Справа №22ц-6641,2010р. Головуючий в 1-й інстанції
Орендовський А.В.
Категорія:5 Доповідач – Цуканова І.В.
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
2010 року листопада місяця « 25 » дня колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Херсонської області в складі:
Головуючого – Цуканової І.В.
Суддів: Полікарпової О.М.,
Бездрабко В.О.
при секретарі – Кримцевій І.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Херсоні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3, який діє в інтересах ОСОБА_4, на заочне рішення Скадовського районного суду Херсонської області від «14» травня 2010 року
за позовом
ОСОБА_5 до ОСОБА_4, ОСОБА_6, ВАТ «ЕК «Херсонобленерго» в особі Скадовського РЕЗ і ЕМ, про визнання права власності на майно, розірвання договору оренди та договору про постачання електроенергії, витребування майна із чужого незаконного володіння,
В С Т А Н О В И Л А:
В березні 2010р. ОСОБА_5 звернувся до суду із зазначеним позовом до відповідачів, в якому просив визнати за ним право власності на трансформаторну підстанцію ТП-160/10-85 VI №143, розташовану на території літнього ринку в смт. Лазурне Скадовського району Херсонської області. При цьому покликався, що придбав вказану підстанцію в травні 2000р. та уклав з ВАТ «Херсонобленерго» в особі Скадовського РЕЗ і ЕМ договір про постачання електроенергії.
У березні 2006р. між ним, позивачем, і ОСОБА_4 укладено безкоштовний договір оренди підстанції. 18.07.2006р. ОСОБА_4 і ВАТ «ЕК «Херсонобленерго» уклали договір №946 про постачання електроенергії з використанням спірної підстанції. В листопаді 2009р. йому стало відомо, що ОСОБА_4 неправомірно продала підстанцію ОСОБА_6
Вважаючи порушеними його права як власника майна, ОСОБА_5 просив також розірвати договір оренди укладений між ним та ОСОБА_4 20.03.2006р. і договір купівлі-продажу, укладений між ОСОБА_4 і ВАТ «ЕК «Херсонобленерго» від 18.07.2006р., та зобов’язати ОСОБА_6 повернути йому трансформаторну підстанцію.
Заочним рішенням Скадовського районного суду Херсонської області від 14.05.2010 року позов задоволено. Визнано за ОСОБА_5 право власності на трансформаторну підстанцію ТП-160/10 №143, розташовану на території літнього ринку смт. Лазурне Скадовського району Херсонської області.
Розірвано договір оренди від 20.03.2006р. трансформаторної підстанції ТП-160/10 №143, розташованої на території літнього ринку смт. Лазурне, укладений між ОСОБА_5 та ОСОБА_4
Розірвано договір про постачання електричної енергії від 18.07.2006р. №964, укладений між ВАТ «ЕК «Херсонобленерго» та ОСОБА_4
Зобов’язано ОСОБА_6 повернути ОСОБА_5 трансформаторну підстанцію ТП-160/10 №143, розташовану на території літнього ринку смт. Лазурне Скадовського району Херсонської області.
Стягнуто з ОСОБА_4 і ОСОБА_6 солідарно на користь ОСОБА_5 судові витрати по оплаті судового збору у розмірі 51 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 120 грн. та витрати на правову допомогу в розмірі 2000 грн., а всього 2171 грн.
Ухвалою цього ж суду від 17.08.2010р. заяву ОСОБА_4 про перегляд зазначеного рішення суду залишено без задоволення.
В апеляційній скарзі ОСОБА_3, який діє в інтересах ОСОБА_4, просив рішення суду скасувати, ухвалити нове, яким у задоволенні позову відмовити, покликаючись на порушення судом норм процесуального права, неправильне застосування норм матеріального права, недоведеність обставин, які суд вважав встановленими, невідповідність висновків суду обставинам справи.
Заслухавши доповідача, осіб, які з’явилися в судове засідання, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що скарга підлягає частковому задоволенню.
З матеріалів справи вбачається, що за рахунком від 20.05.2000р. приватний підприємець ОСОБА_5 купив трансформаторну підстанцію ТП №1160115 ДМГ-160/10-85VI /а.с. 44/.
Використовуючи вказану підстанцію, позивач у травні 2000р. отримав від ВАТ «ЕК «Херсонобленерго» технічні умови /а.с.47/ та уклав договори на постачання електроенергії. Останній договір укладено 03.06.2004р. /а.с. 41-42/.
20.03.2006р. між ОСОБА_5 і ОСОБА_4 укладено договір оренди спірного майна на невизначений строк, за яким остання отримала в безкоштовне користування трансформатор 160/10 №143 /а.с.5/.
18.07.2006р. між приватним підприємцем ОСОБА_4 і ВАТ «ЕК «Херсонобленерго» в особі Скадовського РЕЗ і ЕМ укладено договір постачання електроенергії на строк до 31.12.2006р. з наступним продовженням строку, якщо жодною стороною не буде заявлено про його припинення /а.с. 48-62/.
