АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 22ц-12866/2010 року Головуючий по 1-й інстанції:
Кравець С.В.
Суддя-доповідач: Прядкіна О.В.
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
06 жовтня 2010 року м. Полтава
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Полтавської області в складі:
Головуючого – судді: Прядкіної О.В.
Суддів: Дряниці Ю.В., Макарчука М.А.
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві цивільну справу за апеляційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в Машівському районі Полтавської області
на постанову Машівського районного суду Полтавської області від 24 лютого 2010 року
по справі за позовом ОСОБА_3 до Управління Пенсійного фонду України в Машівському районі Полтавської області про визнання дій протиправними та стягнення державної соціальної допомоги до пенсії
В С Т А Н О В И Л А :
Постановою Машівського районного суду Полтавської області від 24 лютого 2010 року позов ОСОБА_3 до Управління Пенсійного фонду України в Машівському районі Полтавської області про визнання дій протиправними та стягнення державної соціальної допомоги до пенсії задоволено частково.
Визнано протиправною бездіяльність Управління Пенсійного фонду України в Машівському районі Полтавської області з нарахування та сплати ОСОБА_3 щомісячної державної соціальної доплати до його пенсії у розмірі 30% від мінімальної пенсії за віком за період часу з 01 січня 2009 року по 31 грудня 2009 року.
Зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в Машівському районі Полтавської області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_3 з підвищенням її на 30 % від мінімальної пенсії за віком з розміру, встановленого ч. 1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове пенсійне страхування", та провести відповідні виплати за період часу з 01 січня 2009 року по 31 грудня 2009 року з урахуванням виплат здійснених у 2009 році.
В іншій частині позовних вимог відмовлено. Вирішено питання про судові витрати.
В апеляційній скарзі Управління Пенсійного фонду України в Машівському районі Полтавської області просить вищевказане рішення місцевого суду скасувати та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог, посилаючись на неврегульованість на законодавчому рівні порядку виплати допомоги особам, які мають статус «дитина війни», прийняття оскаржуваної постанови з порушенням норм бюджетного законодавства України, що призвело до неправильного вирішення справи.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, приходить до висновку, що остання задоволенню не підлягає.
Відповідно до ст. 303 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги.
Згідно ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Як вбачається із матеріалів справи, встановлено судом першої інстанції, позивач має статус дитини війни та відповідно до ст.6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” має право на отримання державної соціальної підтримки, а саме підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.
Приймаючи рішення про часткове задоволення позову, суд першої інстанції виходив з наявності у позивача права на отримання, а у відповідача обов’язку щодо здійснення позивачу доплати до пенсії, відповідно до норм ст.6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” з 01.01.2009 року по 31 грудня 2009 року. При цьому, зазначені висновки суду ґрунтувались на тому, що в 2009 р. законодавцем дія положень ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» не обмежувалась .
Статтею 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2009 рік» № 835-У1 від 26 грудня 2008 року, надано право Кабінету Міністрів України у 2009 році встановлювати розмір соціальних виплат, які відповідно до законодавства визначаються залежно від розміру мінімальної заробітної плати в абсолютних сумах у межах асигнувань, передбачених бюджетними програмами.
Вказана стаття передбачає встановлення в абсолютних сумах розмірів лише тих виплат, вихідним критерієм розрахунку яких є розмір мінімальної заробітної плати. Таким чином, її дія не поширюється на спірні відносини, оскільки розмір зазначених соціальних виплат відповідно до Закону України « Про соціальний захист дітей війни» залежить до розміру мінімальної пенсії за віком.
На виконання вищевказаної норми Кабінетом міністрів України не приймалося окремої постанови щодо встановлення в 2009 році розміру підвищення до пенсії особам, віднесеним до категорії « дитина війни». Пунктом 8 постанови кабінету Міністрів України № 530 від 28 травня 2008 року « Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян» передбачено, що дітям війни ( крім тих, на яких поширюється дія Законів України « Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» та «Про жертви нацистських переслідувань» до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, підвищення проводиться у розмірах, встановлених вказаною постановою. Розмір підвищення до пенсії з 01 січня 2009 року цією постановою не визначений і змін стосовно цього питання у 2009 році у вказану постанову не вносилося.
Отже, стаття 6 Закону України « Про соціальний захист дітей війни» з 01 січня 2009 року по даний час є діючою у наступній редакції: « дітям війни пенсії або щомісячне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком».
Таким чином, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції обґрунтовано дійшов до висновку про необхідність задоволення даного позову та зобов’язання відповідача провести перерахування та виплату позивачу підвищення до пенсії за період з 01.01.2009 року по 31.12.2009 року по день розгляду цивільної справи у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.
Крім того, колегія суддів, вважає безпідставним посилання відповідача на відсутність коштів щодо забезпечення виплат зазначеної доплати до пенсії, оскільки органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів, як на підставу невиконання своїх зобов’язань, які встановлені ст.46 Конституції України та зазначеною нормою Закону.
Враховуючи, що держава взяла на себе обов’язок щодо виплати позивачу 30% доплати до пенсії та поклала виконання цього обов’язку на центральний орган виконавчої влади – Пенсійний фонд України, який діє через свої місцеві органи, що входять в систему його органів, але вони не вчинили жодної дії для нарахування цих коштів та їх виплати, колегія суддів вважає, що вони не виконали своїх повноважень без поважних причини.
Отже рішення суду слід вважати законними, обґрунтованими і таким, що скасуванню не підлягає.
Керуючись ст. ст. 303 ч.1, 304-1, 307 ч.1 п.1, 308 ч.1, 314, 315, 317 ЦПК України, колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А :
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Машівському районі - відхилити.
Постанову Машівського районного суду Полтавської області від 24 лютого 2010 року залишити без змін.
Ухвала є остаточною та касаційному оскарженню не підлягає.
С У Д Д І :
_______________ _________________ ________________