Т Е П Л О Д А Р С Ь К И  Й     М І С Ь К И Й    С У Д  

О Д Е С Ь К О Ї    О Б Л А С Т І    

                                                      Справа №2-а-78/10р

П О С Т А Н О В А

                 І М Е Н Е М     У К Р А Ї Н И

             10 грудня 2010р.                                                                                      м. Теплодар

 Суддя Теплодарського міського суду Одеської області Мислива Л.М., розглянувши в порядку скороченого провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Теплодарської міської ради Одеської області, про визнання дій протиправними та стягнення недоотриманих коштів,  

в с т а н о в и л а:  

 29 листопада 2010р. ОСОБА_1 звернувся до суду з вищезазначеним позовом до відповідача, мотивуючи тим, що він є інвалідом 2 групи з числа постраждалих від Чорнобильської катастрофи 1 категорії, в зв»язку з чим перебуває на обліку в Управлінні праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Теплодарської міської ради Одеської області, тому відповідно до ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991р. №796-Х11 (з врахуванням рішення Конституційного Суду України від 22.05.2008р. №10-рп/2008) має право на щорічну виплату грошової допомоги на оздоровлення у розмірі п»яти мінімальних заробітних плат на момент виплати. Однак Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Теплодарської міської ради Одеської області за вказаною нормою закону таких виплат в повному обсязі не здійснило, виплатив при цьому 23.07.2010р. щорічну допомогу на оздоровлення за 2010 рік в сумі 120грн. Представник позивача звернулася з письмовою заявою до відповідача щодо здійснення перерахунку, але отримала відмову .  Тому, з посиланням на ст. 48 Закону «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991р. №796-Х11 та на рішення Конституційного Суду України від 22.05.2008р. №10-рп/2008 (справа щодо предмета та змісту закону про Державний бюджет України), просить визнати протиправними дії відповідача щодо відмови в перерахунку та виплаті йому допомоги на оздоровлення за 2010 рік у розмірі п»яти мінімальних заробітних плат на день виплати, та стягнути з Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Теплодарської міської ради Одеської області на користь ОСОБА_1 щорічну грошову допомогу на оздоровлення за 2010 рік в сумі 4320грн.  

7 грудня 2010р. відповідач надав до суду заперечення на позов ОСОБА_1, які обґрунтовує тим, що порядок застосування Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991р. №796-Х11 визначено постановою Кабінету Міністрів України № 562 від 12.07.2005 року «Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» встановлено розмір щорічної допомоги на оздоровлення для інвалідів 1 і 2 групи - 120 грн. Даною постановою Кабінет Міністрів України встановив гарантований мінімальний розмір розрахункової величини для виплат, передбачених Законом України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Згідно зі ст.87 Бюджетного кодексу України видатки на державні програми з ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи та соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, здійснюються у встановленому порядку за рахунок наявних надходжень до загального фонду державного бюджету в межах обсягів призначень, передбачених в Державному бюджеті України. Таким чином, Кабінет Міністрів України, виконуючи Закон України про Державний бюджет на відповідний рік, здійснює видатки на реалізацію положень Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в межах асигнувань, затверджених Верховною Радою України.

Дослідивши матеріали справи, вважаю, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.  

Згідно ст. 183-2 КАС України, скорочене провадження застосовується в адміністративних справах щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням,  виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.

Як встановлено, ОСОБА_1 є інвалідом 2 групи з числа постраждалих внаслідок аварії на ЧАЕС, 1 категорія, що підтверджується посвідченням Серії А №НОМЕР_1 від 28.03.1997р., вкладкою до даного посвідчення №НОМЕР_2 від 29.03.2007р. громадянина, який постраждав внаслідок аварії на ЧАЕС. Відповідно до вимог ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991р. №796-Х11 (з врахуванням рішення Конституційного Суду України від 22.05.2008р. №10-рп/2008 (справа щодо предмета та змісту закону про Державний бюджет України) інвалідам 2 групи виплачується щорічна допомога на оздоровлення в розмірі п»яти мінімальних заробітних плат.  

 Коли представник позивача звернулася до Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Теплодарської міської ради Одеської області з письмовою заявою від 11.10.2010р. щодо проведення виплат відповідно до вимог Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», то отримала відмову в проведенні вищезазначених виплат в повному обсязі з посиланням на те, що відповідно до вищезазначеного Закону та Постанови Кабінету Міністрів України №567 від 12.07.2005р. ОСОБА_1 було нараховано та виплачено щорічну допомогу на оздоровлення за 2010 рік в сумі 120 грн., а також на норму ст. 23 Бюджетного кодексу України згідно якої будь-які бюджетні зобов»язання та платежі з бюджету можна здійснювати лише за наявності відповідного бюджетного призначення.    

Згідно ст. 8 Конституції України вона має вищу юридичну силу та, виходячи з вимог ст. 22 Конституції України, що при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав та свобод.  

Згідно з положеннями ч.4 ст. 9 КАС України у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу. Тому, за конституційними нормами та, виходячи з пріоритетності законів над підзаконними актами, суд виходить з того, що відповідач повинен здійснювати нарахування та виплату вищезазначених соціальних виплат, виходячи з розмірів, встановлених Законом України №796-Х11.  

Відповідно до ст. 53 Закону України «Про Державний бюджет України на 2010 рік» встановлена з 1 липня 2010р. мінімальна заробітна плата у місячному розмірі в 888 грн.

Згідно ст. 70 Закону України «Про Державний бюджет України на 2010 рік» Кабінету  Міністрів  України  у 2010 році надано право встановлювати розміри соціальних виплат, які відповідно до  законодавства  визначаються  залежно  від  розміру мінімальної заробітної  плати,  в  абсолютних  сумах   у   межах   асигнувань, передбачених за відповідними бюджетними програмами.  Кабінетом Міністрів України на 2010 рік розміри соціальних виплат, які визначаються залежно від розміру мінімальної заробітної плати, не встановлені.

При частковому задоволенні вимог позивача, суд виходить з позиції Конституційного Суду України, який своїм рішенням від 22.05.2008р. №10-рп/2008 (справа №1-28/2008  щодо предмета та змісту закону про Державний бюджет України) вказує, що метою і особливістю закону про Держбюджет є забезпечення належних умов для реалізації положень інших законів України, які передбачають фінансові зобов»язання держави перед громадянами, спрямовані на їх соціальний захист, у тому числі надання пільг, компенсацій, гарантій. Тому зупинення законом про Державний бюджет України дії інших законів України щодо надання пільг, компенсацій і гарантій, внесення змін до інших законів України, встановлення іншого (додаткового) правового регулювання відносин, ніж передбачено законами України, не відповідає ст.ст. 1,3, ч.2 ст.6, ч.2 ст.8, ч.2 ст. 19, ст.ст. 21, 22 п.1 ч.2 ст. 92, ч.1,2,3 ст. 95 Конституції України та визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними) положення  п.2-4, 6-8,10-18, п.п.7 п.19. п.20-22, 24-34, п.п1-6, 8-12 п.35, п. 36-100 розділу 11 «Внесення змін до деяких законодавчих актів України» Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», в т.ч. пунктом 28 якого текст ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» був викладений в новій редакції.  

Згідно з положеннями ст.ст. 21, 105, 162 КАС України адміністративний позов може містити вимоги щодо визнання незаконними рішення, дії чи бездіяльності відповідача, зобов»язання його вчинити певні дії. Установивши, що відповідач порушив норми права, які регулюють спірні правовідносини, суд визнає такі дії незаконними та зобов»язує відповідачів здійснити нарахування та виплату належних сум відповідно до закону, а не ухвалює рішення про стягнення конкретних сум.  

Відповідно до ч. 2 ст. 11 КАС України, суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі,  якщо це необхідно для повного захисту  прав, свобод  та  інтересів сторін чи третіх осіб,  про захист яких вони просять.

З зазначених підстав, суд приходить до висновку, що дії відповідача щодо відмови в перерахунку та виплаті позивачу допомоги на оздоровлення за 2010 рік у розмірі п»яти мінімальних заробітних плат на день виплати є протиправними та зобов»язує його провести перерахунок й виплату ОСОБА_1 допомогу на оздоровлення за 2010 рік відповідно до ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» у розмірі п»яти мінімальних заробітних плат станом на 23.07.2010р., з урахуванням проведених за цей час виплат .  В частині стягнення коштів – відмовляє в задоволенні з вищенаведених підстав.

Суд не може прийняти до уваги посилання відповідача про відсутність коштів щодо забезпечення вищезазначених виплат у передбачених законом розмірах, оскільки органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов»язань, які встановлені ст. 46 Конституції України щодо права громадян на соціальний захист та ст.ст. 30, 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» щодо визначення розміру вказаних виплат.

На підставі наведеного, керуючись ст. 8, 22, 46 Конституції України, ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991р. №796-ХІІ, рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008р. №10-рп/2008 (справа №1-28/2008  щодо предмета та змісту закону про Державний бюджет України), ст. 53, 70 Закону України «Про Державний бюджет України на 2010 рік» від 27.04.2010  № 2154-VI, ст.ст. 9, 158, 159, 161, 163, 183-2 ,  256 КАС України,

                     ПОСТАНОВИЛА:

 Адміністративний позов ОСОБА_1 про визнання дій протиправними та стягнення недоотриманих коштів, задовольнити частково.    

Визнати дії Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Теплодарської міської ради Одеської області щодо відмови в перерахунку та виплаті ОСОБА_1 щорічної допомоги на оздоровлення за 2010 рік відповідно до ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» у розмірі п»яти мінімальних заробітних плат, протиправними.

Зобов’язати Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Теплодарської міської ради Одеської області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 щорічну допомогу на оздоровлення за 2010 рік відповідно до ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» у розмірі п»яти мінімальних заробітних плат,  з урахуванням проведених за цей час виплат.

В іншій частині позовних вимог відмовити в задоволенні.  

Постанова підлягає негайному виконанню.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через Теплодарський міський суд Одеської області в 10-денний строк з моменту отримання копії постанови, шляхом подачі апеляційної скарги.

            Суддя