Справа № 2a-1985

2009 рік

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 вересня 2009 року Ленінський районний суд м. Луганська в складі

головуючого судді: Луганського В.І., при секретарі: Бірюковій О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Ленінської районної ради м. Луганська про визнання дій Управління праці та соціального захисту населення Ленінської районної в м. Луганську ради щодо виплати допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею 3 річного віку незаконними, зобов’язання до проведення перерахунку і подальшої сплати у передбаченому законодавством розмірі допомоги по догляду за дитиною, третя особа Головне управління державного казначейства України в Луганській області в Луганській області, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернулась до суду із відповідним позовом. В обгрунтування позову зазначила, що вона має дитину - ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1, за яким здійснює догляд. Відповідачем їй було призначено допомогу як застрахованій особі. Вважає, що розмір допомоги визначений невірно та всупереч чинному законодавству. Статтею 15 Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» від 22.03.01 року встановлено допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку в розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років. Відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у 2007 році встановлюється у розмірі, що дорівнює різниці між 50 відсотками прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім’ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 90 грн. для незастрахованих осіб та не менше 23 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, для застрахованих осіб. Законом України «Про державний бюджет України на 2008 рік» було визначено іншій розмір допомоги по догляду за дитиною віком до б років. Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 року № б-рп/2007 положення абзацу 3 ч. 2 ст. 56 та ст. 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» щодо встановлення розміру допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку було визнано такими, що не відповідають Конституції України. Вважає, що відповідач не в повному обсязі виплачує допомогу. Просила суд визнати дії Управління праці та соціального захисту населення Ленінської районної ради м. Луганська в відмові здійснити перерахунок і нарахувати їй допомогу по догляду за дитиною у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму незаконними. Зобов’язати відповідача здійснити перерахунок і виплату на її користь допомоги по догляду за дитиною до трьох років у розмірі встановленого законом прожиткового мінімум для дітей віком до шести років незаконними. При розгляді справи позивач уточнила заявлені вимоги і просила суд поновити строк для звернення до суду.

Позивачка в судове засідання не з’явилась, про дату, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином. Надала суду заяву про розгляд справи без її участі.

Представник відповідача в судове засідання не з’явився, до його початку надав суду заяву, в якій позовні вимоги не визнав, просив розглянути справу без його участі, в своїх запереченнях посилався на наступне. Згідно ст. 56 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» виплата допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку здійснюється за рахунок коштів відповідної субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам у розмірі, що дорівнює різниці між 50 % прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім’ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 90 грн. для застрахованих осіб, та не менше 23 % прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, для застрахованих осіб. Виходячи з цього, Законом України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» передбачений відповідний обсяг видатків. Відповідач не є прибутковою організацією, а є розпорядником коштів Державного бюджету України. Проведення соціальних виплат можливе лише за умови внесення змін до Закону України про Державний бюджет України, які мають передбачати збільшення видаткової частини з одночасним визначенням джерел надходжень до бюджету, за рахунок яких здійснюватимуться ці видатки. Відповідач просить відмовити в задоволенні позову.

Представник 3-ї особи ГУ ДКУ у Луганській області також в судовому засіданні не був присутній, подав суду заяву про розгляд справи за його відсутності просив в позові відмовити.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.

Згідно зі ст. 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй. Норми Конституції України є нормами прямої дії. Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.

У відповідності зі ст. 46 Конституции України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Це право гарантується загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Судом встановлено, що позивачка має доньку - ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1, за якою здійснює догляд, є застрахованою особою, і у відповідності до Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» № 2240 від 18 січня 2001 року має право на отримання допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, яка до квітня 2007 року виплачувалася за рахунок коштів Фонду соціального страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням, а з квітня 2007 року виплачується управліннями праці та соціального захисту населення за рахунок коштів відповідної субвенції Державного бюджету України.

При цьому розмір допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку позивачці в 2007 році відповідачем встановлено у відповідності з розміром, зазначеним у Законі України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» і у такому розмірі ця допомога їй сплачувалася.

Вказані обставини підтверджуються свідоцтвом про народження дитини, довідкою відповідача про розмір допомоги.

Суд вважає, що розмір спірної допомоги позивачки, починаючи з 09 липня 2007 року відповідачем визначався та виплачувався без урахування діючого законодавства з цього приводу.

Статтею 43 Закону України „Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням", встановлено, що допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається застрахованій особі у розмірі, що встановлюється правлінням Фонду, але не менше розміру прожиткового мінімуму, встановленого законом.

П. 5 розділу 1Х Прикінцевих положень зазначеного Закону передбачено, що до стабілізації економічного становища в Україні розмір виплат, передбачених ст. 43 цього Закону, визначається Верховною Радою України щороку, виходячи з рівня забезпечення прожиткового мінімуму одночасно з встановленням розміру страхових внесків з поступовим наближенням виплат до прожиткового мінімуму, при цьому права встановлювати інший порядок цих виплат та їх розмір, ніж; це встановлено зазначеним Законом, не передбачено.

Згідно зазначеній нормі Прикінцевих положень після набрання чинності вказаного Закону України „Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням" законами України про державний бюджет на відповідні роки регулювалися вказані виплати, положення яких з цього приводу включно до 2006 року неконституційними не визнавалися.

Відповідно до ст. 56 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», в черговий раз в 2007 році допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку відповідно до Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» та Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» здійснюється за рахунок коштів відповідної субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам у таких розмірах: абзацом 3 частини 2 статті 56 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік» визначено, що допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку складає розмір, що дорівнює різниці між 50 відсотками прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім’ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 90 гривень для незастрахованих осіб та не менше 23 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, для застрахованих осіб, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 16 січня 2007 р. № 32 передбачено, що допомога при народженні дитини та по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку застрахованим особам з 1 січня 2007 р. призначається органами праці та соціального захисту населення за місцем проживання застрахованих осіб. У І кварталі вказана допомога виплачувалась страхувальниками та робочими органами виконавчої дирекції Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності та його відділеннями застрахованим особам, яким вона призначена і виплачувалася в 2006 р. Кошти субвенції перераховуються органами праці та соціального захисту населення на рахунки страхувальників і робочих органів Фонду. У II-IV кварталах - вказані допомоги виплачуються органами праці та соціального захисту населення за місцем проживання застрахованих осіб.

Статею 71 Закону України «Про Держбюджет на 2007 рік.» було зупинено на 2007 рік дію ст. 43 Закону України „Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням".

Судом встановлено, що саме в такому порядку та розмірі з 22.05.2007 року позивачці нараховувалася та виплачувалася спірна допомога.

Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 р. визнано неконституційним положення абз.3 ч.2 ст. 56 та п.14 ст. 71 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік» в тому числі про зупинення дії ст. 43 ЗУ «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням».

З цього моменту зазначені положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» втратили чинність, інших Законів України щодо порядку та розміру вказаних виплат допомоги по догляду за дитиною до трьох років, в установленому порядку на 2007 рік не приймалося.

Враховуючи, що вказане рішення Конституційного Суду України має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв’язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначених законів, що визнані неконституційними, суд вважає, що при розрахунку розміру допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку слід керуватися ст. 43 ЗУ «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням», і допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку має надаватися у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму.

Таким чином, починаючи з 09 липня 2007 року, тобто з моменту винесення Конституційним Судом України 09.07.2007 року вказаного рішення, відповідач мав провести розрахунок та виплати спірної допомоги позивачці, виходячи з формулювання ст. 43 ЗУ «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням», тобто з прожиткового мінімуму, встановленого законом, і в такому розмірі виплачувати до 31 грудня 2007 року, тобто до закінчення бюджетного року.

За таких обставин, суд вважає, що вимоги позивачки підлягають частковому задоволенню в частині визнання дій Управління праці та соціального захисту населення Ленінської районної в м. Луганську ради в відмові здійснити перерахунок та виплату позивачці допомоги по догляду за дитиною у розмірі прожиткового мінімуму для дитини віком до 6- ти років незаконними з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року. Що стосується заявлених вимог з 01.01 2008 року суд зазначає наступне. Виплата допомоги позивачці у 2008 році здійснювалась на підставі п.п. 17-32 порядку призначення і виплати державної допомоги сім’ям з дітьми затвердженого постановою КМУ № 1751 від 27.12.01., в якому п.17 викладений у редакції постанови КМУ 357 від 22.02.08., тотожній діючій редакції ст. 13 Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми». Також постановою КМУ № 57 від 22.02.2007 року була скасована постанова КМУ № 13 від 11.01.07., яка визначала порядок виплати допомоги по догляду за дитиною відповідно до Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та втратами, зумовленими похованням».

Аналізуючи вказані положення законодавства щодо виплати допомоги по догляду за дитиною у 2008 році суд приходить до висновку, що норми Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» є спеціальними відносно норм закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та втратами, зумовленими похованням», а тому саме вони регулюють спірні правовідносини.

Рішенням Конституційного суду України від 22 травня 2008 року не були визнанні неконституційними внесені п.23 Розділу 11 закону України «Про Державний бюджет на 2008 рік» зміни до ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» згідно з якими допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі, що дорівнює різниці між прожитковим мінімумом, встановленим для працездатних осіб та середньомісячним сукупним доходи сім’ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 130 гривень. В такому порядку позивачка отримувала вказану допомогу в 2008 році. Тому вимоги позивача в цій частині необгрунтовані і задоволенню не підлягають.

Відповідно до ч.2 ст. 99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлено річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ч. 1 ст. 100 КАС України, пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову.

Частиною 2 ст. 100 КАС України передбачено, що, якщо суд визнає причину пропущення строку звернення до суду поважною, адміністративна справа розглядається і вирішується в порядку, встановленим цим Кодексом.

Суд вважає, що позивачкою пропущений строк звернення до суду з поважних причин і її вимоги щодо поновлення строку обгрунтовані.

Керуючись Конституцією України, ст. ст. 2, 3, 94, 158-163, 186, 254 КАС України, Законом України "Про державну допомогу сім’ям з дітьми», Законом України "Про Державний бюджет України на 2007 рік", Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік», Рішенням Конституційного Суду України N 6-рп/2007 від 9 липня 2007 року, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково.

Поновити ОСОБА_1 строк для звернення до

адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів.

Визнати дії посадових осіб Управління праці та соціального захисту населення Ленінської районної в м. Луганску ради, щодо відмови здійснити перерахунок та виплату з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею 3 річного віку у розмірі встановленого законом прожиткового мінімум для дітей віком до шести років незаконними.

Зобов’язати відповідача Управління праці та соціального захисту населення Ленінської районної в м. Луганську ради здійснити перерахунок та виплату на користь позивача ОСОБА_1 суми допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, виходячи з розміру прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років, за період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року, тобто до закінчення бюджетного року, з урахуванням проведених виплат за рахунок коштів Державного бюджету України.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити за необгрунтованістю.

Постанова суду може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана в строк, встановлений цим Кодексом, постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку.