ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"29" листопада 2010 р. Справа № 2a-3262/10/0970
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:
Судді Біньковської Н.В.
при секретарі Кривун О.О.
за участю:
представника позивача - Керницького В.М.
представника відповідача Долинської об’єднаної державної податкової інспекції в області -Кудли О.Й.,
представника відповідача Головного управління Державного казначейства України в Івано-Франківській області - Варшавського О.П.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Транс-Захід” до Долинської об’єднаної державної податкової інспекції, Головного управління Державного казначейства України в Івано-Франківській області про зобов”язання вчинення дій,-
ВСТАНОВИВ:
ТзОВ "Транс-Захід" звернулося в суд із адміністративним позовом до Долинської об’єднаної державної податкової інспекції в області, відділення Державного казначейства України в Долинському районі в Івано-Франківській області про зобов’язання вчинення дій щодо бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в сумі 321506,00 грн..
Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 28 жовтня 2010 року замінено відповідача - відділення Державного казначейства України в Долинському районі в Івано-Франківській області на належного відповідача –Головне управління Державного казначейства в Івано-Франківській області.
У судовому засіданні 29.11.2010 року представником позивача подано до суду заяву про зменшення позовних вимог, в якій просить суд зобов’язати Долинську об’єднану податкову інспекцію в Івано-Франківській області надати Головному управлінню Державного казначейства України в Івано-Франківській області висновок про бюджетне відшкодування ТзОВ “Транс-Захід” на суму 187710,00 грн. та зобов»язати Головне управління Державного казначейства України в Івано-Франківській області перерахувати на його користь суму бюджетного відшкодування у розмірі 187710,00 грн..
Представник позивача в судовому засіданні пред’явлений позов підтримав в повному обсязі, з врахуванням заяви про зменшення позовних вимог та пояснив, що ТзОВ "Транс-Захід" подано податковому органу податкові декларації з податку на додану вартість (далі - ПДВ). У вказаних податкових деклараціях згідно рядка 25 та згідно розрахунку суми бюджетного відшкодування сума ПДВ належна до повернення з держбюджету за січень 2010 року становила 97782,00 грн., за лютий 2010 року –95744,00 грн., за березень 2010 року –33500,00 грн., за квітень 2010 року –94800,00 грн. Перевірками достовірності нарахування суми ПДВ, що підлягає бюджетному відшкодуванню, проведеними Долинською об’єднаною державною податковою інспекцією, порушень не встановлено. Відображене позивачем у деклараціях за вказаний податковий період суми бюджетного відшкодування Долинською оДПІ підтверджено.
Однак, в порушення п.4.1 наказу ДПА України від 21.05.2001 року №200/86 «Про затвердження змін та доповнень до Порядку відшкодування податку на додану вартість», п.4 спільного Наказу ДПА України та головного управління Державного казначейства України №209/72 від 02.07.1997 року «Про затвердження Порядку відшкодування податку на додану вартість», ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»Долинською оДПІ не надано відділенню Державного казначейства України в Долинському районі в Івано-Франківській відповідних висновків, а останнє, не провело бюджетне відшкодування податку на додану вартість в загальній сумі 187710,00 грн. шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунку на поточний рахунок позивача.
Зазначив, що згідно висновків Долинської оДПІ в Івано-Франківській області №119 від 26.04.2010 року та №238 від 06.08.2010 року позивачу в добровільному порядку повернуто кошти в сумі 133796,00 грн. податку на додану вартість за лютий 2010 року та частково за січень 2010 року, а тому сума податку на додану вартість, яка підлягає відшкодуванню з бюджету становить 187710 грн., просив позов задовольнити.
Представник Долинської об’єднаної податкової інспекції в області щодо задоволення позовних вимог заперечила посилаючись на вимоги пп. 4.3 –4.5 Наказу ДПА України від 18.08.2005 р. № 350 “Про затвердження Методичних рекомендацій щодо взаємодії між підрозділами органів державної податкової служби України при організації та проведенні перевірок достовірності нарахування бюджетного відшкодування податку на додану вартість”, яким передбачено проведення зустрічних перевірок контрагентів платника податку по ланцюгу постачання до виробника (імпортера товарів, робіт, послуг). Пояснила, що бюджетне відшкодування у сумі 187710 грн. не проведено, оскільки на виконання вимог вищевказаного Наказу ДПА Долинською об’єднаною податковою інспекцією не завершено зустрічні перевірки за місцезнаходженням підприємств-постачальників позивача. Також зазначила, що вимога про зобов»язання Долинську ОДПІ надати висновок про бюджетне відшкодування не є способом захисту у справах про відшкодування ПДВ. Просила в задоволенні позову відмовити.
Представник Головного управління Державного казначейства України в Івано-Франківській області щодо задоволення позову заперечив, мотивуючи тим, що Головним управлінням Державного казначейства України в Івано-Франківській області не отримано відповідних висновків органів державної податкової служби України. Просив в задоволенні вказаних позовних вимог відмовити.
Прокурор в судове засідання не з’явився, хоча неодноразово належним чином повідомлявся про дату, час та місце судового розгляду справи. Представники сторін на участі прокурора не настоювали.
За таких обставин, із врахуванням положень ст.ст.60,128 КАС України суд прийшов до висновку про можливість розгляду справи за відсутності прокурора.
Заслухавши представників сторін, дослідивши письмові докази по справі, судом встановлено наступне.
Відповідно до свідоцтва про державну реєстрацію від 28.04.2006 р. № 1 108 120 0000 000504 ТзОВ ‘‘Транс-Захід’’є юридичною особою, яка згідно із свідоцтвом № 100156132, виданим 26.12.2008 р. Долинською об’єднаною державною податковою інспекцією в області, являється платником податку на додану вартість.
19.02.2010 року позивачем подано податкову декларацію з податку на додану вартість, уточнюючий розрахунок сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, згідно з якими сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню за січень 2010 року, становить 97782,00 грн.
Долинською об’єднаною державною податковою інспекцією в області проведено виїзну позапланову перевірку позивача з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість за січень 2010 року, за результатами якої складено акт за № 687/234/30906034 від 15.04.2010 року та підтверджено право позивача на бюджетне відшкодування податку на додану вартість за січень 2010 року в заявленій сумі 97782,00 грн..
На підставі висновку про суми відшкодування податку на додану вартість від 26.04.2010 року №119, 07.10.2010 року позивачу відшкодовано з бюджету 38052,00 грн. податку на додану вартість.
19.04.2010 р. позивач подав до Долинської об’єднаної державної податкової інспекції в області податкову декларацію з податку на додану вартість за березень 2010 року, розрахунок суми бюджетного відшкодування та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, згідно з якими сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню за березень 2010 року, становить 33500 грн.
Долинська об’єднана державна податкова інспекція в області проведеною позаплановою виїзною перевіркою з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування на рахунок платника у банку за березень 2010 року підтвердила заявлений позивачем за цей період до бюджетного відшкодування податок на додану вартість у сумі 33180,00 грн. (акт від 17.06.2010 р. № 1286/234/30906034).
В травні 2010 року позивачем подано податкову декларацію з податку на додану вартість, розрахунок сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, згідно з якими сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню за квітень 2010 року, становить 94800 грн.
Долинська об’єднана державна податкова інспекція в області проведеною позаплановою виїзною перевіркою з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування на рахунок платника у банку за квітень 2010 року підтвердила заявлений позивачем за цей період до бюджетного відшкодування податок на додану вартість у сумі 94800,00 грн. (акт від 15.07.2010 р. № 137/23-020/30906034).
На момент розгляду справи в суді позивачу з Державного бюджету України кошти в сумі 187710,00 грн. на розрахунковий рахунок не повернуто.
Підпунктом 7.7.1. п. 7.7 ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість” визначено, що сума податку, яка підлягає бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.
Відповідно до пп. 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону, якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг).
Згідно з пп.7.7.4 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, подає відповідному податковому органу податкову декларацію, заяву про повернення такої повної суми бюджетного відшкодування та розрахунок суми бюджетного відшкодування. У разі наявності експортних операцій до декларації додаються оригінали п'ятих основних аркушів (примірників декларанта) вантажних митних декларацій. В п'ятиденний термін після подання декларації податковому органу платник податку подає органу Державного казначейства України копію декларації, з відміткою податкового органу про її прийняття.
Судом встановлено, що Долинською об’єднаною державною податковою інспекцією в області при проведенні виїзних позапланових перевірок ТзОВ "Транс-Захід" з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування ПДВ на розрахунковий рахунок за січень, березень, квітень 2010 року, результати яких задокументовано актами № 687/234/30906034 від 15.04.2010 року, № 1286/234/30906034 від 17.06.2010 року, № 137/23-020/30906034 від 15.07.2010 року факт сплати сум податкового кредиту у попередньому періоді та належності до відшкодування підтверджено в повному обсязі.
Згідно з пп.7.7.5 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», податковий орган зобов'язаний у п'ятиденний термін після закінчення перевірки надати органу державного казначейства висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету. Відповідно до пп.7.7.6 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»протягом п'яти операційних днів після отримання висновку податкового органу орган державного казначейства надає платнику податку зазначену у ньому суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунку на поточний банківський рахунок платника податку.
Згідно п. 4 спільного Наказу Державної податкової адміністрації та Головного управління Державного казначейства України № 209/72 від 02.07.1997 р. “Про затвердження Порядку відшкодування податку на додану вартість” відшкодування податку на додану вартість з бюджету здійснюється органами Державного казначейства України за висновками податкових органів або за рішенням суду.
З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що Закон України "Про податок на додану вартість" підставою для отримання відшкодування визначає дані податкової декларації за звітний період і не ставить право на заявлення до бюджетного відшкодування податку на додану вартість та на отримання такого відшкодування на рахунок у банку в залежність від обов’язкової наявності матеріалів зустрічних перевірок щодо підтвердження сплати податку на додану вартість усіма попередніми постачальниками у ланцюгу постачання товару до виробника.
Відсутність висновків зустрічних перевірок щодо підтвердження сплати податку на додану вартість усіма попередніми постачальниками у ланцюгу постачання товару до виробника не впливає на право позивача (покупця) на віднесення до складу податкового кредиту сплаченого податку на додану вартість постачальникам товару та заявлення до бюджетного відшкодування від’ємного значення з податку на додану вартість.
Отже, посилання Долинської об’єднаної державної податкової інспекції в області на необхідність проведення зустрічних перевірок позивача, як на передумову отримання бюджетного відшкодування та підтвердження виконання ними податкових зобов’язань по сплаті податку на додану вартість, за умови підтвердження Долинською оДПІ права позивача на бюджетне відшкодування сум ПДВ актами достовірності нарахування суми ПДВ, що підлягає бюджетному відшкодуванню, є безпідставними.
Крім того, Долинською оДПІ в судовому засіданні не надано доказів встановлення факту відсутності господарських операцій позивача із контрагентами, втрати останніми, як учасниками господарських операцій, спеціальної податкової правосуб’єктності, відсутності зв’язку між фактом придбанням товарів (послуг) і використання їх у господарській діяльності платника податку, порушення позивачем спеціальних вимог щодо документального підтвердження сум бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, а також відсутності факту надмірної сплати податку на додану вартість у ціні товарів (послуг), що придбані позивачем.
Право позивача на бюджетне відшкодування за січень 2010 року в сумі 59730,00 грн., березень 2010 року в сумі 33180,00 грн., квітень 2010 року в сумі 94800,00грн., а всього на загальну суму 187710,00 грн. доведено дослідженими в судовому засіданні доказами.
уд зазначає, що з урахуванням положень пункту 7.7. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», у випадку невідшкодування бюджетної заборгованості з податку на додану вартість право платника порушується внаслідок неодержання коштів з бюджету, тому способом захисту цього права має бути вимога про стягнення зазначених коштів (відшкодування заборгованості).
Відповідно до частини 2 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.
Враховуючи наведене, суд вважає, що спосіб захисту обраний позивачем та визначений у позовній заяві в частині зобов»язання Головне управління Державного казначейства в Івано-Франківській області перерахувати ТзОВ «Транс-Захід»бюджетне відшкодування в сумі 187710,00 грн. не забезпечує повного захисту порушеного права позивача. Як наслідок, суд приходить до висновку, що бюджетна заборгованість з податку на додану вартість у розмірі 1887710,00 грн. підлягає стягненню з Державного бюджету України на користь ТзОВ «Транс-Захід».
Щодо позовних вимог ТзОВ “Транс-Захід” про зобов’язання Долинської об’єднаної податкової інспекції в області надати Головному управлінню Державного казначейства України в Івано-Франківській області висновок про бюджетне відшкодування в сумі 187710,00 грн. слід вказати наступне.
З підстав наведених вище, зазначена вимога не є способом захисту прав платника податку на додану вартість і не підлягає розгляду в суді. Таким чином, провадження в справі у цій частині підлягає закриттю.
Аналогічна правова позиція з цього питання викладена у постанові Верховного Суду України від 24.02.2009 року у справі за позовом ЗАТ „Авангард” до ДПІ у Тисменицькому районі Івано-Франківської області, ГУДК в Івано-Франківській області.
Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалено на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).
В матеріалах справи наявне платіжне доручення № 978 від 06.09.2010 року про сплату державного мита в сумі 1700,00 грн., яка підлягає стягненню з Державного бюджету України на користь позивача.
На підставі ст. 124 Конституції України, керуючись ст. ст. 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд ,-
ПОСТАНОВИВ:
Позов задоволити частково.
Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Транс-Захід” (код 30906034) бюджетну заборгованість з податку на додану вартість за січень, березень, квітень 2010 року у розмірі 187710,00 грн. та 1700 грн. понесених судових витрат.
У частині позовних вимог про зобов'язання Долинської об’єднаної державної податкової інспекції в Івано-Франківській області надати до Головного управління Державного казначейства України в Івано-Франківській області висновок про бюджетне відшкодування ТзОВ «Транс-Захід»на суму 187710,00 грн., провадження у справі закрити.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб’єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбаченому частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п’ятиденного строку з моменту отримання суб’єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.
Постанова набирає законної сили в порядку та строки встановлені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Біньковська Н.В.
Постанова складена в повному обсязі 03.12.2010 року.