Справа № 2 – а – 1663
2010 р.
П О С Т А Н О В А
І м е н е м У к р а ї н и
“ 25 ” листопада 2010 р. м. Калуш
Калуський міськрайонний суд Івано – Франківської області
в складі: головуючого – судді Мигович О.М.
секретаря – Шумей Т.Б.
з участю: позивача –
представника відповідача –
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Калуші адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м. Калуш про визнання дій неправомірними та зобов’язання до проведення перерахунку та виплати недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги “Дітям війни”, –
В С Т А Н О В И В:
Що ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 має статус дитини війни й відповідно до ст. 1 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” № 2195 – IV від 18.11.2004 року та ст. 6 зазначеного Закону з 01.01.2006 року йому має право на отримання щомісячної соціальної допомоги у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком. Однак відповідач проводив зазначену виплату в розмір 10 % мінімальної пенсії за віком. Позивач звертався до Управління Пенсійного фонду України в м. Калуші із заявою про перерахунок та виплату йому недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги “Дітям війни”. Отримавши відмову у проведенні перерахунку, він звернувся до суду із зазначеним адміністративним позовом.
ОСОБА_1 просить визнати неправомірними дії Управління Пенсійного фонду України в м. Калуші та зобов’язати провести перерахунок та виплату недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги “Дітям війни” за 2007 – 2010 роки.
У судове засідання позивач не з»явився однак подав до суду заяву в якій просить справу слухати у його відсутності, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.
Представник відповідача – Управління Пенсійного фонду України в м. Калуші не з»явився однак подав до суду заяву в якій просить справу слухати у його відсутності позов не визнає, покликаючись на те, що вимоги позивача є безпідставними, а соціальні виплати проводились згідно чинного законодавства. А також пояснила суду, що ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” дітям війни передбачене підвищення пенсії на 30 % мінімальної пенсії за віком. Проте дію цієї статті було призупинено згідно з Прикінцевими положеннями Закону України “Про Державний бюджет України на 2006 рік”.
Статтею 111 Закону України “Про Державний бюджет України на 2007 рік” установлено, що доплата до пенсії дітям війни з 01.01.2007 року підвищення до пенсії у відповідності до Закону України “Про соціальний захист дітей війни” виплачувались лише тим особам, які є інвалідами у розмірі 50 % від розміру надбавки, встановленої для учасників війни (19,00 грн.). Тому, виходячи з положень даної статті, права на отримання підвищення, як дитина війни у 2007 році позивач не має, оскільки не яляється інвалідом.
Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 року визнано такими, що не відповідають Конституції Українинорми ст. 111 Закону України “Про Державний бюджет України на 2007 рік”. Враховуючи вищенаведене ст. 6 Закону діє з 09.07.2007 року, отже підстав для задоволення позову з 01.01.2006 року по 09.07.2007 рік не має.
Встановлення надбавки “Дітям війни” у 2008 році було передбачено ст. 41 п. 2 Закону України “Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” та виплачувалось в розмірі 10 % прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність незалежно від встановлення інвалідності. Після скасування Конституційним Судом України 22.05.2008 року окремих положень Закону України “Про державний бюджет України на 2008 рік” було прийнято постанову Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 року № 530, якою передбачено, що розмір підвищення пенсії “дітям війни” встановлюється на рівні підвищення для ветеранів війни (10 % прожиткового мінімуму).
З 01.10.2008 року розмір надбавки становить 49,80 грн., тому що прожитковий мінімум – 498,00 грн. (10 %). В такому розмірі вона призначається і зараз, оскільки змін щодо прожиткового мінімуму не має.
22.05.2008 року рішенням № 10 – рп/2008 Конституційний Суд України визнав внесені зміни з 01.01.2008 року до Закону України “Про соціальний захист дітей війни” неконституційними.
Дане питання врегульоване постановою Кабінету Міністрів України № 530 від 28.05.2008 року, яка є обов’язковою для виконання Управлінням Пенсійного фонду України в м. Калуші Тому просить у задоволенні позову відмовити за безпідставністю позовних вимог.
Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає до задоволення частково, виходячи із наступних підстав.
В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1, має статус дитини війни відповідно до ст. 1 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”, що підтверджується пенсійним посвідченям.
Згідно ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30 % мінімальної пенсії за віком.
Відповідно до ст. 28 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 25, а у жінок – 20 років страхового стажу встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Ст. 77 п. 17 та ст. 110 Закону України “Про державний бюджет України на 2006 рік” дію ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” на 2006 рік було зупинено.
Ст. 71 п. 12 Закону України “Про державний бюджет України на 2007 рік” дію ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” було зупинено на 2007 рік з урахуванням ст. 111 Закону України “Про державний бюджет України на 2007 рік”, якою було передбачено, що у 2007 році підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, відповідно до ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” виплачується особам, які є інвалідами (крім тих, на яких поширюється дія Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”), у розмірі 50 % від розміру надбавки, встановленої для учасників війни.
Проте, рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 року № 6 – рп/2007 у справі за конституційним поданням 46 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень ст. ст. 29, 36 ч. 2, ст. 56 ч. 2, ст. 62 ч. 1, ст. 66 п. 7, 9, 12 – 14, 23, 29, 30, 39, 41, 43 – 46, ст. ст. 71, 98, 101, 103, 111 Закону України “Про державний бюджет України на 2007 рік” (справа про соціальні гарантії громадян) визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними) положення ст. 71 п. 12 та ст. 111 Закону України “Про державний бюджет України на 2007 рік”.
