Справа №2-а-2241/2010 рік
ПОСТАНОВА
I М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
15 грудня 2010 року м.Долина
Суддя Долинського районного суду Iвано-Франкiвської областi Тураш В.А., розглянувши в порядку скороченого провадження в приміщенні суду в мiстi Долина справу за позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Долинському районі в Івано-Франківській області про зобов’язання здійснити виплату щомісячної надбавки до пенсії, як «дитині війни»,-
ВСТАНОВИВ:
Позивачка звернулася до суду з позовом, в якому просить поновити строк звернення до суду.
Визнати неправомірними дії Управління Пенсійного Фонду України в Долинському районі Івано-Франківській області з приводу відмови їй, як дитині війни, у виплаті належної щомісячної надбавки в розмірі 30 відсотків прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність та з урахуванням надбавки за проживання в гірському населеному пункті.
Зобов’язати Управління Пенсійного Фонду України в Долинському районі Івано-Франківської області здійснити перерахунок та виплатити їй, ОСОБА_2, як дитині війни, щомісячну доплату до пенсії в розмірі 30 відсотків прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність та з урахуванням надбавки за проживання в гірському населеному пункті за період з 01.07.2007 року по 01.12.2010р.
Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в Долинському районі Івано-Франківської області нарахувати їй при виплаті з 01.12.2010р., як дитині війни, щомісячну доплату до пенсії в розмірі 30% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність та з урахуванням надбавки за проживання в гірському населеному пункті.
Свої вимоги мотивує тим, що вона є дитиною війни, і з першого січня 2006 року у відповідності до вимог Закону України « «Про соціальний захист дітей війни» їй повинно виплачуватись щомісячне підвищення пенсії у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком . Однак, у 2007 році їй така допомога не виплачувалась, а з 01.01.2008 року вказане підвищення пенсії як дитині війни йому виплачується в розмірі 10% від прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Вона зверталася до відповідача з письмовою заявою про виплату вказаного підвищення, однак отримала відмову. Такі дії відповідача вважає неправомірними, тому звернулася в суд з даним позовом.
Позивачка звернулася до суду із заявою, в якій просить дану справу розглянути у її відсутності, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.
Представник відповідача подав письмові заперечення на позов, де вказав, що управління Пенсійного фонду України в Долинському районі Івано-Франківської області при визначенні розміру підвищення пенсії позивачці керувалося чинним законодавством, в тому числі Законами України «Про Державний бюджет України» на відповідні роки. З 01.01.2008 року позивачці проводиться підвищення пенсії у відповідності до вимог ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» в редакції Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни – 10% від прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність та у відповідності до вимог Постанови Кабінету Міністрів України № 530 «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян», якою встановлено розмір вказаного підвищення пенсії дітям війни. Тому вважає дії відповідача правомірними, а заявлений позов безпідставним та просить відмовити в його задоволенні, розгляд справи проводити у його відсутності.
Дослідивши та оцінивши повідомлені позивачем та відповідачем обставини і надані ними докази, суд приходить до висновку, що даний адміністративний позов належить до часткового задоволення, виходячи з наступного:
Згідно зі ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30% мінімальної пенсії за віком.
Законом України «Про Державний бюджет України» на 2010 рік дію ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» не зупинено.
Частиною 2 статті 6 Закону України «Про статус гірських населених пунктів» встановлено, що розмір державних пенсій, стипендій, всіх передбачених чинним законодавством видів державної матеріальної допомоги громадянам, які одержали статус особи, що працює, проживає або навчається на території населеного пункту, якому надано статус гірського, збільшується на 20 відсотків.
Як встановлено в судовому засіданні та підтверджується відтиском штампа «Дитина війни» за підписом начальника управління праці та соціального захисту населення Долинської РДА у паспорті серії НОМЕР_1 виданому Долинським РВ УМВС в Івано-Франківській області 07.03.2006 року, ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 р.н., є дитиною війни, а тому на неї поширюються положення Закону України «Про соціальний захист дітей війни», крім того вона є особою, яка проживає на території гірського населеного пункту, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_2
Отже позивачка має право на отримання підвищення пенсії як дитина війни у розмірі 30 % прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеному законом .
Проте, як вбачається з письмових заперечень представника відповідача та позовної заяви, УПФ України в Долинському районі при нарахуванні підвищення пенсії дітям війни з 22.05.2008 року керується постановою Кабінету Міністрів України «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян» № 530 від 28 травня 2008 року.
Однак, суд не може погодитися з правильністю нарахування позивачці підвищення пенсії як дитині війни у розмірах, визначених цією постановою.
Відповідно до ч. 2 ст. 3 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» державні соціальні гарантії дітям війни, встановлені цим Законом, не можуть бути обмежені або скасовані іншими нормативно-правовими актами.
Згідно з положенням ч. 4 ст. 9 КАС України у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.
Таким чином, виходячи з загальних засад пріоритетності законів над урядовими нормативними актами, посилання відповідача на положення постанови Кабінету Міністрів України «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян» № 530 від 28 травня 2008 року є безпідставним і таким, що звужує обсяг передбачених законом прав позивача.
Враховуючи наведене, суд вважає за необхідне при вирішенні даного спору застосувати положення ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», як нормативний акт, який має вищу юридичну силу над підзаконними нормативними актами.
Згідно ч. 2 ст. 99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
З адміністративним позовом до суду позивачка звернулася 08.12.2010 року, просить поновити строк звернення до суду. Одночасно на факт пропущення позивачкою вказаного строку вказує відповідач як на підставу для відмови у задоволенні позову.
Приймаючи до уваги, що п озивачка отримувала пенсію щомісяця, а тому мала змогу дізнатися, що їй недоплачують певну суму коштів. Крім того, згідно ст.94 Конституції України усі закони підлягають офіційному оприлюдненню , а тому позивачка мала змогу дізнатися про порушення її прав раніше, проте до суду звернувся лише 06.12.2010р. Позивачкою не представлено жодного доказу про поважність причин пропущення строку звернення до суду за період з 01.07.2007 року по 07.06.2010 року. Враховуючи, що судом не встановлено, що зазначений строк пропущений позивачкою з поважних причин, суд приходить до висновку, що вимога про зобов’язання відповідача вчинити дії щодо перерахунку суми підвищення до пенсії за вказаний період задоволенню не підлягають.
Таким чином, суд приходить до переконання, що оскільки позивачці надано статус дитини війни, вона має право на соціальні гарантії, визначені Законом України «Про соціальний захист дітей війни». В судовому засіданні встановлено, що у 2010 році відповідач виплачував позивачці підвищення до пенсії у розмірі, визначеному постановою Кабінету Міністрів України «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян» № 530 від 28 травня 2008 року . А тому, враховуючи наслідки застосування пропуску строку для звернення до суду за період з 01.07.2007 року по 07.06.2010 року, у урахуванням пріоритетності законів над підзаконними нормативно-правовими актами, суд вважає за необхідне зобов’язати управління Пенсійного фонду України в Долинському районі Івано-Франківської області провести перерахунок та виплатити ОСОБА_2 , підвищення до пенсії відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленої ст. 28 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування" та Законом України «Про державний бюджет України на 2010 рік», з врахуванням надбавки відповідно до Закону України «Про статус гірських населених пунктів» починаючи з 08.06.2010 року по 15.12.2010р., а тому позов підлягає до часткового задоволення.
Щодо позовної вимоги про зобов’язання відповідача проводити виплати позивачці вказаного підвищення пенсії як дитині війни і на майбутнє, то суд вважає, що в її задоволенні слід відмовити, оскільки у відповідності до вимог ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, тобто суд не вправі вирішувати питання про призначення та виплату будь-яких коштів на майбутнє.
На підставі викладеного, ст. 17 п.1 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини», ст. 12 Європейської соціальної хартії (переглянутої) 1996 року, ст.ст. 19,22 Конституції України, ст.ст. 3,6,7 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», ст. 17 Закону України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії», ст. 2 Закону України «Про прожитковий мінімум», ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», ст. 70 Закону України «Про державний бюджет України на 2010 рік», ст. 6 Закону України «Про статус гірських населених пунктів в Україні», Постанови Кабінету Міністрів України «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян» № 530 від 28 травня 2008 року, Постанови Кабінету Міністрів України «Про забезпечення виконання функцій з призначення і виплати пенсій органами Пенсійного фонду» № 497 від 11.04.2000 року, керуючись ст.ст. 2,9,11,71,99,161-163,183-2 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Позов задоволити частково.
Визнати протиправною вiдмову Управлiння Пенсійного фонду України в Долинському районi Івано-Франківської області нарахувати та виплатити ОСОБА_2 щомісячне підвищення пенсії як дитині війни у розмірі, встановленому ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»
Зобов’язати управління Пенсійного фонду України в Долинському районі Івано-Франківської області провести перерахунок та виплатити ОСОБА_2 щомісячне підвищення пенсії згідно ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, розмір якої визначається відповідно до ч.1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» з врахуванням надбавки відповідно до Закону України «Про статус гірських населених пунктів» за період з 08.06.2010 року по 15.12.2010 року, відмовивши в решті позову.
Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Долинський районний суд протягом 10 днів з дня отримання її копії.
Суддя: