Справа №22ц-4868, 2010р. Головуючий в 1-й інстанції
Гордимов А.В.
Категорія: Доповідач – Капітан І.А.
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
2010 року листопада місяця “15” дня колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Херсонської області в складі:
Головуючого – Капітан І.А.
Суддів: Вербицької Л.І., Вадзінського П.О.
при секретарі – Пашковій Д.І.
з участю адвоката ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Херсоні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Дніпровського районного суду м. Херсона від 01 липня 2010 року в справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4, третя особа – Херсонське державне бюро технічної інвентаризації, про визнання права власності,
в с т а н о в и л а:
У серпні 2010 року ОСОБА_3 звернувся в суд із зазначеним позовом.
Посилаючись на те, що з 1987 по 2001 роки він перебував у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_4, в період шлюбу ними придбано 16/100 частин домоволодіння, яке розташоване у АДРЕСА_1, за договором купівлі-продажу власником є ОСОБА_4, а у теперішній час, коли він став інвалідом І групи по зору, виникла необхідність визнання за ним права власності на Ѕ частину в порядку поділу спільного сумісного майна подружжя, ОСОБА_3 просив суд визнати за ним право власності на 8/100 зазначеного володіння та зобов’язати Херсонське ДБТІ зареєструвати за ним таке право.
У лютому 2010 року ОСОБА_3 доповнив позов. Посилаючись на те, що у жовтні 2003 року він отримав травму – обпік ІV ступеню обох очей, внаслідок чого став інвалідом І групи по зору довічно, по теперішній час знаходиться під постійним наглядом у лікаря, переніс біля 10 операцій, а останнє лікування проходив у січні 2009 року, ОСОБА_3 просив суд визнати поважними причини пропуску звернення до суду з вимогою про поділ майна подружжя та поновити такий строк.
Рішенням Дніпровського районного суду м. Херсона від 1 липня 2010 року у задоволенні позову відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_3, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить рішення скасувати, а справу направити на новий розгляд.
В письмових запереченнях ОСОБА_4, посилаючись на безпідставність доводів апеляційної скарги та законність рішення, просить скаргу відхилити, а рішення суду залишити без змін.
Заслухавши доповідача, пояснення осіб, які з’явились в судове засідання, перевіривши законність та обґрунтованість рішення в межах, визначених ст.303 ЦПК України, колегія суддів вважає, що скарга підлягає частковому задоволенню.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що позивач пропустив строк звернення до суду, доказів на підтвердження поважності причин такого строку суду не надав, а питання розподілу майна вирішувалось між сторонами у 2001 році в добровільному порядку.
Проте такого висновку суд дійшов з порушенням норм матеріального права, неналежною оцінкою наявних в матеріалах справи доказів, що відповідно до ст.309 ЦПК України є підставою для скасування рішення і ухвалення по справі нового рішення.
Відповідно до ч.3 ст.29 КпШС України (що діяв на час розірвання між сторонами шлюбу) для вимоги про поділ, яке є спільною сумісною власністю розведеного подружжя, встановлюється трирічний строк позовної давності і обчислюється цей строк, починаючи з дня, коли котрийсь із розведеного подружжя дізнався або повинен був дізнатися про порушення його права на це майно після розірвання шлюбу.
Відповідно до вимог ч.2 ст.72 СК України до вимоги про поділ майна, заявленої після розірвання шлюбу, застосовується позовна даність у три роки.
Відповідно до ч.4,5 ст.267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.
Якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту.
Відповідно до п.19 постанови Пленуму Верховного Суду України №11 від 21 грудня 2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» - вирішуючи спори про поділ майна подружжя, суди повинні враховувати, що само по собі розірвання шлюбу не припиняє права спільної сумісної власності подружжя на майно, набуте за час шлюбу.
Як свідчать матеріали справи, сторони перебували в зареєстрованому шлюбі з 21 лютого 1987 року по 31 січня 2001 року /а.с.5,6/. За договором купівлі-продажу від 14 вересня 1999 року ОСОБА_4 купила 11/50 частин АДРЕСА_1 /а.с.16/. Відповідно до ст.22 КпШС України, ст.60 СК України дане домоволодіння є спільною сумісною власністю подружжя. Оскільки ОСОБА_4 своєчасно не оформлені документи на перераховану їй за договором частину домоволодіння, розмір цієї частини на час вирішення даного спору становить 16/100 замість 11/50 /а.с.8,32/. У зв’язку із травмою очей, яку ОСОБА_3 отримав у жовтні 2003 року, він визнаний інвалідом І групи по зору, потребує постійного догляду і щорічного стаціонарного лікування /а.с.41-56/.
Надані відповідачкою розписки підтверджують, що сторонами було вирішено питання щодо поділу іншого, крім спірного домоволодіння, майна, а розписки про відсутність претензій щодо поділу майна не є належним підтвердженням, що спір стосовно поділу всього нажитого за час шлюбу майна вирішено сторонами в добровільному порядку /а.с.80-82/. Передбачені ст.28 КпШС України та ст.70 СК України підстави для відступлення від рівності часток кожної із сторін у праві спільної сумісної власності подружжя відсутні.
Враховуючи наведене, колегія суддів приходить до висновку, що позивач надав суду належні та достовірні докази на підтвердження поважності причин пропуску ним строку звернення до суду, і вважає, що такий строк підлягає поновленню, а позовні вимоги – задоволенню.
Керуючись ст.ст.22,28,29 КпШС України, ст.ст.60,69,70 СК України, ст.ст.303,307,309 ЦПК України, колегія суддів, -
В И Р І Ш И Л А :
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити частково.
Рішення Дніпровського районного суду м. Херсона від 1 липня 2010 року скасувати, ухвалити нове рішення.
Позовні вимоги ОСОБА_3 задовольнити. Поновити ОСОБА_3 строк звернення до суду. Поділити спільне майно подружжя ОСОБА_3.
Визнати за ОСОБА_3 право власності на 8/100 частин домоволодіння, розташованого за адресою АДРЕСА_1
Визнати за ОСОБА_4 право власності на 8/100 частин домоволодіння, розташованого за адресою АДРЕСА_1
Зобов’язати Херсонське ДБТІ зареєструвати за ОСОБА_3, ОСОБА_4 право власності на 8/100 частин зазначеного домоволодіння за кожним.
Рішення може бути оскаржено протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ.
Головуючий
Судді