Справа № 2-1152/2010 р.

Р І Ш Е Н Н Я  

І М Е Н Е М       У К Р А Ї Н И  

 03   грудня   2010 року                                                   Ренійський районний суд Одеської області

у складі: головуючого судді – Бешлієвої Т.А.,

при секретарі – Івановій Н.С.,  

 розглянувши у попередньому відкритому судовому засіданні у залі суду м. Рені Одеської області справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2  про  розірвання шлюбу, -  

 в с т а н о в и в :  

Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не з’явився, будучи належним чином сповіщений про час і місце розгляду справи, надіслав на адресу суду телеграму, в якій зазначив, що знаходиться на заробітках, позовні вимоги  визнає у повному обсязі, згоден на розірвання шлюбу, заперечень не має , просить справу розглянути у його відсутності.

Позивач ОСОБА_1 надала суду заяву про розгляд справи у її відсутності за станом здоров’я в зв’язку з вагітністю, наполягає на розірванні шлюбу, позовні вимоги підтримує в повному обсязі, після розірвання шлюбу просить залишити за нею прізвище «ОСОБА_2», неповнолітнього сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, просить також залишити проживати разом з нею.  

Відповідно до ч.4 ст.130 ЦПК України ухвалення у попередньому судовому засіданні судового рішення у разі визнання позову проводиться в порядку, встановленому ст.. 174 ЦПК України.

Згідно з ч.4 ст.174 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Виходячи з наведеного, суд вважає, що рішення у справі можливо постановити при проведенні попереднього судового засідання.

Судом в ході судового розгляду справи були досліджені:

- свідоцтво про шлюб, серії ІІІ-ЖД № НОМЕР_1 від 14.03.1992 р., згідно якого між громадянами ОСОБА_2 та ОСОБА_4, було укладено шлюб, який був зареєстрований 14.03.1992 р. відділом РАЦС Ренійського райвиконкому, актовий запис № 36, після укладення шлюбу чоловікові та дружині були присвоєні прізвища « ОСОБА_2»;

- копія свідоцтва про народження ІНФОРМАЦІЯ_2 доньки ОСОБА_5, серії У-ЖД № НОМЕР_2, виданого 13.10.1992 року відділом РАГС Ренійської райдержадміністрації, в якому батьками вказані позивач та відповідач;

- копія свідоцтва про народження ІНФОРМАЦІЯ_3 сина ОСОБА_3, серії 1-ЖД № НОМЕР_3, виданого 27.08.1998 року відділом РАГС Ренійського району Одеської області, в якому також батьками вказані позивач та відповідач;

-  копія паспорту на ім’я позивача ОСОБА_1, серії НМ НОМЕР_4, виданого Ренійським РВ ГУМВС України в Одеській області;

- заява ОСОБА_1 від 03.12.2010 р. про підтримання позовних вимог та розгляд справи у її відсутності;

- телеграма ОСОБА_2 від 26.11.2010 р. про визнання позовних вимог та розгляд справи у його відсутності;  

- квитанції про сплату судового збору та витрат на ІТЗ по розгляду справи.

 Дослідивши надані докази, судом було встановлено такі обставини: позивач ОСОБА_1 звернулась до Ренійського районного суду Одеської області з позовною заявою, в якій просить розірвати шлюб із відповідачем ОСОБА_2, зареєстрований 14.03.1992 р. відділом РАЦС Ренійського райвиконкому Одеської області, актовий запис № 36, мотивуючи заявлені вимоги тим, що  на протязі спільного життя між подружжям постійно виникали сварки, оскільки кожен з них має різні погляди на сімейне життя, означена обставина негативно впливала  на їх відношення та привела до припинення шлюбних стосунків. Майже п’ять років позивач та відповідач сумісно не проживають, спільного господарства не ведуть. Від укладеного шлюбу сторони мають доньку ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2 та неповнолітнього сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, якого після розірвання шлюбу позивач просить за домовленістю з чоловіком залишити проживати з нею.  

  Вивчивши матеріали справи, дослідивши надані докази, суд приходить до висновку, що заявлені вимоги позивача обґрунтовані і підлягають задоволенню, оскільки сім`я сторін при встановлених обставинах фактично розпалась, між позивачем та відповідачем втратились почуття любові і пошани, взаємодопомоги і підтримки, тобто морально-правові підстави шлюбу, шлюб існує суто формально і підлягає розірванню. Тривалий час позивач та відповідач сумісно не живуть, спільне господарство не ведуть, подружні стосунки не підтримують, діти залишились жити разом з позивачем за домовленістю сторін. Застосування заходів що до примирення подружжя, передбачених ст. 111 СК України, в даній ситуації суд вважає не доцільним. Приходячи до такого висновку, суд враховує фактичні обставини справи, інтереси кожного з подружжя, а також їхньої неповнолітньої дитини. Відповідно до ст. 160 СК України місце  проживання  дитини,  яка  досягла   десяти   років, визначається за спільною згодою батьків та самої дитини. Якщо  батьки  проживають окремо,  місце проживання дитини, яка досягла чотирнадцяти років, визначається нею самою., означене питання може також вирішуватись судом у випадках,  зазначених ст.. 161 СК України.  

Враховуючи означені вимоги діючого законодавства та встановлені обставини справи на момент розірвання шлюбу, суд визначає, що неповнолітнього сина ОСОБА_3 треба залишити проживати із матір’ю ОСОБА_1.  

 Згідно положень ст. 113 СК України особа,  яка  змінила своє прізвище у зв'язку з реєстрацією шлюбу,  має право після розірвання шлюбу  надалі  іменуватися  цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище. Оскільки заявлена вимога позивача про залишення прізвища не суперечить діючому законодавству, суд задовольняє її та вважає за можливе залишити за позивачем після розірвання шлюбу прізвище «ОСОБА_2». Статтею 115 цього ж  Кодексу передбачено, що документом, що  засвідчує  факт  розірвання  шлюбу  судом,  є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили. Рішення суду  про  розірвання  шлюбу  після  набрання  ним законної  сили  надсилається  судом до органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем ухвалення  рішення  для  внесення відомостей  до  Державного реєстру актів цивільного стану громадян та проставлення відмітки в актовому записі про шлюб.  

Керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 130, 169, 174, 212, 213 ЦПК України,   ст.ст.110-112, 113, 115, 160, 161 Сімейного кодексу України  ,  суд –  

   В И Р І Ш И В:

   Позовні вимоги ОСОБА_1 -  задовольнити.

Шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1, зареєстрований 14.03.1992 р. відділом РАЦС Ренійського райвиконкому Одеської області, актовий запис № 36 -   розірвати.   

Після розірвання шлюбу за позивачем ОСОБА_1 залишити прізвище   «ОСОБА_2».  

У зв’язку із обставинами, що склалися на момент розірвання шлюбу, суд визначає, що неповнолітня дитина – ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, залишається проживати із матір’ю –  ОСОБА_1.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.  

    Суддя:              (підпис)                 Т.А. Бешлієва

                 Копія вірна: суддя

                                   секретар

 Рішення набрало законної сили14 грудня 2010 року.  

     Суддя                                                   Т.А. Бешлієва