Задовольняючи позовну вимогу ОСОБА_5 про визнання права власності на трансформаторну підстанцію, суд виходив з того, що відповідачі не визнають його право власності, на підтвердження якого ним надано докази, та на підставі ст. 392 ЦК України задовольнив цю позовну вимогу.
Такий висновок суду відповідає обставинам справи, підтверджується дослідженими судом доказами, яким дана відповідна юридична оцінка, ґрунтуються на вимогах закону.
Рішення суду в зазначеній частині ґрунтується на нормах матеріального і процесуального права, тому підстав для його скасування не вбачається.
Доводи апеляційної скарги щодо незаконності рішення суду до уваги не приймаються, як такі, що не обґрунтовані вимогами закону, належними доказами і такі, що висновки суду не спростовують.
Що стосується рішення суду в іншій частині позовних вимог, то колегія суддів виходить з наступного.
Задовольняючи позовну вимогу ОСОБА_5 про розірвання договору оренди, укладеного з приватним підприємцем ОСОБА_4 20.03.2006р., суд виходив з того, що зважаючи на безкоштовний характер договору, він є договором позички, укладеним на невизначений строк. Оскільки позивач 18.05.2009р. письмово попередив ОСОБА_4 про розірвання договору /а.с.39/, то суд на підставі ч.2 ст.763 ЦК України вважав позовну вимогу про розірвання договору оренди обґрунтованою.
Проте, з таким висновком суду погодитися неможливо, оскільки позивач не надав доказів, що він дійсно в письмовому вигляді попередив ОСОБА_4 про розірвання договору. Остання ж отримання такого попередження від позивача заперечує.
Розриваючи договір про постачання електричної енергії, укладений 18.07.2006р. між ВАТ «ЕК «Херсонобленерго» та ОСОБА_4, суд виходив з того, що умовами договору електропостачання здійснюється з використанням майна позивача.
Проте, з таким висновком суду погодитися неможливо, оскільки він не ґрунтується на нормах матеріального права. Так, ні позивач в позовній заяві, ні суд в рішенні не зазначили, за якою нормою права договір, стороною якого ОСОБА_5 не є, слід розірвати.
Задовольняючи позовну вимогу про зобов’язання ОСОБА_6 повернути ОСОБА_5 трансформаторну підстанцію, суд виходив з того, що факт її знаходження у ОСОБА_6 підтверджується договором від 29.08.2009р., за яким ОСОБА_4 продала ОСОБА_6 спірне майно /а.с.7/, та актом приймання передачі КТП-143 від 31.08.2009р., підписаним вказаними особами /а.с.45/.
Проте, за думкою судової колегії, обставини, які суд вважав встановленими, не доведено, а дані докази не є достатніми та достовірними, оскільки копії договору та акту не є належно завіреними, фактичну передачу підстанції ОСОБА_6 представник ОСОБА_4 заперечує, із пояснень представника позивача в судовому засіданні апеляційного суду вбачається, що фактичне місце знаходження підстанції не змінилося (Херсонська область, смт. Лазурне, територія літнього ринку).
З огляду на вищенаведене колегія суддів вважає, що висновок суду про неправомірне знаходження підстанції у ОСОБА_6 не відповідає обставинам справи.
Оскільки при ухваленні рішення в частині позовних вимог про розірвання договору оренди і договору електропостачання, витребування майна судом неправильно застосовано норми права, висновок суду не відповідає обставинам справи, обставини, які суд вважав встановленими, не доведено, то рішення суду у зазначеній частині слід скасувати, ухвалити нове рішення, яким ці позовні вимоги залишити без задоволення.
На підставі ст.ч.2 ст. 763, ст.387 ЦК України, керуючись ст.ст. 303,316, п.2 ч.1 ст.307, п.п. 2,3,4 ч.1 ст.309 ЦПК України, колегія суддів, -
ВИРІШИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_3, який діє в інтересах ОСОБА_4, задовольнити частково.
Заочне рішення Скадовського районного суду Херсонської області від 14 травня 2010 року в частині визнання за ОСОБА_5 права власності на трансформаторну підстанцію ТП-160/10 №143 залишити без змін.
В іншій частині рішення суду скасувати, ухвалити нове.
Відмовити ОСОБА_5 у задоволенні позовних вимог про:
розірвання договору оренди трансформаторної підстанції ТП-160/10 №143, укладеного 20.03.2006р. між ОСОБА_5 та ОСОБА_4;
розірвання договору про постачання електричної енергії, укладеного 18.07.2006р. між ВАТ «ЕК «Херсонобленерго» та ОСОБА_4;
зобов’язання ОСОБА_6 повернути ОСОБА_5 підстанцію ТП-160/10 №143.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_5 судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 51 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 120 грн., витрати на правову допомогу в розмірі 500 грн., а всього 671 грн.
Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, може бути оскаржено в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.
Головуючий:
Судді: