Справа №2-о-118 / 10 р.  

РІШЕННЯ  

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ  

  20 травня 2010 року     Комінтернівський районний суд Одеської області в складі:  

судді                    Доброва П.В.,  

при секретарі      Ємельяненко М.В.,  

розглянувши у відкритому судовому засіданні в с.м.т. Комінтернівське справу по заяві  ОСОБА_1, при участі зацікавленої особи – Державної адміністрації Комінтернівського району Одеської області, про встановлення факту належності правовстановлюючого документу,  

  встановив :  

Заявник звернувся до суду з заявою про встановлення факту, що має юридичне значення та в обґрунтування заяви послався на наступне.  

ІНФОРМАЦІЯ_1 року померла його бабуся ОСОБА_2.  

Державним нотаріусом Роздільнянської державної нотаріальної контори Одеської області 21 січня 1988 року бабусею був посвідчений заповіт на його ім’я і зареєстрований в реєстрі за №140.  

16 лютого 2009 року на підставі заповіту йому державним нотаріусом Великомихайлівської державної нотаріальної контори Шавша Г.М. було видано свідоцтво про право на спадщину за заповітом на грошовий вклад у розмірі 1904 гривні 30 копійок.  

Після смерті ОСОБА_2 також відкрилась спадщина у вигляді житлового будинку загальною площею 48,80 кв. м. за адресою: Одеська область, Роздільнянський район, АДРЕСА_1  

Згідно витягу з реєстру прав власності на нерухоме майно від 04.12.2008р. житловий будинок АДРЕСА_1, Одеської області зареєстрований на підставі договору купівлі-продажу №1201 від 05.08.1963 на ім’я ОСОБА_2.  

Але договір купівлі-продажу будинку складений на ім’я ОСОБА_2 05 серпня 1963 року.  

Йому відомо, що бабуся ОСОБА_2. в восьмидесяті роки минулого століття виїжджала до Росії, там зареєструвала шлюб з громадянином ОСОБА_5, вони прожили декілька років, після його смерті вона повернулась на місце свого постійного проживання у м.Роздільну.  

Свідоцтво про укладення шлюбу не збереглося, місце де був зареєстрований шлюб у Росії мені не відомо, тому я не можу витребувати підтвердження актового запису про реєстрацію шлюбу     ОСОБА_2. з ОСОБА_5   .  

Державний нотаріус Великомихайлівської державної нотаріальної контори Одеської області С.О.Трофімова у письмовій формі повідомила йому, що свідоцтво про право на спадщину на майно ОСОБА_2, а саме на житловий будинок, що знаходиться в АДРЕСА_1  Одеської області, видати неможливо тому, що житловий будинок належить на підставі договору купівлі-продажу належить ОСОБА_2 а померла ОСОБА_2.  

Оскільки неможливо до нотаріальної контори надати відомості про реєстрацію шлюбу померлої бабусі, тому що йому невідомо місце реєстрації шлюбу, він вимушений звернутись з заявою до суду про встановлення факту належності правовстановлюючого документу для отримання свідоцтва про спадщину за заповітом на житловий будинок.  

Представник зацікавленої особи в судове засідання не з’явився, про причини неявки суду не повідомив, хоча був належним чином сповіщений про дату та час розгляду справи. За таких обставин суд вважає можливим розгляд справи у відсутності представника зацікавленої особи.  

Свідки ОСОБА_7 та ОСОБА_8пояснили суду, що знали ОСОБА_2., вона дійсно виїжджала до Росії, де зареєструвала шлюб з громадянином ОСОБА_5, з яким вони прожили декілька років. Після смерті чоловіка ОСОБА_2 повернулася в м. Роздільну.  

Вислухавши пояснення заявника, свідків, дослідивши обставини справи суд вважає, що заява підлягає задоволенню за таких підстав.  

Згідно зі ст. 256 ЦПК України у судовому порядку можуть бути встановлені факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.  

В судовому засіданні встановлено, що   ІНФОРМАЦІЯ_1 року померла ОСОБА_2, що підтверджується свідоцтвом про смерть.  

Державним нотаріусом Роздільнянської державної нотаріальної контори Одеської області 21 січня 1988 року бабусею був посвідчений заповіт на його ім’я і зареєстрований в реєстрі за №140.  

16 лютого 2009 року на підставі заповіту заявникові державним нотаріусом Великомихайлівської державної нотаріальної контори Шавша Г.М. було видано свідоцтво про право на спадщину за заповітом на грошовий вклад у розмірі 1904 гривні 30 копійок.  

Після смерті ОСОБА_2 також відкрилась спадщина у вигляді житлового будинку загальною площею 48,80 кв. м. за адресою: Одеська область, Роздільнянський район, АДРЕСА_1  

Згідно витягу з реєстру прав власності на нерухоме майно від 04.12.2008р. житловий будинок АДРЕСА_1, Одеської області зареєстрований на підставі договору купівлі-продажу №1201 від 05.08.1963 на ім’я ОСОБА_2.  

Договір купівлі-продажу будинку складений на ім’я ОСОБА_4 05 серпня 1963 року.  

ОСОБА_2 в восьмидесяті роки минулого століття виїжджала до Росії, де ам зареєструвала шлюб з громадянином ОСОБА_5, та набула прізвище ОСОБА_2  

Таким чином в судовому засіданні заявлені вимоги знайшли своє підтвердження, тому суд дійшов висновку, що заява підлягає задоволенню.  

  На підставі ст. 256 ЦПК України, керуючись ст.ст. 10, 209,212,213,215, ЦПК України, суд -  

  вирішив :  

    Встановити факт того, що договір купівлі-продажу житлового будинку на ім’я ОСОБА_2, що знаходиться в АДРЕСА_1 посвідченого державним нотаріусом Роздільнянської державної нотаріальної контори Одеської області 05 серпня 1963 року і зареєстрований в реєстрі за №1201 належить ОСОБА_2, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 році.  

    Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Одеської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч.4 ст.295 ЦПК України.  

  Суддя:  (підпис)  

КОПІЯ  ВІРНА  

  Суддя:  

Секретар:  

  Рішення вступило в законну силу 31 травня 2010 року.  

  Суддя:  

Секретар:  

  Оригінал рішення знаходиться в матеріалах цивільної справи № 2-о-118/2010 року в Комінтернівському районному суді Одеської області.  

  Суддя:  

Секретар: