Справа № 2-а-1327/10                                           ПОСТАНОВА  

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ  

14 грудня  2010 року  суддя Борівського районного суду Харківської області Федченко В.М., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Борівському районі Харківської області про визнання бездіяльності неправомірною та визнання права на отримання невиплаченої надбавки до пенсії відповідно до Закону України «Про  соціальний захист дітей війни»

в с т а н о в и в:  

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Борівському районі Харківської області (надалі-відповідач), в якому просить зобов’язати відповідача здійснити перерахунок, нарахувати недоплачену у 2010 році щомісячну державну соціальну допомогу як особі, що має статус «дитини війни», стягнути на  його користь недоплачене підвищення до пенсії відповідно до статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» на 30 % мінімальної пенсії за віком, передбаченої статтею 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» за період  2010 року. В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що відповідно до статті 1 Закону України № 2195-ІV від 18 листопада 2004 року «Про соціальний захист дітей війни», є дитиною війни.  

Всупереч діючого законодавства відповідачем протягом 2010 році не виплачувалася в належному стані доплата до пенсії в розмірі 30 відсотків від мінімальної пенсії за віком, тому вона вимушена була звернутися з зазначеним позовом до суду.    

Відповідач  надав заперечення до позову,  відмовити в задоволенні позову за відсутністю правових підстав, посилаючись на неврегульованість механізму реалізації положень ст. 6 України «Про соціальний захист дітей війни» та на те, що органи Пенсійного фонду мають використовувати кошти тільки на виплати, вичерпний перелік яких визначений діючим законодавством, до яких виплати підвищення пенсії, відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» .

Суддя, розглядає справу в порядку письмового провадження одноособово, в порядку передбаченому ст.122 КАСУ.

Позивач є дитиною війни в розумінні Закону України «Про соціальний захист дітей війни». Даний факт не заперечується відповідачем і підтверджується копією посвідчення позивача  з поставленням в ньому штампу «Дитина війни» (а.с.4).  

Позивач перебуває на обліку в УПФУ в Борівському районі, отримує пенсію за віком і належить до категорії громадян, яким відповідно до Закону   № 2195-IV встановлено правовий статус дитини війни.       Законом України «Про соціальний захист дітей війни» встановлено правовий статус дітей війни, визначено основи їх соціального захисту та гарантії надання пільг і державної соціальної підтримки. З метою надання соціальної підтримки особам, які мають статус «дитини війни» державою встановлені певні державні соціальні гарантії.    

Так, відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», у редакції  на час виникнення спірних правовідносин, дітям війни пенсії або довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. Між тим, дія зазначеної норми Закону протягом 2010 року зупинялась Законами України про Державний бюджет України на відповідний рік або бюджетним законом до неї вносилися зміни, що зменшували розмір доплати до пенсії, визначений ст. 6 Закону України  «Про соціальний захист дітей війни».  

Щодо позовних вимог позивача про покладання на відповідача обов’язку виплачувати в 2010 році щомісячну доплату до пенсії в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, суд вважає за наступне. Починаючи з 1 січня 2010 року у відповідача не було підстав для невиконання вимог     ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» щодо підвищення пенсії дітям війни на 30 % мінімальної пенсії за віком. Відповідно до статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» (у редакції від 18 листопада 2004 року, чинний у 2009 році), дітям війни пенсії або щомісячне грошове довічне утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.  

Статтею 71 Закону України «Про держаний бюджет України на 2010 рік» Кабінету Міністрів України надано право у 2010 році встановлювати розміри соціальних виплат, які відповідно до законодавства визначаються залежно від розміру мінімальної заробітної плати, в абсолютних сумах у межах асигнувань, передбачених за відповідними бюджетними програмами. Названа норма передбачає встановлення в абсолютних сумах розмірів лише тих виплат, вихідним критерієм розрахунку яких є розмір мінімальної заробітної плати. Відповідно її дія не поширюється на спірні відносини, оскільки розмір зазначених соціальних виплат згідно із Законом України «Про соціальний захист дітей війни» залежить від розміру мінімальної пенсії за віком. Отже, нарахування та виплата у 2010 році дітям війни підвищення до пенсії або щомісячного грошового довічного утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, повинні здійснюватися відповідно до норм Закону України «Про соціальний захист дітей війни». З зазначених підстав, виходячи із системного аналізу приписів Конституції України та наведених нормативно-правових актів, суд відхиляє доводи відповідача про відсутність коштів для забезпечення виплати зазначеної доплати до пенсії., як обґрунтування правомірності невиконання своїх зобов’язань перед позивачем.  

Так, статтею 22 Конституції України визначено, що конституційні права і свободи гарантуються. Таким чином, держава взяла на себе зобов’язання забезпечити реалізацію громадянами своїх конституційних прав. За змістом ч. 1 ст. 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у старості та в інших випадках, передбачених законом. Законом України «Про соціальний захист дітей війни» реалізовано конституційне право на соціальний захист громадян, які мають статус «дитини війни», серед яких їм надано право на отримання 30% доплати до пенсії..  

Відповідно до ч. 2 ст.6 Конституції України, органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених Конституцією межах і відповідно до законів України.  Враховуючи, що держава взяла на себе обов’язок щодо виплати позивачу 30% доплати до пенсії та поклала виконання цього обов’язку  на центральний орган виконавчої влади – Пенсійний фонд України, який діє через свої місцеві органи, що входять в систему його органів, суд вважає, що вони свої повноваження не виконали.  

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.  

УПФУ в Борівському районі Харківської області, як орган, якому делеговано повноваження щодо призначення і виплати пенсії та доплат до них, повинно було діяти відповідно до вимог ст. 6   Закону № 2195-IV і здійснити позивачу відповідні нарахування  протягом 2010 року, але на порушення цієї правової норми за вказаний період таких нарахувань в повному обсязі не проводило. З зазначених підстав суд визнає, що розрахунок щомісячного підвищення необхідно проводити з визначеного ч. 1 ст. 28    Закону України  «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» розміру мінімальної пенсії за віком, яка дорівнює прожитковому мінімуму, встановленому для осіб, що втратили працездатність.  

Доводи відповідача про неврегульованість механізму реалізації положень ст. 6 Закону № 2195-    IV на висновки суду не впливають. На час виникнення спірних правовідносин розмір мінімальної пенсії за віком визначався лише ст. 28     «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»   і згідно з цією нормою мінімальна пенсія за віком дорівнює прожитковому мінімуму, встановленому для осіб, що втратили працездатність. Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України «Про прожитковий мінімум», прожитковий мінімум» застосовується для встановлення розмірів мінімальної заробітної плати та мінімальної пенсії за віком. Таким чином, при визначенні розміру підвищення, відповідно до ст. 6 Закону   № 2195-IV, застосовується розмір мінімальної пенсії за віком, визначений ст. 28   «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування».  

У відповідності до частини першої статті 99 КАС України, адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. На підставі ч.2 ст. 46 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», на нараховані суми пенсії, що не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачується за минулий час без обмеження будь-яким строком.  

Згідно частини другої статті 99 КАС України, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Позивачу про порушення його прав стало відоме  10 вересня 2010 року з листа відповідача № 831-Н/1 (а.с.10), тому строки звернення з позовом до суду не порушені.  

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 6, 22, 46,152 ч. 2 Конституції України,  ст. ст. 1-4, 6-9, 18, 41 ч.2, 71, 72, 94,  99, 158-163, 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України, ст.ст. 6,7 Закону  України «Про соціальний захист дітей війни».

ПОСТАНОВИВ:  

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Борівському районі Харківської області про поновлення пропущеного строку для звернення до суду та стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги  дітей війни» - задовольнити частково.

Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в Борівському районі Харківської області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1  з підвищенням її на 30 % мінімальної пенсії за віком з розміру, встановленого ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов`язкове пенсійне страхування» та провести донарахування за 2010 рік: з  01 січня 2010 року по дату  винесення постанови 14.12.2010 р.

Визнати протиправною бездіяльність управління пенсійного фонду України в Борівському районі Харківської області щодо не нарахування ОСОБА_1 доплати до пенсії у розмірі встановленому ч. 1 ст. 28 ЗУ « Про соціальний захист дітей війни».        

Стягнути з Державного бюджету України  на користь ОСОБА_1 зі сплати судового збору у розмірі 3 грн. 40 коп. та витрати.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду  через Борівський районний суд Харківської області шляхом подання протягом десяти днів з дня отримання копії постанови апеляційної скарги.  

Суддя                                                                                          Федченко В.М.