АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 22ц –14182/2010 Головуючий по 1-й інстанції
Кузіна Ж.В.
Суддя-доповідач:Дорош А.І.
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
10 листопада 2010 року м. Полтава
Колегія суддів Судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Полтавської області в складі:
Головуючого: Обідіної О.І.
Суддів: Драниці Ю.В. , Дорош А.І.
при секретарі Киві А.М.
з участю
представника позивача Капінос Н.М.
представника відповідача ОСОБА_4
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві апеляційну скаргу ОСОБА_5
на рішення Київського районного суду м. Полтави від 07 жовтня 2010 року
по справі за позовом ПАТ «Всеукраїнський акціонерний банк» до ОСОБА_6, ОСОБА_5 про стягнення заборгованості таза зустрічною позовною заявою ОСОБА_5 до ПАТ «Всеукраїнський акціонерний банк» про визнання договору поруки припиненим , -
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача Дорош А.І. , -
В С Т А Н О В И Л А :
Рішенням Київського районного суду м. Полтави від 07 жовтня 2010 року стягнуто солідарно з ОСОБА_6, ОСОБА_5 на користь ПАТ «Всеукраїнський акціонерний банк» заборгованість по кредитному договору № 10/06-А від 30 березня 2006 року у розмірі 65 732,84 грн.
Стягнуто з ОСОБА_6, ОСОБА_7 на користь ПАТ «Всеукраїнський акціонерний банк» судові витрати по 388,67 грн. з кожного.
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_5 відмовлено.
В апеляційній скарзі відповідач ОСОБА_5 просить вищевказане рішення місцевого суду скасувати та ухвалити нове рішення по суті позовних вимог, посилаючись на порушення місцевим судом норм матеріального та процесуального права.
Апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно ч.1 ст.308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Як встановлено судом першої інстанції, 30.03.2006 р. між позивачем та відповідачем ОСОБА_6 укладено кредитний договір № 10/06-А, згідно якого банк надав позичальнику кредитні кошти в розмірі 14 100 доларів США на строк до 29.03.2011 року зі сплатою відсотків за користування ним у розмірі 13% річних (а.с.17-20).
З метою забезпечення виконання зобов»язання 30.03.2006 р. між позивачем та відповідачем ОСОБА_5 укладено договір поруки, яким встановлено солідарну відповідальність поручителя ОСОБА_5 та позичальника ОСОБА_6 за невиконання умов кредитного договору (а.с. 14), а також 30.03.2006 р. між банком та ОСОБА_6 укладено договір застави автомобіля OPEL ASTRA OTGF69 2006 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1, який належить заставодавцю згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, виданого та зареєстрованого 30.03.2006 р. Полтавським МРЕВ ДАІ (а.с. 14,15-16).
Станом на 15.09.2009 р. у результаті порушення позичальником умов кредитного договору виникла заборгованість на суму 8 219,79доларів США (по курсу НБУ- 65 732 грн.), а саме заборгованість за кредитом – 6 815 дол. США , заборгованість по процентам – 785,13 дол. США, штрафи – у розмірі 470 дол. США та 149,66 дол. США (а.с.5-7).
Задовольняючи позов про стягнення заборгованості, місцевий суд виходив з того, що у відповідності до вимог ст.. 526, 526,554 ч.1 ЦК України зобов»язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог закону, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним зобов»язання, у разі порушення боржником зобов2язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність.
Відмовляючи у задоволенні зустрічного позову про визнання договору поруки припиненим, місцевий суд виходив з того, що не вбачається підстав для його задоволення, оскільки відсутні докази того, що автомобіль, який є предметом застави, реалізований, даний автомобіль лише переданий банку на зберігання, п. 4.1 договору поруки передбачає припинення поруки, якщо кредитодавець протягом одного року від дня настання строку виконання зобов»язання за кредитним договором не пред»явить вимоги до поручителям, днем настання строку виконання зобов»язань за кредитним договором від 30.03.2006 р. є 29.03.2011 р.
Як встановила колегія суддів, такі висновки місцевого суду є вірними, оскільки суд дійшов його після повного, всебічного та об"єктивного з"ясування фактичних обставин справи, прав та обов"язків сторін в даних правовідносинах, з правильним застосуванням норм матеріального права.
Посилання відповідача ОСОБА_5 про відсутність у матеріалах справи розрахунку заборгованості не відповідає дійсності, оскільки при подачі позову 29.09.2009 р. позивачем надано розрахунок заборгованості станом на 15.09.2009 р. (а.с. 5-7).
Посилання відповідача ОСОБА_5 на незаконність судового рішення в частині стягнення суми заборгованості тоді, як в рахунок погашення заборгованості у позичальника вилучено автомобіль – предмет застави та який передано банку на зберігання і на продаж якого його власник ОСОБА_6 дав згоду, не заслуговує на увагу, оскільки, як встановила колегія суддів, у даному випадку вбачається спір про стягнення розміру заборгованості за кредитним договором, а тому у відповідності до вимог ст.. 15,16 ЦК та ст.. 3,4,11 ЦПК України право на обрання способу захисту порушеного права належить позивачеві, а суд зобов»язаний розглянути справу в межах заявлених вимог і на підставі наданих доказів.
Посилання відповідача ОСОБА_5 на незаконність судового рішення з тих підстав, що він перебуває у зареєстрованому шлюбі і його дружина не давала згоди на укладення договору поруки, не заслуговує на увагу, оскільки дану обставину відповідач не зазначав як підставу визнання договору поруки припиненим, ця обставина судом не досліджувалася.
Не заслуговує на увагу посилання відповідача ОСОБА_7 про припинення поруки, оскільки кредитором пропущений строк один рік від дня строку виконання зобов»язань для пред»явлення вимоги до поручителя, т.к. за договором поруки днем настання строку виконання зобов»язань за кредитним договором від 30.03.2006 р. є 29.03.2011 р.
Не відповідає дійсності твердження відповідача ОСОБА_5 про неналежне повідомлення відповідача ОСОБА_6 про час та місце розгляду справи 07.10.2010 р., оскільки на а.с. 78 цивільної справи міститься повідомлення про вручення поштового відправлення-судової повістки відповідачу ОСОБА_6 про розгляд справи 07.10.2010 р., яке вручено йому особисто 25.09.2010 р.
Посилання відповідача ОСОБА_8 щодо незаконності нарахування пені не доведено належними та допустими доказами, тому є безпідставним.
Посилання відповідача ОСОБА_5 про припинення зобов»язання у зв»язку з передачею в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором автомобіля, як предмета застави, є безпідставним, оскільки даний автомобіль, як на це вказує і сам відповідач, знаходиться на зберіганні банку, не реалізований, а тому грошові кошти не зараховані на погашення заборгованості.
Згідно п.2.7 кредитного договору передбачено дострокове виконання боргових зобов»язань за ініціативою банку та розірвання договору, тому у позивача є право дострокового стягнення кредитних коштів і посилання відповідача ОСОБА_5 в цій частині є безпідставними.
Як встановлено колегією суддів, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, рішення суду ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права, тому підстав для його скасування не вбачається.
Беручи до уваги вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід відхилити, рішення суду слід залишити без змін.
Керуючись ст.ст. 303, 304, 307 ч.1 п.1, 308 ч.1, 313 - 315, 319 ЦПК України, колегія суддів , -
У Х В А Л И Л А :
Апеляційну скаргу ОСОБА_7 відхилити, а рішення Київського районного суду м. Полтави від 07 жовтня 2010 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ шляхом подачі касаційної скарги протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.
С У Д Д І :