Справа № 2а- 4904/2010
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03 грудня 2010 року м. Донецьк
Суддя Калінінського районного суду м. Донецька Ткаченко Л.В., розглянувши у порядку скороченого провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Калінінському районі м. Донецька Донецької області про поновлення стоку для звернення до суду, про визнання бездіяльності неправомірною та зобов’язання нарахування недоплаченої до пенсії щомісячної державної допомоги, як дитині війни,
ВСТАНОВИВ:
Позивачка звернулася з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в Калінінському районі м. Донецька Донецької області, в якому просить зобов*язати відповідача виплатити щомісячну доплату до її пенсії, як дитині війни , починаючи з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року та з 22.05.2008 року в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком для непрацездатних осіб.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначила, що вона ІНФОРМАЦІЯ_1 має статус «дитини війни» у зв'язку з чим, у відповідності до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», виплачувана їй пенсія повинна щомісячно підвищуватись на 30 відсотків мінімальної пенсії в Україні за віком. Вважає, що положення Законів України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» та «Про державний бюджет України на 2008 рік» в частині зупинення дії ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» не відповідають Конституції України і тому не можуть застосовуватися відповідачем. Рішенням Конституційного Суду України № 6 –рп2007 від 9.07.2007 року визначено, що положення Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік», та відповідно положення Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік» якими зупинено дію ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» є неконституційними, оскільки відповідно до ч.2 ст. 3 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» державні соціальні гарантії дітям війни, встановлені цим Законом, не можуть бути обмежені, або скасовані іншими нормативно-правовими актами. Просить поновити пропущений строк для звернення до суду з позовом, оскільки її законні права були обмежені шляхом прийняття окремих неконституційних положень нормативно-правових актів вищої сили. Крім того, в силу юридичної необізнаності не мала можливості своєчасно звернутися до суду за захистом своїх прав.
Ухвалою судді від 12.11.2010 року по справі відкрито скорочене провадження, яка разом з копією адміністративного позову та доданими до нього документами вручена представнику відповідача 22.11.2010 року. Оскільки представником відповідача до суду протягом десяти днів з дня отримання копії ухвали та позовної заяви не надані заперечення проти позову і посилання на докази, якими вони обґрунтовуються, не надана заява про визнання позову, суд вважає можливим розглянути справу на підставі доказів, які знаходяться в матеріалах справи.
На підставі вивчених документів, які є у справі, суд дістається висновку, що позов ОСОБА_1 підлягає задоволенню з наступних підстав:
З матеріалів справи вбачається, що позивачка має правовий статус «дитина війни», що підтверджується пенсійним посвідченням.
Відповідно до Закону України "Про соціальний захист дітей війни", який встановлює правовий статус дітей війни і визначає основи їх соціального захисту та гарантує їх соціальну захищеність шляхом надання пільг і державної соціальної підтримки, дитина війни - це особа, яка є громадянином України та якій на час закінчення Другої світової війни (2 вересня 1945 року) було менше 18 років.
Відповідно до ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", який набрав чинності з 01.01.2006 року, дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Згідно зі ст. 7 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" фінансове забезпечення соціальних гарантій, передбачених зазначеним законом, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.
Відповідно до п.12 ст. 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» з метою приведення окремих норм законів у відповідність із цим законом на 2007 рік зупинено, зокрема, дію статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни".
09.07.2007 року Конституційним Судом України у справі № 1-29/2007 (справа про соціальні гарантії громадян) ухвалено Рішення № 6-рп/2007, відповідно до якого визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення, зокрема, пункту 12 статті 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», приписи якого втратили чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення. Пунктом 5 наведеного Рішення визначено, що воно має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначених законів, що визнані неконституційними.
Конституційний Суд України відзначив, що положеннями Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» не можуть скасовуватися чи змінюватися обсяги прав і обов’язків, пільг, компенсацій і гарантій громадян, передбачених іншими законами України, не можуть вноситися зміни, зупинятися дія чинних законів України, а також встановлюватися інше (додаткове) правове регулювання відносин, що є предметом інших законів України.
Таким чином, положення статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» стосовно того, що дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком були чинними з 09 липня 2007 року (з дня ухвалення рішення Конституційним Судом України) до 31 грудня 2007 року, а тому задовольняє позовні вимоги позивачки саме за цей період.
Відповідно до статті 62 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» та абзацу першого частини 1 статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» у 2007 році діяли наступні розміри мінімальної пенсії за віком: з 1 квітня – 410, 06 грн., з 1 жовтня - 415.11 грн.
Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» було внесено зміни до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», відповідно до яких дітям війни до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни. Ветерани війни мають право на отримання підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсій, відповідно до цього Закону та Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» зазначене підвищення провадиться за їх вибором згідно з одним із законів. Згідно Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" від 22.10.1993 року № 3551-ХІІ учасникам війни, нагородженим орденами і медалями колишнього Союзу РСР за самовіддану працю і бездоганну військову службу в тилу в роки Великої Вітчизняної війни, пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 15 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, іншим учасникам війни - на 10 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008 визнані неконституційними, серед іншого, і положення підпункту 2 пункту 41 розділу 11 Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України».
Отже, з 22.05.2008 року відновлена дія ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" в редакції до 01.01.2008 року, відповідно до якої дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
А тому вимоги позивачки щодо зобов'язання Управління Пенсійного фонду України в Калінінському районі м. Донецька провести нарахування та виплати щомісячної доплати до пенсії у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком як дитині війни підлягають задоволенню лише з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року.
28 травня 2008 року Кабінетом Міністрів України була прийнята Постанова № 530 «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян», відповідно до пункту 8 якої встановлено, що дітям війни до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, підвищення проводиться у твердих розмірах: з 22 травня - 48, 10 гривень, з 1 липня - 48,20 гривень, з 1 жовтня - 49,80 гривень.
Таким чином, підвищення дітям війни виплачуються органами Пенсійного фонду відповідно до зазначеної Постанови, а не Закону, внаслідок чого є наявними правові підстави для визнання бездіяльності відповідача неправомірною в порушенні права на отримання підвищеного розміру пенсії з 22 травня 2008 року відповідно до статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
Відповідно до ст. 58 Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік» прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність з 1.04.2008 року встановлено – 481 грн., з 1.07.2008 – 482 грн., з 1.10.2008 – 498 грн. Розміри державних соціальних гарантій на 2008 рік, що визначаються залежно від прожиткового мінімуму, встановлюються відповідними законами, цим Законом, та нормативно - правовими актами Кабінету Міністрів України.
Визначення прожиткового мінімуму, закладення правової основи для його встановлення, затвердження та врахування при реалізації державою конституційної гарантії громадян на достатній життєвий рівень, дає Закон України «Про прожитковий мінімум» від 15 липня 1999 року № 966-14, а також Закон України "Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії" від 5 жовтня 2000 року № 22017-Ш, згідно статті 1 якого прожитковий мінімум використовується для визначення, у тому числі мінімального розміру пенсії за віком, який відповідно до статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.
Частиною 3 статті 4 даного Закону (в редакції Закону № 2505-4 від 25 березня 2005 року, що діє з 31 березня 2005 року) передбачено, що прожитковий мінімум на одну особу, а також окремо для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення, щороку затверджується Верховною Радою України в законі про Державний бюджет України на відповідний рік. Прожитковий мінімум публікується в офіційних виданнях загальнодержавної сфери розповсюдження.
Постановляючи судове рішення у даній справі, необхідно виходити з того, що конституційні принципи, на яких базується здійснення прав і свобод людини і громадянина в Україні, включаючи і право, на пенсійне забезпечення, передбачені статтями 1, 3, частиною 2 статті 6, статтею 8, частиною 2 статті 19, статтями 22, 23, частиною 1 статті 24 Конституції України, набуте у сфері пенсійного забезпечення, не може бути скасоване, звужене. Правовою гарантією забезпечення державою даного права є виконання прийнятих на себе зобов'язань, виходячи з положень принципу верховенства права, закріпленого як статтею 8 Конституції України, так і статтею 8 Кодексу адміністративного судочинства України.
Конституційний Суд України неодноразово розглядав проблему (про що зокрема зазначено у рішенні № 8- рп/ 2005 від 11 жовтня по справі № 1-21/2005), пов’язану з реалізацією права на соціальний захист, неприпустимістю обмеження конституційного права громадян на достатній життєвий рівень, і сформулював правову позицію, згідно з якою Конституція та закони України виокремлюють певні категорії громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави. До них, зокрема, належать громадяни, яким пенсія призначається за спеціальними законами. У рішеннях Конституційного Суду України зазначалося, що пільги, компенсації, гарантії є видом соціальної допомоги і необхідною складовою конституційного права на достатній життєвий рівень, тому звуження змісту та обсягу цього права шляхом прийняття нових законів або внесення змін до чинних законів за статтею 22 Конституції України.
Вимоги позивачки щодо зобов*язання відповідача здійснити виплату підвищення до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, як дитині війни, з 01 січня 2009 року суд задовольняє, виходячи з наступного.
Згідно ст. 71 Закону України від 26.12.2008 року № 835-VI «Про державний бюджет України на 2009 рік» Кабінету Міністрів України у 2009 році надано право встановлювати розміри соціальних виплат, які відповідно до законодавства визначаються залежно від розміру мінімальної заробітної плати, в абсолютних сумах у межах асигнувань, передбачених за відповідними бюджетними програмами.
Разом з тим, названа норма передбачає встановлення в абсолютних сумах розмірів лише тих виплат, вихідним критерієм розрахунку яких є розмір мінімальної заробітної плати. Відповідно її дія не поширюється на спірні відносини, оскільки розмір зазначених соціальних виплат згідно із Законом України «Про соціальний захист дітей війни» залежить від розміру мінімальної пенсії за віком, а тому суд зобов*язує відповідача здійснити позивачеві виплату підвищення до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, як дитині війни, починаючи з 01 січня 2009 року відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
Таким чином, суд вважає необхідним зобов'язати відповідача нарахувати та сплатити позивачці підвищення до пенсії, як дитині війни з 09.07.2007 року до 31.12.2007 року, та з 22.05.2008 року.
Суд відновлює позивачці строк для звернення до суду за захистом порушених прав та свобод з наступних підстав.
Відповідно до ст. 99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Частиною 2 ст. 100 КАС України передбачено, що якщо суд визнає причину пропущення строку звернення до суду поважною, адміністративна справа розглядається і вирішується в порядку, встановленому цим Кодексом.
Суд дістається висновку, що строк звернення до суду пропущено позивачем з поважних причин, оскільки в силу свого похилого віку та стану здоров*я позивачка не мала можливості своєчасно звернутися до суду.
Крім того, необхідно взяти до уваги при цьому і положення статті 46 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», згідно з якими суми пенсії, не отримані своєчасно з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачується за минулий час без обмеження.
Згідно зі ст. 94 КАС України, з урахуванням повного задоволення адміністративного позову, з державного бюджету необхідно стягнути на користь позивачки сплачену нею при зверненні до суду суму судового збору у розмірі 03 грн. 40 коп.
Керуючись ст. ст. 94, 99, 100 ч.2, 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Калінінському районі м. Донецька Донецької області - задовольнити.
Відновити ОСОБА_1 строк для звернення до адміністративного суду з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в Калінінському районі м. Донецька Донецької області про зобов’язання нарахування недоплаченої до пенсії щомісячної державної допомоги, як дитині війни.
Визнати неправомірною бездіяльність Управління Пенсійного фонду України в Калінінському районі м. Донецька щодо не нарахування ОСОБА_1 щомісячної доплати до пенсії, як дитині війни, починаючи з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року та з 22 травня 2008 року відповідно до вимог статті 6 Закону України « Про соціальний захист дітей війни», в редакції, яка діяла в цей період, у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, встановленої ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», з урахуванням встановленого законодавством прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Калінінському районі м. Донецька здійснити нарахування та виплату за рахунок державного бюджету України на користь ОСОБА_1 підвищення до пенсії відповідно до статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», в редакції, яка діяла в цей період, у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, встановленої ч.1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", з урахуванням встановленого законодавством прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, починаючи з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року та з 22 травня 2008 року з урахуванням виплачених сум.
Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 суму судового збору у розмірі 03 грн. 40 коп. сплачену при зверненні до суду.
Постанова суду може бути оскаржена до Донецького Апеляційного адміністративного суду через Калінінський районний суд м. Донецька шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови .
СУДДЯ: