порядку цивільного судочинства та на підставі діючої на час відкриття провадження в справі правової норми – п. 2 ч. 1 ст. 15 ЦПК України, відповідно до якої спори з приводу призначення, обчислення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам підлягали розгляду у порядку цивільного судочинства.  

09 вересня 2010 року рішенням Конституційного Суду України вказана правова норма визнана неконституційною  і, відповідно до ст. 152 Конституції України,  втратила чинність з дня ухвалення рішення Конституційним Судом України.  

Зважаючи на вищевикладене, суд приходить до висновку про необхідність закриття провадження у цивільній справі та відкриття скороченого провадження у адміністративній справі за позовом                    ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Богунському районі м. Житомира про   визнання дій (бездіяльності) неправомірними, зобов’язання вчинити певні дії, стягнення коштів.  

Так як позивач 10.08.2010 року звернувся до суду з позовною заявою в порядку ст. 15 ЦПК України,  проте у зв’язку із рішенням Конституційного суду України від 09.09.2010 року провадження у цій справі закривається, суд поновлює позивачу строк звернення до адміністративного суду, починаючи з 10.08.2007 року. Позовні вимоги, що знаходяться поза межами трирічного строку позовної давності, а саме з 09.07.2007 по 10.08.2007 року, суд залишає без розгляду у зв’язку з відсутністю підстав для його поновлення.  

Керуючись   ст. 83, п. 1 ч. 1 ст.205, ст.ст. 209, 210, 293 ЦПК, п. 4 ч. 1 ст. 18, 99, 100 КАС України,-  

  ухвалив:  

Провадження у цивільній справі за позовом   ОСОБА_1   до Управління Пенсійного фонду України в Богунському районі м. Житомира про визнання дій (бездіяльності) неправомірними, зобов’язання вчинити певні дії, стягнення коштів     -     закрити.  

Повернути  ОСОБА_1 оплачені нею за квитанцією №006000731 від 08.09.2010 року витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи судом в сумі 120 грн.  

Відкрити у справі за позовом   ОСОБА_1   до Управління Пенсійного фонду України в Богунському районі м. Житомира про визнання дій (бездіяльності) неправомірними, зобов’язання вчинити певні дії, стягнення коштів     провадження за правилами Кодексу адміністративного судочинства України.  

Адміністративний позов за позовом   ОСОБА_1   до Управління Пенсійного фонду України в Богунському районі м. Житомира про визнання дій (бездіяльності) неправомірними, зобов’язання вчинити певні дії, стягнення коштів     в частині вимог за період з 09.07.2007 р. по 10.08.2007 р.   –   залишити без розгляду.  

Ухвала в частині залишення позовних вимог без розгляду та щодо недотримання правил підсудності може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду протягом п’яти днів  з дня отримання її копії, шляхом подачі через Богунський районний суд апеляційної скарги, в іншій частині ухвала  оскарженню  не підлягає.  

Суддя