АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 22ц –14246/ 2010 Головуючий по 1-й інстанції
Альошина Н.М.
Суддя-доповідач:Дорош А.І.
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
13 грудня 2010 року м. Полтава
Колегія суддів Судової палати у цивільних справах апеляційного суду Полтавської області в складі:
Головуючого: Обідіної О.І.
Суддів: Дорош А.І., Карнаух П.М.
при секретарі Ткаченко Т.І.
за участю
представника позивачів ОСОБА_3
відповідачів ОСОБА_4, ОСОБА_5
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_4, ОСОБА_6, ОСОБА_7
на рішення Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 07 жовтня 2010 року
по справі за позовом ОСОБА_8, ОСОБА_6, ОСОБА_7 до ОСОБА_4, ОСОБА_5, третя осоьа ОСОБА_9 про визнання недійсним договору дарування квартири , -
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача Дорош А.І. , -
В С Т А Н О В И Л А :
Рішенням Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 07 жовтня 2010 р. у задоволенні позовних вимог ОСОБА_8, ОСОБА_6, ОСОБА_7 до ОСОБА_4, ОСОБА_5, третя особа ОСОБА_9 про визнання недійсним договору дарування квартири АДРЕСА_1 від 02 квітня 2010 року, укладеного між ОСОБА_4 та ОСОБА_5, посвідченого приватним нотаріусом ОСОБА_9 з підстав статей 229,230 ЦК України як вчиненого під впливом помилки та під впливом обману – відмовлено за недоведеністю.
У задоволенні вимог ОСОБА_8, ОСОБА_6, ОСОБА_7 про стягнення судових витрат всього в сумі 756,96 грн. - відмовлено.
В апеляційній скарзі позивачі ОСОБА_8, ОСОБА_6, ОСОБА_7 просять рішення суду скасувати та ухвалити нове, яким задовольнити їх позов, посилаючись порушення місцевим судо норм матеріального та процесуального права.
Апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно ч.1 ст.308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Як встановлено судом першої інстанції, 02.04.2010 р. між ОСОБА_4 та ОСОБА_5 укладений договір дарування квартири АДРЕСА_1, яка складається з трьох житлових кімнат загальною площею 88,4 кв.м, житловою площею 34,0 кв.м, що розташована на приватизованій земельній ділянці площею 0,0197 га, яка належала дарувальнику, тобто ОСОБА_4, на підставі Свідоцтва про право власності на вказану квартиру, виданого виконавчим комітетом Миргородської міської ради 19.03.2009 року, зареєстрованого ДКП «Миргородтехінвентаризація» в реєстровій книзі 57, номер запису 89, реєстраційний номер 26793295 (а.с.13).
Договір дарування посвідчений приватним нотаріусом Миргородського міського нотаріального округу Полтавської області ОСОБА_9
Законність Свідоцтва про право власності на вказану квартиру, виданого виконавчим комітетом Миргородської міської ради 19.03.2009 року, зареєстрованого ДКП «Миргородтехінвентаризація», сторонами не оспорена.
Відмовляючи у задоволенні позову, місцевий суд виходив з того, у відповідності до вимог ст.. 216,317,319 ЦК України ОСОБА_4, будучи власником зазначеної квартири, на свій розсуд розпорядилася належним їй майном. Позивачі, посилаючись на припущення порушеннь ст..ст. 229,230 ЦК України, як на підставу визнання недійсним договору дарування, не надали обґрунтувань своїх позовних вимог щодо укладення оспорюваного договору дарування під впливом помилки чи обману, судом не встановлено підстав для визнання його недійсним за вказаними нормами права.
Як встановила колегія суддів, такий висновок місцевого суду є вірними, оскільки суд дійшов їх після повного, всебічного та об"єктивного з"ясування фактичних обставин справи, прав та обов"язків сторін в даних правовідносинах, з правильним застосуванням норм матеріального права.
Згідно п.5 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 06.11.2009 р. «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» відповідно до ст.. 215, 216 ЦК України вимога про визнання оспорюваного правочину недійсним та про застосування наслідків його недійсності, а також вимога про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину може бути заявлена як однією зі сторін, так і іншою заінтересованою особою, права та законні інтереси якої порушено вчиненням правочину.
Згідно п.7 цієї ж Постанови правочин може бути визнаний недійсним лише з підстав, визначених законом, та із застосуванням наслідків недійсності, передбачених законом.
Позивачі, які не є стороною у договорі, тобто як заінтересовані особи повинні вказати у чому саме полягає порушення її прав та законних інтересів вчиненням правочину. У позові вони посилаються на невідповідність площі квартири, вказаної у судовому рішенні від 26.12.2008 р. та у Свідоцтві про право власності на вказану квартиру, а також на довідку ЖЕУ про те, що квартира не приватизована, проте це не доводить про порушення безпосередньо їх прав та законних інтересів, як заінтересованих осіб.
Посилання позивачів на неправильне вирішення судом питання щодо наявності у дарувальника ОСОБА_4 права власності на квартиру площею 88,4 кв.м, не заслуговує на увагу, оскільки право власності дарувальника на дану квартиру на час укладенні договору підтверджено Свідоцтвом про право власності на вказану квартиру, виданого виконавчим комітетом Миргородської міської ради 19.03.2009 року, зареєстрованого ДКП «Миргородтехінвентаризація» в реєстровій книзі 57, номер запису 89, реєстраційний номер 26793295, що є належним доказом і не потребує додаткового доказування. Позивачами не заявлялася вимога при визнання його недійсним, а тому в цій частині їх доводи також не заслуговують на увагу.
Посилання позивачів про порушення їх права на житло в спірній квартирі у результаті укладення договору дарування не заслуговує на увагу, оскільки ця підстава не зазначена у позові і у даному випадку позивачі вийшли за межі вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Згідно ч.1 ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Як встановлено колегією суддів, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, рішення суду ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права, тому підстав для його скасування не вбачається.
Беручи до уваги вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід відхилити, рішення суду слід залишити без змін.
Керуючись ст.ст. 303, 304, 307 ч.1 п.1, 308 ч.1, 313 - 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів , -
У Х В А Л И Л А :
Апеляційну скаргу ОСОБА_4, ОСОБА_6, ОСОБА_7 відхилити, а рішення Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 07 жовтня 2010 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ шляхом подачі касаційної скарги протягом двадцяти днів з дня набрання нею закононної сили.
С У Д Д І :