Справа 22ц-  7381 /10                             Головуючий по 1 інстанції Андрощук В.В.        

Категорія 53                 Доповідач апеляційного суду Колосовський С.Ю.  

   Р І Ш Е Н Н Я

І м е н е м  У к р а ї н и

  07 грудня 2010р. колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області в складі:

 головуючого – Базовкіної Т.М.,  

суддів: Яворської Ж.М., Колосовського С.Ю.,  

 при секретарі судового засідання – Величковської В.С.,        

 за участю представника відповідача Арбатського О.В.,  

 розглянула у відкритому  судовому  засіданні  в  м.  Миколаєві цивільну справу  

 за апеляційною скаргою комунального підприємства „Міжнародний аеропорт Миколаїв” (далі - КП„Міжнародний аеропорт Миколаїв”)

 на рішення Заводського районного суду м. Миколаєва від 20 квітня 2010р.  

 за позовом ОСОБА_3 до КП„Міжнародний аеропорт Миколаїв” про стягнення компенсації за час затримки розрахунку і відшкодування моральної шкоди,

 встановила:

 У січні 2010р. ОСОБА_3 пред’явив позов до КП„Міжнародний аеропорт Миколаїв” про стягнення на підставі ст.117 КЗпП 26465 грн. 18 коп. середнього заробітку у зв’язку з не проведенням розрахунку при його звільненні з підприємства 14 грудня 2007р. та компенсації 10000 грн. за завдану моральну шкоду.

 Рішенням Заводського районного суду м. Миколаєва від 20 квітня 2010р. позов задоволено частково. Постановлено стягнути з КП„Міжнародний аеропорт Миколаїв” на користь ОСОБА_3 26465 грн. 18 коп. середнього заробітку за час затримки розрахунку та 3500 грн. моральної шкоди.  

 В апеляційній скарзі відповідач, посилаючись на незаконність рішення суду просив його скасувати і ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову.  

 Апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду - скасуванню з наступних підстав.

 Ухвалюючи оскаржуване рішення, суд виходив з того, що на час пред’явлення позову не були виконані рішення судів про стягнення з КП„Міжнародний аеропорт Миколаїв” на користь ОСОБА_3 заборгованості по заробітній платі і компенсації за час затримки розрахунку, а тому позивач вправі знову на підставі ст.117 КЗпП пред’явити вимоги про стягнення компенсації за інший період.

 Проте з таким висновком погодитись не можна, оскільки до нього суд дійшов з порушенням закону.    

 Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_3 з 22 січня 2007р. працював  в КП„Міжнародний аеропорт Миколаїв” і 14 грудня 2007р. був звільнений з посади технічного директора на підставі ст.38 КЗпП.  

 10 жовтня 2008р. Новоодеським районним судом Миколаївської області видано  наказ про стягнення з КП„Міжнародний аеропорт Миколаїв” на користь ОСОБА_3 3222 грн. 10 коп. заборгованості по заробітній платі.

 Рішенням Заводського районного суду м. Миколаєва від 15 квітня 2009р. з КП„Міжнародний аеропорт Миколаїв” на користь ОСОБА_3 стягнуто 4567 грн. 49 коп. заборгованості по заробітній платі та 20218 грн. 74 коп. середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні. Дане рішення суду 30 серпня 2010р. скасоване апеляційним судом Миколаївської області із закриттям провадження у справі в частині вимог про стягнення 3222 грн. 10 коп. заборгованості по заробітній платі. А в частині вимог про стягнення 1345 грн. 39 коп. заборгованості по заробітній платі та компенсації за затримку розрахунку при звільнені ухвалено нове рішення про відмову в задоволенні цих вимог.      

 Таким чином, пред’явивши позов про стягнення компенсації за час затримки розрахунку при звільненні позивач ставив питання про стягнення суми за невиконання рішення суду.

 Враховуючи те, що трудові правовідносини між сторонами припинені, то після ухвалення рішення про стягнення заборгованості із заробітної плати та звернення цього рішення до виконання відносини щодо виплати визначеної судом суми регулюються Законом „Про виконавче провадження”, а не ст.117 КЗпП. У зв’язку з чим у задоволенні позову слід відмовити за безпідставністю, оскільки наведена норма трудового права не передбачає можливості стягнення компенсації за невиконання судових рішень у трудових спорах.  

 З огляду на вищенаведені мотиви рішення суду в силу п.4 ч.1 ст.309 ЦПК підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення.

 Керуючись ст.ст.307,309 ЦПК колегія суддів

 вирішила:

 Апеляційну скаргу КП„Міжнародний аеропорт Миколаїв” задовольнити.

 Рішення Заводського районного суду м. Миколаєва від 20 квітня 2010р. скасувати і ухвалити нове про відмову в задоволенні позову ОСОБА_3 до КП„Міжнародний аеропорт Миколаїв” про стягнення компенсації за час затримки розрахунку і відшкодування моральної шкоди.  

 Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржене в касаційному порядку на протязі двадцяти днів.  

           Головуючий:                                                                        Судді: