Справа №2-а-215/10/0407
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 грудня 2010 р. суддя Вільногірського міського суду Дніпропетровської області Болоніна М.Б., розглянувши в порядку скороченого провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в м.Вільногірську Дніпропетровської області про зобов’язання вчинити дію щодо нарахування щомісячної державної допомоги дітям війни,
В С Т А Н О В И В:
До суду звернувся ОСОБА_1 з адміністративним позовом до управління ПФУ в м.Вільногірську про зобов’язання вчинити дію щодо нарахування щомісячної державної допомоги «дітям війни», де просить:
- визнати протиправною відмову відповідача щодо нарахування і виплати йому підвищення до пенсії;
- зобов’язати відповідача здійснити перерахунок і виплатити йому пенсію з урахуванням підвищення в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» за період з 09 липня 2007 р. по 31 грудня 2007 р. та з 22 травня 2008 р. по 31 грудня 2008 р.;
- зобов’язати відповідача в подальшому, в період з 01 січня 2009 р. і надалі, проводити нарахування і виплату йому пенсії з урахуванням підвищення в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_1, відповідно до ст.1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» має статус «дитина війни», перебуває на обліку у відповідача і згідно зі ст.6 зазначеного Закону, з урахуванням рішень Конституційного суду України від 09.07.2007 р. №6-рп/2007 та від 22.05.2008 р. №10-рп/20008, він має право на отримання доплати до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком протягом таких періодів: з 09 липня 2007 р. по 31 грудня 2007 р., з 22 травня 2008 р. по 31 грудня 2008 р. та з 01 січня 2009 р. і надалі, але відповідач відмовив йому в проведенні нарахування допомоги як «дитині війни». Позивач у своєму позові посилається на рішення Конституційного Суду України від 09.07.2007 р. №6-рп/2007 та від 22.05.2008 р. №10-рп/2008, згідно яких були визнані неконституційними положення окремих нормативно-правових актів, якими керувалось управління ПФУ при нарахуванні та виплаті підвищення до пенсії.
Ухвалою суду від 25.11.2010 р. (ар.с.14) адміністративний позов ОСОБА_1 щодо нарахування щомісячної державної допомоги дітям війни в частині позовних вимог за період з 09 липня 2007 р. по 31 грудня 2007 р., з 22 травня 2008 р. по 07 квітня 2010 р. залишено без розгляду.
Справа розглядається відповідно до ст.183-2 КАС України в порядку скороченого провадження без виклику осіб, які беруть участь у справі, та без проведення судового засідання.
10.12.2010 р. на адресу суду надійшли письмові заперечення відповідача (ар.с.18-19), в яких управління ПФУ з доводами позивача не погоджується та просить в задоволені позову відмовити. Свої заперечення відповідач обґрунтовує тим, що ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» передбачено підвищення пенсії «дітям війни» на 30% мінімальної пенсії за віком, термін «мінімальний розмір пенсії за віком» визначено лише в ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», але цей термін застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, які призначені тільки за цим Законом. Крім того, відповідно до прикінцевих положень цього Закону надбавки та підвищення, встановлені до пенсій, виплачуються за рахунок коштів Державного бюджету України. Відповідно до п.8 постанови Кабінету Міністрів України від 28.05.2009 р. №530 «Про деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян» «дітям війни» підвищення до пенсії виплачується у таких розмірах: з 01 січня 2008 р. – 47,00 грн., з 22 травня 2008 р. – 48,1 грн., з 1 липня 2008 р. – 48,2 грн. та з 1 жовтня 2008 р. і до сьогоднішнього часу – 49,8 грн., отже позивач за період з 01.01.2008 р. по листопад 2010 р. отримала підвищення до пенсії, як «дитина війни», у сумі 1724,70 грн. Ця постанова Кабінету Міністрів України є чинною і тому управління ПФУ діє згідно норм чинного законодавства, тобто його дії не є протиправними.
Дослідивши та оцінивши в сукупності надані по справі письмові докази, в тому числі пенсійне посвідчення ОСОБА_1 із зазначенням статусу «дитина війни» (ар.с.5), довідку управління ПФУ від 29.09.2010 р. №869 про виплату надбавки дітям війни, виданої ОСОБА_1 (ар.с.6), суд доходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_1 та є особою, на яку поширюється дія абзацу 1 ст.1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» від 18.11.2004 р. №2195-ІV, тобто має статус «дитини війни».
Відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», який набрав чинності з 01.01.2006 р., дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Згідно з частиною 1 ст.28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 р. №1058-IV мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється у розмірі визначеного законом прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Доводи відповідача про те, що поняття «мінімальна пенсія за віком», про яке йдеться в ст.28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», застосовується виключно для визначення пенсій, що призначаються лише за цим Законом і не стосуються «дітей війни» відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», суд вважає безпідставними. Положення ст.28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» не є перешкодою для застосування даної величини (мінімального розміру пенсії за віком) до обрахування інших пенсій чи доплат, пов’язаних з мінімальною пенсією за віком, оскільки чинним законодавством не встановлено іншого мінімального розміру пенсії за віком, тому для підвищення розміру пенсії позивачеві слід застосовувати саме це визначення мінімальної пенсії за віком.
Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28.12.2007 р. №107-VI внесено зміни, в тому числі до Закону України «Про соціальний захист дітей війни», якими ст.6 Закону викладено в новій редакції, згідно з якою дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту») до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни.
Рішенням Конституційного суду України від 22 травня 2008 р. визнано неконституційним положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік» щодо викладення положень ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», тобто було відновлено дію цієї статті у первісній редакції, а саме, що дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
У 2010 р. вищенаведені положення закону мають законну силу та не були призупинені.
Таким чином, суд доходить висновку про неправомірність дій відповідача щодо відмови у нарахуванні і виплаті позивачу підвищення до пенсії згідно з вимогами ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» за період з 08.04.2010 р. по 10.12.2010 р., тобто по день розгляду справи.
Підстав для задоволення позовної вимоги щодо зобов'язання відповідача надалі проводити нараховування та виплату підвищення до пенсії згідно з вимогами ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» суд не знаходить.
Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Таким чином, у суду немає законних підстав встановлювати обов'язки для будь-яких осіб вчиняти ті чи інші дії у певній формі, обсягах та спосіб.
На відшкодуванні понесених судових витрат за рахунок відповідача позивач не наполягала.
Керуючись ст.ст.8,9,18,71,158-162,183-2 КАС України, ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» від 18.11.2004 р. №2195-IV, рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 р. у справі №10-рп/2008, суд
П О С Т А Н О В И В:
Позов ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в м.Вільногірську Дніпропетровської області про зобов’язання вчинити дію щодо нарахування щомісячної державної допомоги дітям війни задовольнити частково.
Визнати неправомірними дії управління Пенсійного фонду України в м.Вільногірську Дніпропетровської області щодо відмови ОСОБА_1 здійснити нарахування та виплату підвищення до пенсії у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком згідно з вимогами ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
Зобов’язати управління Пенсійного фонду України в м.Вільногірську Дніпропетровської області здійснити перерахунок і виплатити ОСОБА_1 пенсію з урахуванням підвищення в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» за період з 08 квітня 2010 року по 10 грудня 2010 року з урахуванням раніше проведених виплат за відповідний період.
В решті позовних вимог відмовити.
Апеляційна скарга на постанову подається до апеляційного суду Дніпропетровської області через Вільногірський міський суд Дніпропетровської області протягом десяти днів з моменту отримання копії постанови.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова суду, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Копії постанови направити сторонам в порядку ч.7 ст.183-2 КАС України.
СУДДЯ М.Б.БОЛОНІНА