Справа №1-507/10

  В И Р О К  

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ  

 30 листопада 2010 року            Шевченківський районний суд м. Чернівці у складі:

 головуючого судді                 Чебан В.М.

при секретарі                Гладчук А.Д.

з участю:  

прокурора                      Колотило О.О.

 розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Чернівці кримінальну справу по обвинуваченню:

ОСОБА_1  , ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, Хотинського району, Чернівецької області, громадянина України, українця, з середньою освітою, розлученого, працюючого в ЖРЕПі № 14 м. Чернівці - двірником, раніше не судимого, проживаючого в АДРЕСА_1, -  

в скоєнні злочину, передбаченого ст. 185 ч. 3 КК України,  

  в с т а н о в и в:  

Підсудній ОСОБА_1 26.05.2010 року близько о 19 годині 00 хвилин протиправно з корисливих мотивів, маючи на меті таємне викрадення чужого майна, в неробочий час, за допомогою металевого предмета, який знайшов на місці вчинення злочину, зірвав навісний замок, після чого проник в господарське приміщення, що знаходиться за будинком АДРЕСА_2, і належить ЖРЕПУ №14, звідки викрав металеву теліжку (тачку), вартістю 465 гривень, та два сигнальні жилета загальною вартістю 72 гривня 22 копійки, після чого викрадені речі продав невідомому чоловіку за 60 гривень, а отримані гроші потратив на власні потреби, тим самим завдавши ЖРЕП №14 матеріальної шкоди на загальну суму 537 гривня 22 копійки.

Підсудний ОСОБА_1 в судовому засіданні свою вину визнав повністю, і пояснив, що від працює двірником в КЖРЕПі № 14 на протязі 8 років. Так 26.05.2010 року близько о 19 годині, в неробочий час, за допомогою металевого предмета, зірвав навісний замок, після чого проник в господарське приміщення, що знаходиться за будинком АДРЕСА_2, і належить ЖРЕПУ №14, звідки викрав металеву тачку, та два сигнальні жилета. Після цього викрадені речі продав невідомому чоловіку за 60 гривень, а отримані гроші витратив на власні потреби.  

У скоєному щиро розкаюється, просив його суворо не карати.

Крім повного визнання своєї вини підсудним ОСОБА_1 у скоєнні злочину, передбаченого ст. 185 ч. 3 КК України, його вина також доведена і підтверджується зібраними по справі доказами, а саме: протоколом усної заяви про злочин громадянки ОСОБА_2 від  27.05.2010 року (а.с. 45); протоколом огляду місця пригоди від 27.05.2010 року (а.с. 46-50); висновком дактилоскопічної експертизи № 884 від 22 червня 2010 року (а.с. 54-60); протоколом явки з повинною від 27.05.2010 року (а.с. 71); протоколом відтворення обстановки місця події (а.с. 101-104), протоколами допиту свідків ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 (а.с. 75-76, 77-78, 79), іншими письмовими доказами, які у відповідності до ч.3 ст.299 КПК України підсудний визнав та з якими погодився в повному об’ємі.

Проаналізувавши вищенаведені докази, суд вважає, що вина підсудного у скоєнні злочину, передбаченого ст.185 ч.3 КК України, знайшла своє підтвердження в судовому засіданні і доведена повністю. Дії підсудного за даною статтею кваліфіковані правильно, оскільки підсудний вчинив – таємне викрадення чужого майна /крадіжку/, поєднану з проникненням в приміщення.

Призначаючи підсудному покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного, обставини, що пом’якшують і обтяжують його покарання.

Зокрема, суд враховує, що скоєний підсудним злочин належить до категорії тяжких злочинів.

Обставиною, що пом’якшує відповідальність підсудного, згідно вимог ст. 66 КК України, суд визнає щире каяття  підсудного та активне сприяння розкриттю злочину.

Таким чином, враховуючи той факт, що підсудний повністю визнав свою вину, щиро розкаявся у вчиненому, а також, враховуючи те, що підсудний є особою раніше не судимою, позитивно характеризується за місцем свого проживання, а також враховуючи хворобливий стан здоров’я підсудного (а.с. 125, 129), суд вважає, що до підсудного доцільно застосувати вимоги ст. 69 КК України та призначити покарання нижче ніж найнижчої межі передбаченої санкцією ст. 185 ч. 3 КК України.

А також, враховуючи вищезазначені обставини, суд вважає, що виправлення підсудного можливе без реального відбування покарання і до нього доцільно застосувати вимоги ст.ст. 75, 76 КК України.

Керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, суд,

  з а с у д и в:  

ОСОБА_1   визнати винним у скоєнні злочину, передбаченого ст. 185 ч.3 КК України та призначити йому покарання за даною статтею з застосуванням вимог ст.69 КК України у вигляді двох років позбавлення волі.

На підставі ст. 75, 76 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування призначеного покарання, з випробуванням, якщо він протягом одного року не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього судом обов’язки, а саме: періодично з’являтись на реєстрацію в органи кримінально-виконавчої системи, не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи та  повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання.

Міру запобіжного заходу ОСОБА_1 до вступу вироку в законну силу залишити підписку про невиїзд.

Вирок може бути оскаржений в Апеляційний суд Чернівецької області через Шевченківський районний суд м. Чернівці на протязі 15 діб з моменту проголошення вироку.

  СУДДЯ: