ЛАДИЖИНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

Справа № 2-а-894/2010 р.  

П  О  С Т  А  Н  О  В  А  

І  М  Е  Н  Е  М      У  К  Р  А  Ї  Н  И  

22 листопада 2010 року                   Ладижинський міський суд Вінницької області у складі:  

головуючого – судді   Сушко О.О.,  

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України у  м. Ладижин Вінницької області про визнання дій неправомірними та зобов’язання вчинити дії щодо перерахунку та виплати пенсії, -    

В  С  Т  А  Н  О  В  И  В  :  

Позивач звернувся до суду з цим позовом, і просив визнати неправомірними дії відповідача щодо призначення та виплати йому додаткової пенсії та підвищення (доплати) до пенсії не у відповідності з вимогами ст. ст. 39, 51 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», зобов’язати відповідача здійснити перерахунок та виплатити йому додаткову пенсію, а також підвищення (доплату) до пенсії для непрацюючих пенсіонерів, які проживають в зоні посиленого радіоекологічного контролю, та підвищення до пенсії  як дитині війни, згідно чинного законодавства.  

На обґрунтування позовних вимог позивач вказав на те, що він має статус громадянина, постраждалого від наслідків Чорнобильської катастрофи 4 категорії, і   що відповідно до статей 39, 51 Закону України   «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»   має право на щомісячну додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірі 15 % мінімальної пенсії за віком, та   доплату до пенсії для непрацюючих пенсіонерів, які проживають в зоні посиленого радіоекологічного контролю в розмірі однієї мінімальної заробітної плати, а також є дитиною війни та відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» має право на підвищення до пенсії у розмірі 30 % мінімального розміру пенсії за віком,   однак відповідач всупереч зазначеним нормам відмовляється провести відповідне нарахування цих виплат.  

Сторони подали суду заяви, у яких просять розглядати справу у їх відсутність на підставі поданих документів.  

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 122 КАС України судовий розгляд вказаної справи здійснено в порядку письмового провадження у відповідності до п. 10 ст. 3 КАС України.  

Дослідивши докази та давши їм належну правову оцінку, суд вважає, що позов підлягає задоволенню в межах строків позовної давності з наступних підстав.  

Судом встановлено, що позивач є постраждалим від наслідків Чорнобильської катастрофи 4 категорії, зареєстрований і постійно проживає в м. Ладижин Вінницької області, яке згідно постанови Кабінету Міністрів України № 106 від 23.07.1991 року /додаток № 1/ віднесено до зони посиленого радіоекологічного контролю, а також має статус дитини війни.  

Відповідно до ч. 2 ст. 39 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» пенсії непрацюючим пенсіонерам, які проживають на територіях радіоактивного забруднення, підвищуються у розмірах, встановлених частиною першою цієї статті, а згідно ч.1 даної статті громадянам, які працюють на територіях радіоактивного забруднення, провадиться доплата в таких розмірах: - у зоні безумовного (обов'язкового) відселення - три мінімальні заробітні плати; - у зоні гарантованого добровільного відселення - дві мінімальні заробітні плати; - у зоні посиленого радіоекологічного контролю - одна мінімальна заробітна плата.  

Відповідно до ст. 49   Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»   пенсії  особам,  віднесеним до  категорій 1, 2, 3, 4, встановлюються у вигляді: а) державної пенсії; б)  додаткової  пенсії  за  шкоду,  заподіяну  здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.  

Згідно ст. 51 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» особам, віднесеним до постраждалих четвертої категорії призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, в розмірі 15 % мінімальної пенсії за віком.  

Ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» передбачено право дитини війни на підвищення до пенсії  у розмірі 30 % мінімального розміру пенсії за віком.  

Дія ст. ст.   39, 51 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в частині розмірів підвищення (доплати) до пенсії непрацюючим пенсіонерам, які проживають на територіях радіоактивного забруднення, додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю та ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» в частині розмірів щомісячної державної соціальної допомоги, були зупинені на 2007 рік Законом України «Про державний бюджет України на 2007 рік».  

В подальшому рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 року таке зупинення дії ст. ст. 39, 51 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» було визнано неконституційним.    

Законом України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28.12.2007 року, зокрема, були внесенні зміни до ст. ст. 39, 51 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», згідно з якими особам, віднесеним до категорії 4 щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, призначається в розмірі 5 % прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність; громадянам, які працюють на територіях радіоактивного забруднення, провадиться  доплата в порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України; вказаним Законом зміни було внесено і до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».  

Однак, рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року зазначені зміни були визнані неконституційними і втратили чинність. У зв’язку з цим продовжила діяти попередня редакція ст. ст. 39, 51 Закону України   «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»   та   ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».  

За таких обставин позивач має право на призначення щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірі 15 % мінімальної пенсії за віком; на підвищення (доплату) до пенсії для непрацюючих пенсіонерів, які проживають в зоні посиленого радіоекологічного контролю в розмірі однієї мінімальної заробітної плати; на підвищення як дитині війни до пенсії  у розмірі 30 % мінімального розміру пенсії за віком.  

    Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.  

    Згідно з положеннями ч. 4 ст. 9 КАС України у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України,  або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт який має вищу юридичну силу.  

Отже, виходячи з принципу пріоритетності законів над підзаконними актами при визначенні розміру виплат позивачеві застосуванню підлягають ст. ст. 39, 51 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», а не постанови   Кабінету Міністрів України № 530 від 28.05.2008 року «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян», № 654 від 16.07.2008 року «Про підвищення рівня пенсійного забезпечення громадян»   , № 836 від 26.07.1996 року «Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», на підставі яких були нараховані ці виплати, оскільки останні істотно звужують обсяг встановлених законом прав.  

Зі змісту ст. 51 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» випливає, що за основу нарахування щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, підвищення до пенсії як дитині війни, береться мінімальна пенсія за віком, розмір якої згідно чинного законодавства визначається лише за правилами, передбаченими ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».  

  Частиною першою статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» визначено, що мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.  

    Таким чином, новий мінімальний розмір пенсії за віком залежить від нового розміру прожиткового мінімуму.  

    Оскільки позивачеві слід визначати додаткову пенсію та підвищення до пенсії як дитині війни виходячи з мінімальної пенсії за віком, яка встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, то в разі збільшення розміру цього прожиткового мінімуму перерахунок пенсії позивачеві повинен проводитись виходячи з нового розміру мінімальної пенсії за віком.  

Таким чином, з урахуванням викладеного вище, відмова відповідача у здійсненні перерахунку позивачеві додаткової пенсії та підвищення (доплати) до пенсії, є протиправною і такою, що суперечить Конституції та законам України.  

Відповідно до ст. 99-100 КАС України строк для звернення до адміністративного суду встановлений у шість місяців, а тому перерахунок додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, позивачеві необхідно здійснити у межах даного строку починаючи з 25.04.2010 року.  

    На підставі ст. 19 Конституції України, ст. ст. 39, 49, 51 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»,  ст. 28  Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»,   рішення Конституційного Суду України від 09.07.2007 року № 6-рп/2007 та від 22.05.2008 року № 10-рп/2008,   керуючись ст. ст. 2 - 17, 99-100, 122, 158 - 163 КАС України, суд, –  

П  О С  Т  А  Н  О  В  И  В  :  

Позов задовольнити.  

Визнати протиправними дії Управління Пенсійного фонду України у м. Ладижин Вінницької області щодо нарахування та виплати пенсії ОСОБА_2 не у відповідності зі ст. ст. 39, 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».  

Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України м. Ладижин Вінницької області здійснити з 25.04.2010 року перерахунок додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, ОСОБА_2 як особі, постраждалій від наслідків Чорнобильської катастрофи 4 категорії, згідно ст. 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» у розмірі 15 % мінімальної пенсії за віком, розмір якої     встановлений ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», та здійснити виплату даної пенсії з врахуванням проведених виплат.  

Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України у м. Ладижин Вінницької області здійснити з 25.04.2010 року перерахунок підвищення (доплати) до пенсії ОСОБА_2 відповідно до ст. 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» за проживання на території підвищеного радіоактивного забруднення, встановивши її на рівні мінімальної заробітної плати, та здійснити виплату даної пенсії з врахуванням проведених виплат.  

Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України у м. Ладижин Вінницької області здійснити з 25.04.2010 року перерахунок ОСОБА_2 підвищення до пенсії як дитині війни відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» у розмірі 30 % мінімального розміру пенсії за віком, розмір якої     встановлений ч.1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», та здійснити виплату даної пенсії з врахуванням проведених виплат.  

Постанова може бути оскаржено протягом 10 днів після отримання її копії до Київського апеляційного адміністративного суду через Ладижинський міський суд.  

  Суддя: (підпис)    

З оригіналом вірно.      

Суддя Ладижинського міського суду                                                        О.О.Сушко