УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
8 грудня 2010 року м. Ужгород
Апеляційний суд Закарпатської області в складі :
головуючого – Дорчинець С. Г.,
суддів – Стана І. В., Лізанця П.М.,
з участю прокурора – Машкаринця І.І.,
адвокатів – ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3.,
засуджених – ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9
розглянув у відкритому судовому засіданні кримінальну справу за апеляціями засуджених ОСОБА_4, ОСОБА_6, захисників ОСОБА_1, в інтересах засуджених ОСОБА_5, ОСОБА_10 та захисника ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_8 на вирок Великоберезнянського районного суду Закарпатської області від 1 вересня 2010 року, яким засуджені
ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець м. Кабул, Афганістану, зареєстрований як біженець в АДРЕСА_1, а проживаючого за адресою АДРЕСА_2, громадянин Афганістану, з середньою освітою на утриманні одна малолітня дитина, непрацюючий, несудимий, -
за ч. 2 ст. 332 КК України на 3 роки 6 місяців позбавлення волі з конфіскацією засобів вчинення злочину;
за ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 332 КК України на 4 роки 6 місяців позбавлення волі з конфіскацією засобів вчинення злочину.
На підставі ст. 70 КК України за сукупністю вчинених злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно до відбуття ОСОБА_4 призначено 4 роки 6 місяців позбавлення волі з конфіскацією засобів вчинення злочину.
Запобіжний захід ОСОБА_4 до вступу вироку в законну силу залишити попередній – взяття під варту.
Строк відбуття ОСОБА_4 покарання постановлено рахувати з 16.11.2008 року з дня затримання.
ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженець та мешканець АДРЕСА_3 Закарпатської області, громадянин України, українець, одружений, на утриманні 2 неповнолітніх дітей та донька, яка продовжує навчання до досягнення нею 23 років, а також престарілих батьків, з середньою освітою, непрацюючий, судимий 20.05.2008 року Великоберезнянським районним судом за ст. ст. 342 ч. 2, 345 ч. 2, 347 ч. 1 КК України до 4 років обмеження волі та на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування призначеного покарання з випробуванням, якщо він на протязі 3 років іспитового строку не вчинить нового злочину, -
За ч. 4 ст. 28, ч. 2 ст. 332 КК України на 3 роки 8 місяців позбавлення волі з конфіскацією засобів вчинення злочину.
На підставі ст. ст. 71, 72 КК України за сукупністю вироків до призначеного цим вироком покарання частково приєднано невідбуте покарання за вироком Великоберезнянського районного суду від 20.05.2008 року та остаточно до відбуття ОСОБА_7 призначено 4 роки позбавлення волі з конфіскацією засобів вчинення злочину.
Запобіжний захід ОСОБА_7 до вступу в законну силу вироку суду постановлено залишити попередній – взяття під варту.
Строк відбуття ОСОБА_7 покарання рахувати з 17.11.2008 року з дня затримання та зарахувати в строк відбуття покарання строк знаходження його під вартою.
ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_6, уродженець та мешканець АДРЕСА_4 Закарпатської області, громадянин України, українець, з середньою освітою, на утриманні неповнолітня дитина, хвора дружина та престарілі батьки, непрацюючий, судимий:
10.12.2001 року Ужгородським міським судом Закарпатської області за сукупністю ст. ст. 185 ч. 1, 289 ч. 2, 357 КК України на 5 ( п’ять) років позбавлення волі та штрафу в розмірі 510 грн.;
5.07.2007 року Воловецьким районним судом Закарпатської області за ст. 332 ч.2 КК України на 3 роки позбавлення волі та на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з випробуванням, якщо він на протязі 3 років іспитового строку не вчинить нового злочину,
За ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 332 КК України на 3 роки 3 місяці позбавлення волі з конфіскацією засобів вчинення злочину.
На підставі ст. 71 КК України за сукупністю вироків до призначеного цим вироком покарання частково приєднане покарання за вироком від 5.07.2007 року та остаточно до відбуття ОСОБА_6 призначено 3 роки 6 місяців позбавлення волі з конфіскацією засобів вчинення злочину.
Запобіжний захід ОСОБА_6 змінений з підписки про невиїзд на взяття під варту.
Строк відбуття покарання ОСОБА_6 рахувати з 1.09.2008 року з дня затримання.
ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_7, уродженець та мешканець АДРЕСА_8 Полтавської області, фактично проживаючий в АДРЕСА_5 Київської області, громадянин України, українець, з середньою освітою, одружений, на утриманні 2 неповнолітніх дітей, бармен нічного клубу «Т-2» ПП ОСОБА_12 в м. Києві, вул.. Лятошинського, 18-б, несудимий, -
За ч. 2 ст. 332 КК України на 3 (три) роки позбавлення волі з конфіскацією засобів вчинення злочину.
Запобіжний захід ОСОБА_8 до вступу вироку в законну силу залишений попередній – підписку про невиїзд.
ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_3 рокународження, уродженець та мешканець АДРЕСА_6 Закарпатської області, громадянин України, українець, з середньою освітою, неодружений, інвалід 3 групи, непрацюючий, несудимий,
За ст. 332 ч. 2 КК України на 3 (три) роки позбавлення волі з конфіскацією засобів вчинення злочину.
На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_9 звільнений від відбування призначеного покарання з випробування, якщо він на протязі 2 років іспитового строку не вчинить нового злочину та виконає покладені на нього обов’язки, передбачені ст. 76 КК України:
-періодично з’являтися для реєстрації в кримінально-виконавчу інспекцію;
-повідомляти про зміну місця проживання, роботи та навчання кримінально-виконавчу інспекцію;
-не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції.
Запобіжний захід ОСОБА_9 до набрання вироком законної сили залишений попередній – підписку про невиїзд.
ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_9, уродженка та мешканка АДРЕСА_7 Закарпатської області, громадянка України, українка, з середньою освітою, неодружена, студентка 3 курсу факультету міжнародних відносин Ужгородського національного університету, раніше несудима, -
За ст. 332 ч. 2 КК України на 3 ( три ) роки позбавлення волі з конфіскацією засобів вчинення злочину.
На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_7 звільнена від відбування призначеного їй покарання з випробуванням, якщо вона на протязі 1 (одного) року іспитового строку не вчинить нового злочину та виконає покладені на неї обов’язки, передбачені ст. 76 КК України, а саме:
-періодично з’являтися для реєстрації в кримінально-виконавчу інспекцію;
-повідомляти про зміну місця проживання, роботи та навчання кримінально-виконавчу інспекцію;
-не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції.
Запобіжний захід ОСОБА_7 до вступу вироку в законну силу залишений попередній – підписку про невиїзд.
Речові докази: роздруківки операторів мобільного зв’язку ЗАТ «УМЗ» («МТС») ТОВ «Астеліт» («Лайф»), ЗАТ «Київстар Дж. Ес. Ем.», протоколи ОТЗ, компакт-диски №№ 280, 290 та км пакт-касети постановлено зберігати при справі.
Мобільні телефони «НОКІА –Н95» (ІМЕІ код НОМЕР_6) з сім карткою оператора мобільного зв’язку «Лайф» № НОМЕР_7; телефон «НОКІА-3109с» (ІМЕІ код НОМЕР_8) з сім карткою «Лайф» №НОМЕР_9; телефон «Нокіа-3109с» (ІМЕІ код НОМЕР_10) з сім карткою «МТС» № НОМЕР_11; телефон «НОКІА_2610» (ІМЕІ код НОМЕР_12) з сім карткою «Київстар» № НОМЕР_13; телефон «НОКІА 05140і» (ІМЕІ код НОМЕР_14) з сім0карткою «Київстар» № НОМЕР_15; телефон «НОКІА – 6030» (ІМЕІ код НОМЕР_16) з сім-карткою № НОМЕР_17; телефон «НОКІА-1200» (ІМЕІ код НОМЕР_18) з сім-карткою № НОМЕР_25; телефон «НОКІА-6233» (ІМЕІ код НОМЕР_23) з сім-карткою № НОМЕР_24; телефон «НОКІА -6151» (ІМЕІ код НОМЕР_19) з сім-карткою № НОМЕР_20, а також мобільний телефон «НОКІА-1100і» (ІМЕІ код НОМЕР_21) з сім-карткою № НОМЕР_22;
Легкові автомобілі: «Міцубіші - Паджеро» №НОМЕР_1, «ВАЗ-2107» № НОМЕР_5, «Деу-Ланос» № НОМЕР_3, які визнані засобами вчинення злочинів, - постановлено конфіскувати.
За вироком суду визнані винними:
-ОСОБА_4 в тому, що в серпні-вересні 2008 року організував незаконне переправлення через державний кордон України в країни Західної Європи чотирьох громадян Пакистану: ОСОБА_15, ОСОБА_14, ОСОБА_16, ОСОБА_17, залучивши до цих дій громадянина Пакистану ОСОБА_18, який за грошову винагороду сприяв у вчиненні цього злочину.
Крім того, на початку жовтня 2008 року ОСОБА_4 з метою неодноразового вчинення тяжких злочинів – незаконного переправлення нелегальних мігрантів через державний кордон України та функціонування постійно діючого каналу нелегальної міграції, організував стійке об’єднання - організовану злочинну групу. До складу ОЗГ ввійшли ОСОБА_6 та ОСОБА_5, яким ОСОБА_4 довів детально розроблений план злочинних дій, розподілив ролі та функції кожного співучасника, які були схвалені всіма учасниками групи.
Згідно розробленого та погодженого усіма учасниками ОЗГ плану, до обов’язків ОСОБА_4 входило: формувати груп нелегальних мігрантів на території м. Києва, залучати інших співучасників вчинення злочинів, які не повинні були знати про наявність створеної ним ОСОБА_5 та ОСОБА_6 організованої злочинної групи, визначати безпосередні дії для виконання під час підготовки та вчинення запланованих злочинів, керувати цими діями, визначати засоби конспірації, визначати час і маршрут перевезення нелегальних мігрантів територією України, місцевість, час і способи їх доставки, передачі від одних співучасників іншим та фінансувати останніх за вчинення ними зазначених злочинів.
ОСОБА_6 та ОСОБА_19 являючись учасниками ОЗГ та діючи в ній, повинні сприяти організатору ОЗГ ОСОБА_4 в безпосередній організації незаконного переправлення доставлених на територію Закарпатської області нелегальних мігрантів через державний кордон України, підшукування інших співучасників злочинів на цій території, які не повинні були знати про діяльність ОЗГ, а лише сприяти двом першим у організації ними цих злочинів. ОСОБА_11 і ОСОБА_5 повинні були сприяти ОСОБА_4 наданням порад, транспортних засобів, засобів зв’язку, визначенням найбільш зручного маршруту доставки груп нелегальних мігрантів з Київської до Закарпатської області та безперешкодної таємної доставки нелегалів територією Закарпатської області, визначенням часу, місця та обставин отримання і передачі нелегалів від одних співучасників іншим, як на території Київської так і на території Закарпатської області.
Крім того ОСОБА_5 повинен був безпосередньо організовувати незаконне переправлення через державний кордон України в Словаччину доставлених на територію Великоберезнянського району Закарпатської області нелегальних мігрантів.
На виконання своїх ролей ОСОБА_4 в жовтні 32008 року в м. Києві втягнув у злочинну діяльність ОСОБА_8, який таємно переміщував групи нелегалів територією Київської області та передавав їх ОСОБА_11 та іншим особам з метою подальшого незаконного переправлення їх через державний кордон України.
В свою чергу на виконання своєї ролі в ОЗГ, ОСОБА_11 втягну у злочинну діяльність ОСОБА_21 ( співробітника МВС України, діючого під прикриттям), який повинен був виконувати вказівки ОСОБА_11.
ОСОБА_5 на виконання своєї ролі в ОЗГ, втягнув у жовтні 2008 року у злочинну діяльність свою доньку ОСОБА_7, а в листопаді 2008 року ОСОБА_9, які виконували його вказівки з питань незаконного переправлення нелегальних мігрантів через державний кордон України в районі с. Вишка Великоберезнянського району Закарпатської області.
З метою створення ОЗГ з початку жовтня 2008 року до моменту її припинення, тобто до 15.11.2008 року, нею організовано та переправлено через державний кордон України 5 (п’ять ) груп нелегальних мігрантів загальною кількістю 31 особу. Крім того, в період між цим ОСОБА_4 тричі переправляв через державний кордон України 17 нелегальних мігрантів.
Злочини вчинені при слідуючих обставинах.
8.10.2008 року на виконання вказівки ОСОБА_4 з метою незаконного переправлення через державний кордон України в районі Закарпатської області 5 – х нелегалів, ОСОБА_8, використовуючи транспортний засіб» Деу – Ланос» № НОМЕР_3, зустрів у невстановленому досудовим слідством місці на території м. Києва 5-х нелегалів, яких приблизно в 23 год. перевіз на безлюдну лісисту місцевість на околиці Києва в с. Капітанівка ( Києво-Святошинського району, вул.. Лісова 1, 15 – го км. а/д Київ-Житомир поблизу готелю «Снайпер». ОСОБА_22 передав нелегалів ОСОБА_11, який 9.10.2008 року приблизно в 7 год. доставив нелегалів в с. Дубриничі Перечинського району Закарпатської області та передав ОСОБА_5 В свою чергу ОСОБА_5, згідно визначеної для нього ролі, організував тимчасове таємне утримання та переховування зазначених 5 нелегалів, а 11.10.2008 року здійснив їх незаконне пере правлення через державний кордон України в Словацьку Республіку, про що повідомив ОСОБА_4.
22.10.2008 року на вказівку ОСОБА_4, ОСОБА_22 на автомобілі «Деу-Ланос» № НОМЕР_3 зустрів у невстановленому досудовим слідством місці на території м. Києва 6 нелегальних мігрантів та доставив їх таємно до лісистої місцевості поблизу готелю «Снайпер» на околиці м. Києва в с. Капітанівка ( Києво – Святошинського району, вул.. Лісова, 1, 15 км а/д Київ-Житомир.
23.10.2008 року ОСОБА_11, виконуючи вказівки ОСОБА_4, на автомобілі «Ауді-А8» прибув до лісистої місцевості поблизу готелю «Снайпер», де приблизно в 16 год. зустрів 6 нелегалів, яких 24.10.2008 року приблизно о 6 годині привів на околицю смт. В. Березний Закарпатської області та передав їх ОСОБА_5 для подальшого незаконного переправлення їх через державний кордон України в країни Західної Європи.
Цієї ж доби ОСОБА_5 незаконно переправив через державний кордон України групу незаконних мігрантів в кількості 6 чоловік в Словацьку Республіку.
24.10.2008 року ОСОБА_4 залучив до злочинної діяльності по переправці через державний кордон України незаконних мігрантів ОСОБА_23, який в свою чергу на виконання домовленості з останнім залучив неповнолітнього ОСОБА_24, та ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_27, ОСОБА_28 і ОСОБА_29
На виконання домовленості із ОСОБА_23 по незаконному переправленню нелегальних мігрантів через державний кордон України, в ніч з 24 на 25.10.2008 року ОСОБА_4 за сприяння невстановлених слідством осіб організував доставку до напівзруйнованої будівлі в провулку між будинками №№ 56 та 58 по АДРЕСА_8 Великоберезнянського району Закарпатської області, 8 нелегальних мігрантів, а саме: 4 громадян Афганістану ( ОСОБА_30-М., ОСОБА_31, ОСОБА_32, ОСОБА_33-М.) та 4 – х невстановлених досудовим слідством незаконних нелегалів. 25.10.2008 року приблизно в 12 год. ОСОБА_23 спільно з ОСОБА_26, ОСОБА_13, ОСОБА_24, ОСОБА_20, ОСОБА_28 та ОСОБА_29 переправили через державний кордон України в Словацьку Республіку в районі 143 прикордонного знаку, що знаходиться в зоні діяльності прикордонної застави «Великий Березний» Чопського прикордонного загону. Але 4 громадяни Афганістану 27.10.2008 року були затримані прикордонною поліцією Словацької Республіки та передані прикордонній службі України.
Крім того в жовтні 2008 року за згодою ОСОБА_4 для здійснення доставки груп нелегальних мігрантів з території м. Києва до Закарпатської області, ОСОБА_11 залучив ОСОБА_21
30.10.2008 року ОСОБА_4 дав вказівку ОСОБА_22, ОСОБА_21 зустріти в м. Києві чергову групу нелегальних мігрантів, доставити їх на територію Великоберезнянського району для передачі ОСОБА_5 Цієї ж доби ОСОБА_22 поблизу готелю «Снайпер» на околиці м. Києва зустрів 6 нелегальних мігрантів і на автомашині «Деу – Ланос» № НОМЕР_3 перевіз їх на територію Велико – Березняського району, де передав ОСОБА_5
31.10.2008 року ОСОБА_21 отримав від ОСОБА_22 на околиці м. Києва біля готелю «Снайпер» для перевозки та доставки в Закарпаття 6 нелегальних мігрантів з ОСОБА_11, на автомобілі «Шеврове» повіз у Закарпаття. 1.11.2008 року на автошляху між селами Порошково – Тур’я Ремета Перечинського району ОСОБА_21 передав 6 громадян Афганістану, який в свою чергу передав нелегальних мігрантів ОСОБА_5 та ОСОБА_7 для переправлення їх через державний кордон в Словацьку Республіку та супроводжував автомобіль ОСОБА_11.
ОСОБА_5 та ОСОБА_7 розмістили нелегалів у автомобілі НОМЕР_5 та таємно перевезли нелегалів до невстановленого таємного переховування на території Великоберезнянського району, яких ОСОБА_5 переправив через державний кордон України на територію Словацької Республіки.
ОСОБА_4 в жовтні 2008 року з метою розширити масштаби злочинної діяльності, залучив для вчинення злочинів ОСОБА_34 Згідно їх плану ОСОБА_4 мав формувати групи нелегальних мігрантів на території м. Києва та передавати їх ОСОБА_34, який в свою чергу повинен був таємно доставляти нелегалів на територію Закарпатської області з метою передачі їх іншим особам, які безпосередньо займаються незаконною переправкою нелегалів через державний кордон України в Словацьку Республіку. За ці дії ОСОБА_4 повинен сплатити ОСОБА_34 100 доларів США за кожного перевезеного нелегала. Про спільну діяльність ОСОБА_4 та ОСОБА_34 інші члени ОЗГ ОСОБА_5 та ОСОБА_6 не були обізнані.
З 1.10.2008 року ОСОБА_34 за вказівкою ОСОБА_4 приблизно в 15 год. в лісному масиві на автодорозі сполученням Київ – Житомир в 10 км. від Києва прийняв до перевезення на автомобілі «Мерседес – 300» № НОМЕР_2 4 –х громадян Афганістану - ОСОБА_35, ОСОБА_36, ОСОБА_37 та ОСОБА_38, які доставив на територію Перечинського району Закарпатської області до АЗС «ОККО» на околицю с. Сімер Перечинського району Закарпатської області.
5.11.2008 року вказані нелегали були переправлені через державний кордон України на територію Словацької Республіки в районі 165 прикордонного знаку. Однак 4 з цих нелегалів було затримано і 6.11.2008 року передано начальнику відділу прикордонної служби «Новоселиця».
Не зупиняючись на досягнутих злочинних результатах, 3.11.2008 року ОСОБА_4 домовився з ОСОБА_34 про перевезення групи з 5 нелегальних мігрантів з території Київської області на територію Закарпатської області. На це ОСОБА_34 4.11.2008 року приблизно в 15 год. на околиці м. Києва в районі лісового масиву на автодорозі «Київ – Житомир» в 10 км від Києва розмістив в своєму автомобілі 3 – х громадян Афганістану: ОСОБА_39, ОСОБА_40, ОСОБА_38 на Х. та 2 – х громадян Іраку: ОСОБА_42 і ОСОБА_43 та став перевозити їх на територію Закарпатської області. Однак до кінця замисел не довів, бо 5.11.2008 року приблизно в 6 год. 45 хв. був затриманий працівниками міліції разом із 5 нелегалами.
12.14.11.2008 року продовжуючи незаконну діяльність по вказівці ОСОБА_4 у вечірній час 14.11.2008 року ОСОБА_22 в супроводі невстановленої слідством особи на околиці с. Велика Димерка Київської області зустрів 7 громадян Китаю, які переховувалися в полі з кукурудзою. А в період з 23 год. 14.11.2008 року до 2 год. 15.11.2008 року двома партіями ОСОБА_22 на автомобілі «Деу – Ланос» № НОМЕР_3 доставив громадян Китаю в лісисту місцевість неподалік готелю «Снайпер» в с. Капітанівка.
В подальшому ОСОБА_22, виконуючи свою роль, отримав 2 –х громадян ОСОБА_11, які проживали в мікрорайоні «Троєщина» м. Києва і доставив їх до групи 7 громадян Китаю, а потім ОСОБА_22 за вказівкою ОСОБА_4 долучив до вказаної групи ще одного нелегального мігранта, тобто громадянина Афганістану. Цю групу в складі 7 громадян Китаю та 3 громадян Афганістану, а саме: ОСОБА_45, ОСОБА_51, ОСОБА_46, ОСОБА_52, ОСОБА_53, ОСОБА_47, ОСОБА_54, ОСОБА_48, ОСОБА_49 ОСОБА_29, ОСОБА_50 прийняв для подальшої перевозки на територію Закарпатської області ОСОБА_21. 15.11.2008 року на мікроавтобусі «Мазда – 5» на автошляху сполученням «Нижні Ворота – Перечин» між селами Порошково та Турі’ї Ремети Перечинського району ОСОБА_21 передав 10 нелегальних мігрантів Афганістану, а той в свою чергу – ОСОБА_5 Оскільки ОСОБА_5 знаходився за межами Закарпатської області, то дав вказівку своїй доньці ОСОБА_7 здійснити провід ОСОБА_11 з 10 нелегальними мігрантами до місця тимчасового переховування їх на околиці с. Вишка Великоберезнянського району, де передати їх ОСОБА_9 Своїми діями ОСОБА_7 сприяла в організації нелегальними мігрантами незаконному перетину державного кордону України, що по суті і виконала ОСОБА_7, тобто сумісно з ОСОБА_6, ОСОБА_9 супроводила групу нелегальних мігрантів на околицю с. Вишка, де нелегали підлягали схову та переправлені через державний кордон України. Але дії їх не були доведені до кінця, бо 15.11.2008 року в проміжок часу між 20 – 20.30 год. всі були затримані працівниками міліції.
Таким чином у період серпня-листопада 2008 року ОСОБА_4 організував незаконне переправлення через державний кордон України 9 груп нелегальних мігрантів, загальною кількістю 52 особи, в тому числі у складі ОЗГ сумісно з ОСОБА_6 та ОСОБА_7 – 5 груп нелегальних мігрантів, загальною кількістю 31 особу.
ОСОБА_8 сприяв ОСОБА_4 в організації ним незаконного переправлення через державний кордон України 4 групи нелегальних мігрантів в кількості 27 осіб.
ОСОБА_7 сприяла ОСОБА_5 в організації ним незаконного переправлення через державний кордон України 3 групи нелегалів загальною кількістю 20 осіб.
ОСОБА_9 сприяв ОСОБА_5 в організації ним незаконного переправлення через державний кордон України однієї групи нелегальних мігрантів в кількості 10 осіб.
ОСОБА_4, ОСОБА_6, ОСОБА_5, ОСОБА_8 та ОСОБА_9 вчиняли вищевказані дії з корисливих мотивів, отримуючи винагороду, яка органом досудового слідства не встановлена.
ОСОБА_7 же діяла не з корисливих спонукань, а з бажання допомогти батькові, під його впливом.
В апеляціях:
Засуджений ОСОБА_4 порушує питання про скасування вироку суду по мотивам призначення йому занадто суворого покарання. Просить врахувати те, що він раніше несудимий, свою вину визнав, розкаявся, активно сприяв слідству в розкритті злочину, має на утриманні малолітню дитину, по місцю проживання характеризується позитивно, а перебуваючи під вартою з 16.11.2008 року зрозумів все, дав належну оцінку своїм діям. Тому вважає, що слід постановити щодо нього свій вирок, яким призначити йому покарання з застосуванням ст. 69 КК України у вигляді позбавлення волі строком до відбутого, або звільнити його від відбування призначеного покарання з випробуванням; апеляційні вимоги в апеляційному суді змінені;
засуджений ОСОБА_6 порушує питання про скасування вирок у суду стосовно нього з – за суворості призначеного покарання та без конфіскації транспортного засобу, яким він керував на основі генеральної довіреності, але який не є його власністю. Просить пом’якшити строк призначеного покарання та не конфісковувати транспортний засіб – автомашину «Мітсубіші – Пажеро»; апеляцію в апеляційному суді змінив;
захисник ОСОБА_1 в інтересах засуджених ОСОБА_5 та ОСОБА_7 порушує питання про скасування вироку суду як незаконного в зв’язку з однобічністю та неповнотою досудового та судового слідства, невідповідністю висновків суду фактичним обставинам справи, істотним порушенням вимог кримінально-процесуального закону та неправильним застосуванням кримінального закону. Зокрема, як вбачається з матеріалів кримінальної справи факти незаконного переховування з подальшим переправленням через державний кордон України до Словацької Республіки 11.10.2008 року, 20.10.2008 року – 2.10 2008 року, 24.102008 року та 1.11.2008 року нелегальних мігрантів нічим не підтверджений, недоведений. Крім того не встановлено досудовим слідством фактів перетинання нелегалами кордону України в указані дні, не вказаний та не встановлений час і місце перетину, не встановлено яких саме осіб переправлено, не встановлено місце їх переховування, перевезення, чим порушені вимоги ст. 22 КПК України про обов’язок прокурора, слідчого вживати всіх передбачених законом заходів для всебічного, повного і об’єктивного дослідження обставин справи, виявляти як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують обвинуваченого. А суд відповідно д ст. 64 КПК України в повній мірі перевірити всі обставини, що підлягають доказуванню та не постановляти вирок на неперевірених доказах, які викликають сумніви.
Ні органом досудового слідства, ні судом не спростовані твердження ОСОБА_5 про те, що він обдурював ОСОБА_4 про ніби - то переправлення нелегальних мігрантів через державний кордон України а насправді цим він не займався, та переправляв нелегалів через гору Красію, хоча отримував від ОСОБА_4 гроші ніби за переправлення. Не спростовано твердження ОСОБА_7 Іа. Про те, що вона неприймала участі в переправленні через кордон України нелегалів, а лише виконала прохання батька показати дорогу до с. Вишки Великоберезнянського району Закарпатської області ОСОБА_6 Не встановлена ні досудовим слідством, ні судом також і сума, яка виплачувалась ОСОБА_4 ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_8, та яку суму грошей отримав ОСОБА_9.
В ході досудового слідства щодо ОСОБА_5 Ів та ОСОБА_7 були допущені порушення кримінально – процесуального закону та порушені їх права на захист. Зокрема грубо порушені вимоги ст. 174 КПК України по їх впізнанню. Їх впізнання було проведено по фотографіям, а не в натурі, хоча вони були на місці, а тому ніякої потреби проводити впізнання по фотографіям не було.
Вважає, що у суду першої інстанції були всі підстави для виправдування за вказаними фактами ОСОБА_5 а ОСОБА_7 та просить постановити виправдувальний вирок щодо ОСОБА_5 за ст. 28 ч. 3 ст. 332 ч. 2 КК України, ОСОБА_7 за ст. 332 ч. 2 КК України.
Захисник ОСОБА_2 в інтересах засудженого ОСОБА_8 порушує питання про скасування вироку суду в зв’язку з тим, що судом неправильно застосований кримінальний закон, судом неправильно тлумачений закон, а тому висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи. І в ході досудового слідства, і в судовому засіданні ОСОБА_8 стверджував, що він займався пасажирським перевезенням, офіційно працюючи таксистом. Іноземців він перевозив в межах Київського району не прохання знайомого ОСОБА_50, за що отримував плату, як таксист. Куди і чому їхали іноземці, не знає та ніколи цим не цікавився, а його дії не були спрямовані на переправлення іноземців через державний кордон України, тому відповідати за ч. 2 ст. 332 КК України не може. Незаконним є також вирок суду в частині конфіскації його автомобіля, бо він його використовував лише у внутрішніх перевезеннях як таксі. Ті ж самі мотиви по незаконному вироку в частині конфіскації мобільного телефону. Крім того призначене ОСОБА_8 покарання є занадто суворим. Суд не врахував те, що у ОСОБА_8 є на утриманні 2 малолітніх дітей, що правопорушення вчинив вперше. Просить кримінальну справу закрити за ст. 6 п. 2 КПК України щодо ОСОБА_8
Заслухавши доповідь судді про суть вироку, повідомлення про те, ким і в якому обсязі він оскаржений, виклавши основні доводи апеляцій, апелянтів: засудженого ОСОБА_4 та його адвоката ОСОБА_3, які змінили апеляційні вимоги, вказуючи на те, що судом при розгляді даної кримінально справи допущена неповнота та неправильність судового слідства, що судом не перевірені докази обвинувачення, що привело до того, що фактичні обставини справи не встановлені, а обвинувачення не знайшло свого підтвердження; судом не спростовані його твердження про те, що в ході досудового слідства до ОСОБА_4 застосовувалися заходи насилля, примуси до дачі неправдивих показань. Просять скасувати вирок, а справу повернути на новий судовий розгляд;
Засудженого ОСОБА_6, який підтримав свою апеляцію та вказав, що судом не перевірені його покази про те, що до нього в ході досудового слідства застосовувалися методи насилля та що тому він змушений був давати визнавальні покази, які не в повній мірі відповідали дійсності, що це стало причиною до неправильного встановлення дійсних обставин справи, неправильної оцінки його діям та призначення йому несправедливого покарання. Просить вирок скасувати, а справу повернути на новий судовий розгляд;
Захисника ОСОБА_1 в інтересах засуджених ОСОБА_5. та ОСОБА_7 а також засуджені, які підтримали апеляцію в повному обсязі та доповнили свої вимоги тим, що судом не врахована, що показання в ході досудового слідства вони давали під примусом з боку слідчого, а суд не прийняв міри до перевірки цього факті, що суд навіть не намагався в судовому засіданні перевірити їх доводи, не приймав жодних мір для перевірки обвинувачення, встановлення дійсних обставин справи. Вважають, що по справі є всі підстави постановити стосовно них виправдувальний вирок;
Захисника ОСОБА_2 в інтересах засудженого ОСОБА_8 та засудженого ОСОБА_8 свою апеляцію підтримали в повному обсязі та просять її задовольнити;
Засудженого ОСОБА_9, який апеляцію на вирок не подав, але підтримав апеляції інших засуджених, їх адвокатів, міркування прокурора, який вважає, що вирок суду є законним, обґрунтованим, а апеляції безпідставними, перевіривши кримінальну справу в межах апеляційних вимог, апеляційний суд приходить до переконання, що вирок суду не відповідає вимогам закону з таких підстав.
Відповідно до ст. 323 КПК України вирок повинен бути законним і обґрунтованим.
Мотивувальна частина обвинувального вироку згідно ст. 334 КПК України, повинна містити формулювання обвинувачення визнаного судом доведеним, з зазначенням місця, часу способу вчинення та наслідків злочину, форми вини і мотивів злочину. В цій частині вироку наводяться обставини, які визначають ступінь тяжкості вчиненого злочину, та докази, на яких ґрунтується висновок суду щодо кожного підсудного, з зазначенням мотивів, з яких суд відкидає інші докази; зміст мотивувальної частини вироку визначається предметом доказування у справі, а також складом злочину, в якому обвинувачується підсудний і який визнано доведеним судом і по кожному епізоду обвинувачення викладає докази, покладені ним в обґрунтування висновків, а також суд має проаналізувати фактичні дані, що містяться у показаннях свідків, які стверджують чи спростовують обвинувачення.
Як вбачається з матеріалів кримінальної справи, зокрема з обвинувального вироку, ці вимоги закону судом не виконані.
Так, обвинувачення, яке визнане судом доведеним є неконкретним і нечітким. У судовому засіданні всі підсудні змінили свої показання, які вони давали на досудовому слідстві. Пояснивши, що на досудовому слідстві на них був вчинений тиск, погрози. Однак судом ці доводи не перевірені, їм не дана належна оцінка, не наведене мотивування, чому доводи підсудних не заслуговують на увагу. Крім того в порушення ст. 64 КПК України судом не встановлені ті обставини, які відносяться до події злочину ( час, місце, спосіб, тощо), хоча це є формулою обвинувачення, з якою пов’язані найважливіші процесуальні відносини і дії. Не встановлено судом також певних об’єктивних ознак вчинення злочину організованою групою, за попередньою змовою групою осіб або повторно тощо, а висновок суду про вчинення злочину в складі організованої групи, не мотивоване належним чином.
При таких обставинах апеляційний суд приходить до переконання, що судом допущена неповнота і неправильність судового розгляду, при якій постановлений вирок є незаконним, необґрунтованим та передчасним, а тому підлягає до скасування з направлення справи на новий судовий розгляд.
При новому розгляді суду необхідно провести судове засідання з дотриманням вимог закону, дати належну юридичну оцінку перевіреним доказам і в залежності від встановленого постановити обґрунтований, мотивований вирок.
Керуючись ст. ст. 365, 366 КПК України, апеляційний суд
УХВАЛИВ :
Апеляції засуджених ОСОБА_4, ОСОБА_6, захисників ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_5 та ОСОБА_7., ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_8 задовольнити частково.
Вирок Великоберезнянського районного суду Закарпатської області від 1.09.2010 року стосовно ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_7 скасувати, а кримінальну справу щодо них направити на новий судовий розгляд в іншому складі суддів.
Запобіжний захід підсудним залишити попередні.
Судді: головуючий – Дорчинець С.Г.,
судді – Стан І.В., Лізанець П.М.
Вірно:
Суддя апеляційного суду
Закарпатської області С.Г. Дорчинець