ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

_________________________________________________

__________________________________________________________________________________

10002, м.Житомир, майдан Путятинський, 3/65  тел.(8-0412) 48-16-02

  ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" листопада 2010 р.                                                           Справа № 15/2390

Житомирський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого   судді                                                  Гулової А.Г.

суддів:                                                                        Пасічник С.С.

Щепанської Г.А.

 при секретарі                                                            Феськовій М.Ю. ,

за участю представників сторін:

від позивача: Гавриленка Р.В. - представника за довіреністю від 24.09.2010р.,

від відповідача: Круть Т.М. - представника за довіреністю від 24.05.2010р.,

від третьої особи: не з'явився,

розглянувши апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "Модуль", м.Кам'янець-Подільський

на рішення господарського суду Хмельницької  області

від "24" вересня 2010 р. у справі №  15/2390  (суддя Муха М.Є.)

за позовом Приватного підприємства  "Фірма Регалія", м.Дніпропетровськ

до Відкритого акціонерного товариства "Модуль", м.Кам'янець-Подільський

 за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні  позивача - Приватного підприємства "Алантан - Індастрі", м.Дніпропетровськ

про стягнення 25012086,89грн.,

ВСТАНОВИВ:  

Рішенням господарського суду Хмельницької області від 24.09.2010р. у справі №15/2390 позов Приватного підприємства "Фірма Регалія", за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Приватного підприємства "Алантан-Індастрі", до Відкритого акціонерного товариства "Модуль" про стягнення 25012086,89грн., з яких 19317611грн.89коп. - основний борг, 2743100,00грн. - інфляційні втрати, 2238476,00грн. - пеня, 712899,00грн. - 3% річних, задоволено в повному обсязі з покладенням на відповідача обов'язку відшкодувати позивачеві 25500,00грн. витрат по оплаті державного мита та 236,00грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Вважаючи, що вказане рішення місцевого господарського суду є незаконним та необґрунтованим й таким, що прийняте з неповним з'ясуванням обставин справи, порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права, відповідач звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить дане рішення скасувати та повернути позовну заяву Приватного підприємства "Фірма "Регалія" без розгляду.

В обґрунтування апеляційної скарги відповідач зазначає, зокрема, наступне:

- господарський суд першої інстанції задовольнив позовні вимоги ПП "Фірма Регалія", що ґрунтувалися на договорі №14/12/09 від 14.12.2009р. про відступлення права вимоги, з посиланням, зокрема, на те, що даний договір в судовому порядку не визнаний недійсним, однак, суд, безпідставно відхиливши заявлене ВАТ "Модуль" до прийняття оскарженого рішення клопотання про зупинення провадження у справі №15/2390 у зв'язку з поданням касаційної скарги на рішення господарського суду Дніпропетровської області та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду у справі №9/100-10, якими відмовлено в позові ВАТ "Модуль" до ПП "Фірма Регалія" та ПП "Алантан-Індастрі" про визнання вищеназваного договору недійсним, не зважив на те, що лише судом касаційної інстанції мала бути визначена остаточна позиція щодо даного договору;

- не враховано місцевим господарським судом й тієї обставини, що всупереч нормам ст.11, п.7 ч.1 ст.34 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" договір відступлення права вимоги від 14.12.2009р. №14/12/09 не зареєстрований в Державному реєстрі обтяжень, а тому, у відповідності до                        ч.2 ст.12 вищезазначеного Закону він не є чинним та не створює правових наслідків для третіх осіб, а саме ВАТ "Модуль".

Позивач та третя особа письмових відзивів на апеляційну скаргу не надали.

Представник третьої особи на виклик в засідання суду не з'явився. Про причини його нез'явлення суд апеляційної інстанції не повідомлено.

Зважаючи на той факт, що ПП "Алантан-Індастрі" було своєчасно та належним чином повідомлене про дату, час та місце судового засідання шляхом надсилання копії ухвали Житомирського апеляційного господарського суду від 19.10.2010р. про прийняття апеляційної скарги до провадження та призначення її розгляду на 23.11.2010р. за наявною в матеріалах справи адресою вищевказаного підприємства, про що свідчить реєстр відправки рекомендованої поштової кореспонденції Житомирського апеляційного господарського суду від 28.10.2010р., враховуючи, що стаття 96 ГПК України не встановлює обов'язку сторони (відповідно до ст.27 ГПК України треті особи без самостійних вимог на предмет спору користуються правами та несуть обов'язки сторони у справі, за винятком певних обмежень) подавати письмовий відзив на апеляційну скаргу, беручи до уваги приписи ст.101 цього Кодексу про межі перегляду справ в апеляційній інстанції, колегія суддів визнала можливим здійснювати розгляд апеляційної скарги за відсутності письмових відзивів позивача та третьої особи на апеляційну скаргу відповідача, а також за відсутності представника третьої особи за наявними в матеріалах справи доказами.  

Представник відповідача заявила клопотання про зупинення провадження у справі №15/2390 до прийняття рішення господарським судом Дніпропетровської області у справі №6/423-10 за позовом ВАТ "Модуль" до ПП "Фірма Регалія", ПП "Алантан - Індастрі" про визнання недійсним договору купівлі-продажу №1801/08 від 10.01.2008р. та договору відступлення права вимоги від 14.12.2009р. за №14/12/09.

Однак, колегія суддів, керуючись ст.ст.79,101 ГПК України, відхилила вказане клопотання як безпідставне. Справа переглядається за наявними у ній доказами.

Представник відповідача підтримала апеляційну скаргу, посилаючись на викладені у ній доводи. Вважає рішення господарського суду Хмельницької області від 24.09.2010р. у даній справі, таким, що прийняте з неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим просить його скасувати та повернути без розгляду позовну заяву ПП "Фірма Регалія" до  ВАТ "Модуль” без розгляду.

Представник позивача заперечив проти доводів апеляційної скарги, надавши пояснення в обґрунтування своїх заперечень. Вважає оскаржене рішення законним та обґрунтованим, просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши та обговоривши доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскарженого рішення, судова колегія дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, 10.01.2008р. між Приватним підприємством "Алантан-Індастрі" та Відкритим акціонерним товариством "Модуль" було укладено договір купівлі-продажу №1801/08 (т.1 а.с.12-14), у відповідності до якого ПП "Алантан-Індастрі" (за договором "Продавець") продає ВАТ "Модуль" (за договором "Покупець"), а Покупець – приймає та оплачує товар, найменування, кількість та вартість якого визначається у відповідних додатках та специфікаціях до даного договору, які є невід'ємною його частиною (п.п.1.1., 1.2. договору).

Відповідно до п.2.2 договору купівлі-продажу, Покупець зобов'язується оплатити товар протягом 90 календарних днів з моменту поставки кожної партії товару на суму, зазначену у накладній. При здійсненні розрахунків за даним договором Покупець має право здійснювати попередню оплату товару, що поставляється.

В грудні 2009 року Приватне підприємство "Фірма Регалія" звернулось в господарський суд Хмельницької області з позовом до Відкритого акціонерного товариства "Модуль" про розірвання договору купівлі-продажу №1801 від 10.01.2008р., укладеного між ПП "Алантан-Індастрі" та ВАТ "Модуль", а також стягнення на свою користь 25060977,08грн., з яких: 19317611,89грн. – основний борг, 1578462,26грн. – інфляційні втрати, 495377,66грн. – 3% річних, 3669525,27грн. – пеня за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що 14.12.2009р. між ним та ПП "Алантан-Індастрі" було укладено договір відступлення права вимоги (цесії) №14/12/09, відповідно до якого ПП "Фірма Регалія" стало новим кредитором за укладеним між ПП "Алантан-Індастрі" та ВАТ "Модуль" договором купівлі - продажу №1801/08 від 10.01.2008р., який не містить застереження про заборону передання прав та обов'язків продавця третім особам, й 15.12.2009р. відповідач був належним чином повідомлений про зміну кредитора в зобов'язанні, що випливає з договору.

Однак, як стверджує позивач, незважаючи на взяті на себе зобов'язання щодо оплати поставленого продавцем в період з 16.01.2008р. по 30.10.2008р. по накладних товару на загальну суму 160662262,29грн. у встановлений п.2.2. договору купівлі-продажу граничний строк – 28.01.2009р. (момент поставки, яка була останньою 30.10.2008р., плюс 90 днів) - відповідач виконав частково, сплативши всього 141344650,40грн., в результаті чого у відповідача утворився борг в сумі 19317611,89грн., який він повинен сплатити позивачеві, як новому кредиторові за вищезазначеним договором купівлі-продажу.

На підставі п.6.1. договору купівлі-продажу від 10.01.2008р. №1801/08 позивач нарахував відповідачеві пеню в сумі 3669525,27грн. за період прострочення платежу з 29.01.2009р. по 17.12.2009р., а на підставі ст.625 ЦК України - 495377,66грн. 3% річних та 1578462,26грн. інфляційних втрат за цей же період прострочення.

Підстав для розірвання договору купівлі-продажу №1801/08 від 10.01.2008р. позивач не вказав.  

Заявами від 25.02.2010р., 05.05.2010р., 12.05.2010р., 02.06.2010р. (т.3 а.с.26-27, 38-42,43-46,68) позивач збільшував та уточнював позовні вимоги.

Кінцевою вимогою, згідно заяв позивача від 12.05.2010р. та 02.06.2010р. є стягнення на його користь з відповідача 19317611,89грн. основного боргу, 2743100,00грн. інфляційних втрат за період з січня 2009 року по березень 2010 року, 712899,00грн. 3% річних та 2238476,00грн. пені за період з 29.01.2009р. по 14.06.2009р., всього - 25012086,89грн.

Вимогу про розірвання договору купівлі-продажу №1801/08 від 10.01.2008р., укладеного між ПП "Алантан-Індастрі" та ВАТ "Модуль" позивач не підтримував.

Ухвалою господарського суду Хмельницької області від 25.02.2010р. до участі у справі третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору було залучено ПП "Алантан-Індастрі" (т.3 а.с.30-31).

19.02.2010р. відповідач подав письмові заперечення на позов (т.2 а.с.130-132), у яких зазначив, що відповідно до п.7 ч.1 ст.34 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" до договірних обтяжень належить договір відступлення права вимоги, а згідно з ст.11 названого Закону обтяження рухомого майна, яким ст.2 цього Закону визначає окрему рухому річ, сукупність рухомих речей, гроші, валютні цінності, цінні папери, а також майнові права та обов'язки, реєструється в Державному реєстрі в порядку, встановленому даним Законом.

Проте, як стверджує відповідач, всупереч наведеним нормам, договір відступлення права вимоги від 14.12.2009р. №14/12/09 не зареєстрований в Державному реєстрі обтяжень, а тому, у відповідності до ч.2 ст.12 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" він не є чинним та не створює правових наслідків для третіх осіб, а саме ВАТ "Модуль".

Посилаючись на передбачене п.1 ч.1 ст.83 ГПК України право господарського суду визнати недійсним повністю чи у певній частині пов'язаного з предметом спору договору, який суперечить законодавству, відповідач просив визнати недійсним договір відступлення права вимоги від 14.12.2009р. №14/12/09, укладений між ПП "Фірма Регалія" та ПП "Алантан-Індастрі".

25.02.2010р. відповідач подав клопотання (т.3 а.с.9-10) про зупинення провадження у справі до закінчення розгляду в господарському суді Дніпропетровської області позову ВАТ "Модуль" до ПП "Фірма Регалія", ПП "Алантан-Індастрі" про визнання недійсним договору відступлення права вимоги від 14.12.2009р. №14/12/09, надавши, при цьому, копію відповідної позовної заяви (т.3 а.с.11-14), зареєстрованої господарським судом Дніпропетровської області 23.02.2010р., а 27.05.2010р. відповідачем були заявлені клопотання (т.3 а.с.58-59,69-70) про зупинення провадження у справі №15/2390 до перегляду в апеляційному порядку рішення господарського суду Дніпропетровської області від 23.04.2010р. у справі №9/100-10 (т.3 а.с.60-61,62-65,71), яким в позові ВАТ "Модуль" до ПП "Фірма Регалія", ПП "Алантан-Індастрі" про визнання недійсним договору відступлення права вимоги від 14.12.2009р. №14/12/09 було відмовлено.

Ухвалою від 03.06.2010р. (т.3 а.с.73) суд першої інстанції задовольнив клопотання відповідача, зупинивши провадження у справі до закінчення розгляду в Дніпропетровському апеляційному господарському суді апеляційної скарги                      ВАТ "Модуль" на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 23.04.2010р. у справі №9/100-10, а ухвалою суду від 10.09.2010р. (т.3 а.с.97), після надходження на адресу суду копії постанови Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 26.08.2010р. у справі №9/100-10 (т.3 а.с.94-96), якою оскаржене рішення господарського суду Дніпропетровської області від 23.04.2010р. було залишене без змін, провадження у справі №15/2390 було поновлене з призначенням її розгляду на 24.09.2010р.