Отже, позивач має право на підвищення пенсії на 30 %, як дитина війни у період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 рік.
Розділ ІІ п. 41 Закону України “Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” № 107 – VI від 28.12.2007 року положення ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” викладено в новій редакції, відповідно до якої дітям війни (крім тих на яких поширюється дія Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”) до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі 10 % від розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року № 10 – рп/2008 визнано таким, що не відповідають Конституції України (є неконституційними) положення Розділу І ст. 67 п. 2 – 4, 6 – 8, 10 – 18, підпункту 19, п. 20 – 22, 24 – 34, підпунктів 1 – 6, пункту 35, п. 36 – 100 Розділу ІІ “Внесення змін до деяких законодавчих актів України” та пункту 3 Розділу ІІІ “Прикінцеві положення” Закону України “Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України”.
Таким чином, позивач мав право на підвищення пенсії на 30 % як дитина війни у період з 22.05.2008 року по 31.12.2008 рік.
Відповідач при нарахуванні та виплаті пенсії покликаючись на постанову Кабінету Міністрів України № 530 від 28.05.2008 року порушив положення ст. 9 ч. 4 КАС України, яке передбачає, що у разі невідповідності нормативно – правового акту Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу. Отже, при визначенні розміру пенсій позивачеві підлягає застосування ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”.
Що ж до відсутності визначення даним законом поняття та базової величини мінімальної пенсії за віком для проведення підвищення “Дітям війни”, то суд враховує ту обставину, що згідно ст. 28 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” законодавець дає визначення мінімального розміру пенсії за віком, яка підлягає до застосування в порядку ст. 9 КАС України за аналогією.
Згідно ст.1 ч. 1 Закону України “Про пнсійне забезпечення” громадяни України мають право на пенсійне забезпечення.
Згідно ст. 107 ч. 1 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, Пенсійний фонд України, його органи та посадові особи, за шкоду заподіяну особам, внаслідок несвоєчасного або неповного надання соціальних послуг, призначення (перерахунку) та виплати пенсій, передбачених цим Законом, а також за невиконання або неналежне виконання ними обов’язків з адміністративного управління Накопичувальним фондом, несуть відповідальність згідно із законом. Таким чином, для покладення на органи Пенсійного фонду України обов’язку із нарахування та виплати недоплачених сум пенсій, необхідно встановити факт протиправності дій вказаних органів по невиплаті пенсії чи гарантованих Законом надбавок до пенсії.
Враховуючи наведене , що відповідачем не виплачено у встановленому Законом порядку позивачу надбавки до пенсії , то суд вбачає підстави для визнання відмови у виплаті 30% підвищення до пенсії позивача протиправною.
Щодо визнання дій відповідача неправомірними та зобов»язанння проведення перерахунку та виплати недоплаченої щомісячної соціальної державної допомоги в 2010 році , суд вважає , що оскільки з 01.01.2010року розпочався новий бюджетний рік , у якому видатки на загальносуспільні потреби , їх розмір і цільове спрямування визначені Законом « Про державний бюджетУкраїни на 2010р.». Зазначеним законом збережено право позивача на щомісячну державну соціальну допоиогу « Дітям війни» у такому ж розміір.
Статтею 99 КАС України встановлено шестимісячний строк для звернення до адміністративного суду за захистом прав , свобод та інтересів особи.
У зв»язку з тим , що підвищення до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком не нараховувалось відповідачем то в даному випадку слід застосовувати шестимісячний строк для звернення до суду відповіднодо ст. 99 КАС України, оскільки іншими нормативно-правовими актами не визначено строк звернення до суду за ненарахованими пенсіями.
Підстав для поновлення цього строку суд не вбачає.
Позивач подав позов досуду 1.11.2010р.
Таким чином суд вважає , що відмова відповідача у прведенні перерахунк і виплаті недоплаченої щомісячної державної соціальної « Дітям війни » є неправомірною, а тому позов слід задоволити частково , визнати його дії неправомірними та зобов»язати відповідача првести перерахунок та виплату недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги , позивачу як дитині війни, виходячи з розміру – 30% мінімальної пенсії за віком , встановленого ст. 6 8 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”, та визначеному Законом України « Про державний бюджет України на відповідні роки, за період з 1 травня 2010 , з врахуванням проведених у цей час сум.
На підставі ст.ст. 22, 64, 152 Конституції України, ст. ст. 1, 3, 6, 8 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”, ст. 28 ч. 1 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 року № 6 – рп/2007, рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року № 10 – рп/2008, й керуючись ст. ст. 99, 158 – 163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, –
П О С Т А Н О В И В:
Позов задоволити частково.
Визнати дії Управління Пенсійного фонду України в м. Калуш щодо не нарахування та невиплати в повному обсязі ОСОБА_1 підвищення до пенсії у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком , передбаченого ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», починаючи з 1 травня 2010 року, з врахуванням ст. 28 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” та виплачених сум – протиправними.
Зобов»язати Управління Пенсійного фонду України в м. Калуш нарахувати та виплатити ОСОБА_1 підвищення до пенсії у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, передбачене ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», починаючи з 1 травня 2010 року, з врахуванням ст. 28 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” та виплачених сум.
В решті позову відмовити.
Постанова може бути оскаржена до Львівського адміністративного апеляційного суду протягом 10 днів з часу її проголошення шляхом подачі апеляційної скарги через Калуський міськрайонний суд.
Головуючий: