Справа №22ц-4577/2010 р. Головуючий в І інстанції
Категорія: 34 Борко А.Л.
Доповідач: Вербицька Л.І.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
2010 року листопада місяця 15 дня колегія суддів судової плати в цивільних справах апеляційного суду Херсонської області в складі:
Головуючої: Вербицької Л.І.
Суддів: Капітан І.А.
Вадзінського П.О.
при секретарі: Пашковій Д.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Херсоні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Суворовського районного суду м. Херсона від 08 червня 2010 року в справі за позовом Управління Міністерства внутрішніх справ України в Херсонській області до ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної шкоди,
в с т а н о в и л а:
В лютому 2010 р. Управління Міністерства внутрішніх справ України в Херсонській області (далі – УМВС) звернулося до суду з вищевказаним позовом, в якому посилались на ту обставину, що ОСОБА_3, керуючи автомобілем, власником якого є позивач, порушив Правила дорожнього руху, внаслідок чого сталася дорожньо-транспортна пригода. В результаті вищевказаної події було завдано тілесні ушкодження середнього ступеня тяжкості потерпілим ОСОБА_4 та ОСОБА_5 Вироком Суворовського районного суду м. Херсона від 13.06.2008 р. призначено покарання ОСОБА_3 за скоєння злочину, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України. Посилаючись на Положення про повну матеріальну відповідальність військовослужбовців за шкоду, завдану державі (затверджену Постановою Верховної Ради України від 23.06.1995 р.), УМВС вважає, що ОСОБА_3 повинен відшкодувати, завдану шкоду, яка підтверджується висновком спеціаліста товарознавця від 10.10.2008 р., у повному обсязі.
УМВС просило стягнути з ОСОБА_3 15173,74 грн. в рахунок відшкодування матеріальної шкоди та всі судові витрати, пов’язані з розглядом справи покласти на відповідача.
Рішенням Суворовського районного суду м. Херсона від 08.06.2010 р. позов УМВС задоволено в повному обсязі. Стягнуто з ОСОБА_3 на користь позивача 15173,74 грн. в рахунок відшкодування матеріальної шкоди та 182 грн. судових витрат.
Не погоджуючись з рішенням суду, ОСОБА_3 подав апеляційну скаргу, в якій посилається на неповне дослідження судом першої інстанції обставин справи, а також на неналежну оцінку доказів, що призвело до неправильного вирішення спору по суті, а тому просить скасувати рішення Суворовського районного суду м. Херсона від 17.06.2010 р. та постановити нове, яким відмовити в задоволенні заявлених позовних вимог.
Письмові заперечення на апеляційну скаргу не надходили.
В судовому засіданні апеляційної інстанції представник відповідача апеляційну скаргу підтримав у повному обсязі та наполягав на її задоволенні. Представник УМВС заперечував проти, поданої апеляційної скарги, просив відмовити в її задоволенні.
Заслухавши доповідача, пояснення осіб, що з’явилися, перевіривши законність рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених позовних вимог, колегія суддів вважає її такою, що не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Підпунктом 1 п. 3 розділу І Положення про матеріальну відповідальність військовослужбовців за шкоду, заподіяну державі, затвердженого постановою Верховної Ради України від 23.06.1995 р. (далі – Положення) встановлено, військовослужбовці і призвані на збори військовозобов'язані несуть матеріальну відповідальність за наявністю: а) заподіяння прямої дійсної шкоди; б) протиправної їх поведінки; в) причинного зв’язку між протиправною поведінкою і настанням шкоди; г) вини у заподіянні шкоди. Згідно п. 4 цього ж Положення відшкодування шкоди військовослужбовцями і призваними на збори військовозобов'язаними провадиться незалежно від притягнення їх до дисциплінарної чи кримінальної відповідальності за дію (бездіяльність), якою державі було заподіяно шкоди. У разі притягнення особи, яка заподіяла матеріальну шкоду державі, до кримінальної відповідальності командир (начальник) військової частини зобов'язаний подати щодо неї цивільний позов до суду на суму невідшкодованої шкоди.
Відповідно до підпункту 5 п. 13 розділу ІІІ Положення військовослужбовці і призвані на збори військовозобов'язані несуть матеріальну відповідальність у повному розмірі шкоди, заподіяної з їх вини державі, у разі: дій (бездіяльності), що мають ознаки злочину.
З матеріалів справи вбачається і це встановлено судом, що автомобіль ВАЗ-21043, державний номер 01-20, було закріплено за рядовим міліції ОСОБА_3 як за водієм Суворовського ВМ ХМВ УМВС України в Херсонській області. Вказана обставина підтверджується наказом від 20.08.2007 р. №60 (а.с. 10)
19.10.2007 р. ОСОБА_3 керуючи вказаним вище транспортним засобом скоїв дорожньо-транспортну пригоду, внаслідок якої потерпілим ОСОБА_4 та ОСОБА_5 були спричинені середньої тяжкості тілесні ушкодження. ОСОБА_3 визнано винним в дорожньо-транспортній пригоді, яка сталася внаслідок порушення ним п.п. 10.1 та 10.4 Правил дорожнього руху, що підтверджується вироком Суворовського районного суду м. Херсона від 13.06.2008 р. (а.с. 4).
Актом №67 від 10.10.2008 р. визначено розмір матеріального збитку, заподіяного власнику автомобіля ВАЗ 21043 державний номер 22 0120 в результаті його пошкодження при дорожньо-транспортній пригоді, який склав 15173,74 грн.
Задовольняючи позовні вимоги УМВС в повному обсязі, суд першої інстанції правильно дійшов висновку про те, що протиправними винними діями відповідача позивачу заподіяно матеріальну шкоду, яка виразилась в завданні значних механічних пошкоджень автомобілю, який належить УМВС.
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду, оскільки до нього він дійшов повно та всебічно встановивши обставини справи, характер спірних правовідносин, належно оцінив надані сторонами докази та правильно застосував норми матеріального і процесуального права.
Порушень норм матеріального і процесуального права судом не допущено, у зв’язку з чим, підстави для скасування рішення відсутні. Доводи апеляційної скарги ОСОБА_3 колегією суддів до уваги не приймаються як такі, що не спростовують правильних по суті висновків суду. Не погоджуючись з визначеним судом розміром матеріальної шкоди, відповідач в порядку ст. 60 ЦПК України не надав суду належних і допустимих доказів на підтвердження своїх заперечень.
Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 314 ЦПК України, колегія суддів, -
у х в а л и л а:
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити.
Рішення Суворовського районного суду м. Херсона від 08 червня 2010 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і з цього часу може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий: підпис
Судді: підпис
підпис
З оригіналом згідно:
Суддя: Л.І.Вербицька