АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 грудня 2010 року м. Вінниця
Колегія суддів судової палати з цивільних справ Апеляційного суду Вінницької області у складі:
Головуючого : Колоса С.С.
Суддів : Вавшко В. С., Іващука В.А.
При секретарі : Андреєвії О. В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до публічного акціонерного товариства комерційний банк ( надалі ПАТ КБ ) " Приватбанк " про визнання договору поруки недійсним, третя особа без самостійних вимог дочірнє сільськогосподарське підприємство " Відродження ", Товариство з обмеженою відповідальністю " Київ Русь Газ " за апеляційною скаргою представника ПАТ КБ " Приватбанк " на рішення Іллінецького районного суду Вінницької області від 21 жовтня 2010 року, -
Встановила :
Рішенням Іллінецького районного суду від 21 жовтня 2010 року зазначений позов задоволено .
Визнано недійсним договір поруки № 1 від 4 липня 2008 року укладений між ПАТ КБ " Приватбанк " та ОСОБА_1 .
Вирішено питання про розподілення та відшкодування судових витрат .
Своє рішення суд мотивував тим, що укладаючи договір поруки, представником банку не роз"яснено наслідків невиконання боржником умов кредитного договору для поручителя .
В апеляційній скарзі представник банку просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове, яким в позові відмовити, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм процесуального та на недотримання норм матеріального права .
Дослідивши справу в межах позовних вимог та доводів апеляційної скарги, заслухавши представника банку, який просить рішення скасувати з підстав викладених у скарзі, представника позивача, який просить скаргу відхилити, а рішення залишити без змін, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід задовольнити з наступних підстав .
Враховуючи вище зазначене, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід задовольнити, ухвалу суду першої інстанції скасувати, а матеріали направити до того ж суду для вирішення питання про прийняття позовної заяви .
Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним та обгрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обгрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з"ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні .
Задовольняючи позовні вимоги, та, визнаючи договір поруки недійсним, судом першої інстанції не дотримано вимог ст. 309 ЦПК України, а саме не доведено обставини, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими, висновок суду не відповідає обставинам справи .
Згідно ст. 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов"язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов"язання боржником .
З матеріалів вбачається, що між ПАТ КБ " Приватбанком " та ОСОБА_1 4 липня 2008 року укладено договір поруки за № 1 ( а. с. 13 ) .
Відповідно до ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним .
З справи вбачається, що договір поруки не суперечить цивільному Кодексу та іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. При укладанні договору ОСОБА_1 мав необхідний обсяг цивільної дієздатності, його волевияв був вільним та спрямований на реальне настання правових наслідків, правочин вчинено у формі, встановленій законом .
Твердження викладені в мотивувальній частині рішення про те, що позивач помилявся щодо змісту та наслідків укладання договору з підстав, що підпис скріпив печаткою підприємства, і кредитний договір і договір поруки укладено одночасно і в одному місці, та що договори написані різними мовами є безпідставними та такими, які не грунтуються на законі .
Безпідставні і твердження зазначені в рішенні про те, що метою відповідача при укладанні договору поруки було не реальне забезпечення виконання зобов"язання, а можливість розгляду справи не господарським судом, а судом загальної юрисдикції в порядку цивільного судочинства .
З справи вбачається, що метою укладання договору поруки було забезпечення належного виконання кредитного договору ДСГП " Відродження " та ТОВ " Київ Русь Газ " . Ставлячи питання про стягнення коштів по кредитному договору ( при невиконанні чи неналежному його виконанні ), банк вправі звернутись до господарського суду, не залучаючи до справи поручителя. Крім того цивільне законодавство не покладає обов"язок банку доводити факт, що поручитель може ( не може ) забезпечити виконання кредитного зобов"язання .
Враховуючи вище викладене, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід задовольнити, рішення суду першої інстанції скасувати, ухвалити нове, яким в позовних вимогах відмовити .
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 307, 309, 314, 316 ЦПК України, колегія суддів, -
Вирішила :
Апеляційну скаргу представника ПАТ комерційний банк " Приватбанк " - задовольнити .
Рішення Іллінецького районного суду Вінницької області від 21 жовтня 2010 року – скасувати, ухвалити нове, яким в позові ОСОБА_1 до піблічного акціонерного товариства комерційний банк " Приватбанк ", третя особа дочірнє сільськогосподарське підприємство " Відродження ", товариство з обмеженою відповідальністю " Київ Русь Газ " про визнання договору поруки недійсним - відмовити .
Рішення набирає законної сили з часу його проголошення .
Протягом двадцяти днів з дня проголошення на рішення може бути подана касаційна скарга до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ .
Судді :
З оригіналом згідно :