Справа   № 2-1163/2010  

РІШЕННЯ  

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ  

  14 грудня 2010 року                   Южноукраїнський міський суд Миколаївської області  

  в складі: головуючого судді                    Далматової Г.А.  

  при секретарі                              Філіпповій Ю.І.  

  розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Южноукраїнську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі Відокремленого підрозділу «Южно-Українська атомна електростанція», треті особи: ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, виконавчий комітет Южноукраїнської міської ради, Комунальне підприємство «Житлово-експлуатаційне об’єднання» про визнання права на приватизацію житла,    

 ВСТАНОВИВ:

  10 червня 2008 року ОСОБА_1 звернулася з позовом до ДП НАЕК «Енерогоатом» в особі ВП «Южно-Українська АЕС» про визнання права на приватизацію додатково отриманого житла в АДРЕСА_1.  

Позовні вимоги ОСОБА_1 мотивує тим, що рішенням відповідача №208 від 20 вересня 2007 року її сім’ї, яка складалась з 4 осіб, була виділена однокімнатна квартира АДРЕСА_1 в м.Южноукраїнську. Зазначена квартира виділена додатково до раніше виділеній квартирі АДРЕСА_3, оскільки остання не відповідала нормам середньої забезпеченості жилою площею. Замість трикімнатної квартири, яка була необхідна сім’ї позивачки, відповідач виділив двокімнатну і однокімнатну квартири.  

Квартиру АДРЕСА_3 загальною площею 52 кв. м сім’я позивачки приватизувала на 4 осіб, в той час коли сім’я мала право безкоштовно приватизувати 94 кв. м житла. Позивачка звернулася до відповідача з клопотанням про приватизацію додатково отриманого житла, але відповідач відмовив, мотивуючи тим, що громадянин має право на приватизацію житла один раз і ОСОБА_1 це право використала. Позивачка вважає, що вона може приватизувати безкоштовно житло в межах ст.3 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду».  

Позивачка доповнила позовні вимоги, просить суд також визнати відмову відповідача від визнання права на приватизацію незаконним та зобов’язати дати згоду на приватизацію спірної квартири.  

ОСОБА_1 в судовому засіданні пояснила, що у 1985 році вона разом із родиною отримала двокімнатну квартиру АДРЕСА_3, яку в 2000 році нею та членами її сім’ї було приватизовано. Сім’я приватизувала 52,2 кв.м., тоді як мала право безкоштовно приватизувати 94 кв.м. Оскільки з 1994 року її сім’я потребувала покращення житлових умов, їй у вересні 2007 року була виділена ще однокімнатна квартира АДРЕСА_1, яку вона також може приватизувати безкоштовно в межах, передбачених законом. У червні 2010 року квартиру приватизувала на підставі рішення Южноукраїнського міського суду Миколаївської області від 03 грудня 2009 року. Спочатку будинок АДРЕСА_1 був з індексом «А», а в ордері індекс вже був закреслений.  

Представник позивача підтвердив пояснення позивачки. Пояснив, що будинок, в якому розташована спірна квартира знаходиться на балансі відповідача.  

Представник відповідача в судовому засіданні пояснив, що позивачка використала право на безкоштовну приватизацію житла і в межах житлового чеку може приватизувати або земельний фонд, або майно державних підприємств. Підтвердили, що будинок, в якому розташована спірна квартира знаходиться на балансі відповідача і має номер АДРЕСА_1  

Представники виконавчого комітету Южноукраїнської міської ради Миколаївської області і КП «Житлово-експлуатаційне об’єднання» вважають, що ОСОБА_1 може безкоштовно приватизувати житло в межах 21 кв.м. загальної площі на наймача та 10 кв.м. на сім’ю не зважаючи на кількість квартир, а тому може приватизувати і квартиру АДРЕСА_1 м.Южноукраїнську.  

Вислухавши осіб, що беруть участь у справі, дослідивши матеріали справи, суд приходить до такого.  

Судом встановлено, що 21 листопада 2000 року згідно з розпорядженням №8570 ОСОБА_1 і члени її сім’ї приватизували двокімнатну квартиру АДРЕСА_3 загальною площею 52,2 кв.м., кожному з членів сім’ї належить ? частка /а.с.16/.  

Відповідно до спільного рішення адміністрації і профспілкового комітету ВП «Южно-Українська АЕС» №28 від 19.09.07р. /а.с.10-12/ ОСОБА_1 було виділено однокімнатну АДРЕСА_1, житлова площа квартири 17,75 кв.м. Підстава виділення житла – відсутність середньої забезпеченості жилою площею. 28 вересня 2007 року позивачу було видано ордер на спірну квартиру /а.с.17/.  

29 травня 2008 року ВП «Южно-Українська АЕС» відмовив ОСОБА_1 в приватизації квартири АДРЕСА_1 в м.Южноукраїнську /а.с.18/, мотивуючи тим, що ОСОБА_1 використала право на безкоштовну приватизацію.  

Станом на 19 серпня 2009 року ОСОБА_1, ОСОБА_3 і ОСОБА_2 житлові чеки не використали /а.с.110, 112,114/.  

Відповідно до ст.3 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» приватизація здійснюється шляхом безоплатної передачі громадянам квартир (будинків), кімнат у гуртожитках з розрахунку санітарної норми 21 квадратний метр загальної площі на наймача і кожного члена його сім'ї та додатково 10 квадратних метрів на сім'ю; продажу надлишків загальної площі квартир (будинків) громадянам України, що мешкають в них або перебувають в черзі потребуючих поліпшення житлових умов. Якщо загальна площа квартири менше площі, яку має право отримати сім'я наймача безоплатно, наймачу та членам його сім'ї видаються житлові чеки, сума яких визначається виходячи з розміру недостатньої площі та відновної вартості одного квадратного метра, що передбачено ч.2 ст.5 Закону.  

Враховуючи загальну площу квартири АДРЕСА_3 та кількість осіб, які її приватизували, суд вважає, що сім’я ОСОБА_2 приватизувала житла меншої площі, ніж та,  яку вони могли приватизувати безкоштовно.  

В силу ст.4 зазначеного Закону житлові чеки - це приватизаційні папери, які одержуються всіма громадянами України і використовуються при приватизації державного житлового фонду. Вони можуть також використовуватись для приватизації частки майна державних підприємств, земельного фонду. При цьому частинами 4 і 5 статті 5 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» передбачено, що право на приватизацію квартир (будинків) державного житлового фонду з використанням житлових чеків одержують громадяни України, які постійно проживають в цих квартирах (будинках) або перебували на обліку потребуючих поліпшення житлових умов до введення в дію цього Закону.  

Рішенням Конституційного суду України від 10 червня 2010 року у справі за конституційним зверненням громадянки ОСОБА_6 щодо офіційного тлумачення положення пункту 5 статті 5 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» (справа про безоплатну приватизацію житла) приватизація загальної площі в кількох квартирах (будинках) державного житлового фонду в межах встановленої санітарної норми та номінальної вартості житлового чека не є повторною.  

Враховуючи вимоги Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» в контексті вищенаведеного рішення Конституційного суду України, суд вважає, що позов ОСОБА_1 підлягає задоволенню.  

Керуючись ст.ст.10, 11, 60, 212, 214, 215, 218 ЦПК України, суд  

 ВИРІШИВ:

  Позов ОСОБА_1 задовольнити.  

Визнати відмову Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі Відокремленого підрозділу «Южно-Українська атомна електростанція» у праві на приватизацію ОСОБА_1 квартири АДРЕСА_1 Миколаївської області незаконною.  

Визнати за ОСОБА_1 право на приватизацію додатково отриманого житла – квартири АДРЕСА_1 Миколаївської області.  

  Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.  

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Миколаївської області через Южноукраїнський міський суд протягом 10 днів з дня його проголошення.  

  Суддя Южноукраїнського  

міського суду                                                                                                Г.А.Далматова