24.09.2010р. відповідач заявив клопотання про зупинення провадження у справі №15/2390 до перегляду в касаційному порядку рішення господарського суду Дніпропетровської області та постанови Дніпропетровського апеляційного господарського суду у справі №9/100-10, надавши копію касаційної скарги                          (т.3 а.с.105-108), зареєстрованої Вищим господарським судом 13.09.2010р., однак, вказане клопотання місцевим господарським судом відхилене, з посиланням на те, що заявником не подано належних доказів на підтвердження відкриття касаційного провадження по перегляду вказаних рішення та постанови.

Судовою колегією враховується наступне.

Стаття 11 Цивільного кодексу України вказує, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, й серед підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, передбачає договори та інші правочини.

Як зазначено в ст.174 Господарського кодексу України від 16.01.2003р., господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Статтею 655 Цивільного кодексу України передбачено, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Як передбачено ч.ч.1,2 ст.692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві  повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.

Згідно зі ст.526 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України, ч.7 ст.193 Господарського кодексу України).

Ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України передбачає: якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як зазначалося вище, за умовами п.2.2. укладеного між ПП "Алантан-Індастрі" та ВАТ "Модуль" договору купівлі-продажу №1801/08 від 10.01.2008р. останнє зобов'язалось оплатити товар протягом 90 календарних днів з моменту поставки кожної партії товару на суму, зазначену у накладній.

Стаття 610 ЦК України передбачає, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч.1 ст.612 Цивільного кодексу України).

Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (ст.625 ЦК України).

Згідно з ст.546 Цивільного кодексу України одним із видів забезпечення виконання зобов'язання є неустойка (штраф, пеня).

Відповідно до ст.230 Господарського кодексу України господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Статтею 624 ЦК України передбачено, що якщо за порушення зобов'язання встановлено неустойку, то вона підлягає стягненню у повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків.

У разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором (ст.231 ГК України).

Пунктом 6.2. договору купівлі-продажу №1801/08 від 10.01.2008р. передбачена відповідальність ВАТ "Модуль" за несплату вартості товару у встановлений строк у вигляді штрафних санкцій в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від неоплаченої суми за кожний повний день прострочки платежу.

Дослідивши зібрані у справі докази, якими сторони обґрунтовували свої вимоги та заперечення, в сукупності з аналізом норм законодавства, колегія суддів приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, зважаючи на наступне.

Відповідно до ст.32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інших обставин, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно ч.2 ст.36 ГПК України письмовими доказами є документи і матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ч.2 ст.34 ГПК України).

Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили (ст.43 ГПК України).

За загальними правилами судового процесу кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень (ст.33 ГПК України).

Як свідчать матеріали справи, на підставі відповідних довіреностей від 16.01.2008р., 30.01.2008р., 08.02.2008р., 20.02.2008р., 25.02.2008р., 29.02.2008р., 11.03.2008р., 02.06.2008р., 17.06.2008р., 23.06.2008р., 08.08.2008р., 10.08.2008р., 13.08.2008р., 16.08.2008р., 17.08.2008р., 18.08.2008р., 19.08.2008р., 25.08.2008р., 26.08.2008р., 30.08.2008р., 31.08.2008р. 30.10.2008р. (т.1 а.с.73-94) представником відповідача Гаджиєвим О.Б. згідно видаткових накладних (т.1 а.с.18-72) було отримано від ПП "Алантан Індастрі" товар на загальну суму 160662262,30грн.

Відповідно до умов договору купівлі-продажу №1801/08 від 10.01.2008р. (п.2.2.) граничний строк для повного розрахунку був 28.01.2009р. (момент поставки плюс 90 днів).

Остання партія товару передана Покупцю 30.10.2008р. відповідно до видаткової накладної №301011 від 30.10.2008р. (т.1 а.с.18).

Проте, ВАТ "Модуль" свої зобов'язання щодо оплати товару у встановлений строк та в повному обсязі належним чином не виконало, сплативши ПП "Алантан-Індастрі" за товар всього 141344650,40грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями банківських виписок (т.1 а.с.95-150).

Докази оплати ВАТ "Модуль" решти товару на суму 19317611,89грн. в матеріалах даної справи відсутні.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 514 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 517 ЦК України, первісний кредитор у зобов'язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення.

14.12.2009р. між ПП "Алантан-Індастрі" та Приватним підприємство "Фірма Регалія" (позивачем у даній справі) було укладено договір відступлення права вимоги (цесії) №14/12/09 (т.1 а.с.15), відповідно до п.1 якого ПП "Алантан-Індастрі" (за договором "Первісний кредитор") в порядку та на умовах, визначених цим договором відступає ПП "Фірма Регалія" (за договором "Новий кредитор"), а Новий кредитор набуває право вимоги, належне Первісному кредитору, і стає кредитором за договором купівлі-продажу №1801/08 від 10.01.2008р., укладеним між Первісним кредитором і              ВАТ "Модуль" (за договором цесії "Боржник" та відповідач у даній справі).

Згідно п.2. даного договору Новий кредитор набуває право вимагати від Боржника належного виконання обов'язків за договором купівлі-продажу №1801/08 від 10.01.2008р., зокрема, сплатити суму заборгованості в розмірі 19317611,94грн.

Право вимоги, що відступається, засвідчується договором купівлі-продажу №1801/08 від 10.01.2008р., податковими та видатковими накладними (п.3 договору цесії від 14.12.2009р.).

Як передбачено п.п.5.,6. договору цесії, порядок та умови розрахунків між сторонами за відступлення права вимоги визначаються у додатку до цього договору. До Нового кредитора переходять усі права, які забезпечують виконання обов'язків Боржника.

Відповідно до п.8. договору цесії Первісний кредитор зобов'язаний письмово повідомити Боржника про відступлення права вимоги протягом 3-х календарних днів з дня набрання чинності цим договором.

Пунктом 11. договору цесії визначено, що він вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання сторонами та його скріплення печатками сторін.

Як свідчать матеріали справи, 15.12.2009р. відповідач був належним чином повідомлений про заміну кредитора в зобов’язанні щодо оплати 19317611,94грн. боргу за договором купівлі-продажу №1801/08 від 10.01.2008р., що випливає з договору від 14.12.2009р. (т.1 а.с.16).

Посилання відповідача на те, що у справі відсутній предмет спору, оскільки договір купівлі-продажу №1801/08 від 10.01.2008р. (основне зобов'язання) діє до 31.12.2008р., а укладення договору відступлення права вимоги за цим договором лише 14.12.2009р., тобто після спливу строку основного зобов'язання, суперечить нормам цивільного законодавства, в зв'язку з чим відповідач заявляв клопотання від 20.01.2010р. про припинення провадження у справі, є необґрунтованими а клопотання – таким, що не підлягало задоволенню, зважаючи на таке.

Приписами ст.ст.598,599 ЦК України встановлено, що зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом, зокрема, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином. Стаття 631 ЦК України визначено, що строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору. Сторони договору №1801/08 від 10.01.2008р. в п.9.2. цього договору встановили строк його дії до 31.12.2008р., проте, відповідно до п.9.4. цього ж договору необхідною умовою припинення дії договору є здійснення взаєморозрахунків сторін.

Оскільки докази здійснення ВАТ "Модуль" розрахунків за отриманий товар на дату укладення договору №14/12/09 від 14.12.2009р. про відступлення права вимоги, а також на день пред'явлення ПП "Фірма Регалія" позову в матеріалах справи відсутні, тобто зобов'язання ВАТ "Модуль" є триваючим, то договір №1801/08 від 10.01.2008р. є дійсним, й, відповідно, договір №14/12/09 від 14.12.2009р. між ПП "Фірма Регалія" та  ПП "Алантан–Індастрі" про відступлення права вимоги укладений відповідно до вимог ЦК України.

Безпідставними є й твердження відповідача про те, що заміна кредитора у договорі купівлі-продажу є незаконною, оскільки договір про відступлення права вимоги не підписано боржником – ВАТ "Модуль".

Зокрема, відповідно до ст.516 Цивільного кодексу України заміна кредитора у зобов’язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов’язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому випадку виконання боржником свого обов’язку первісному кредиторові є належним виконанням.

Договір №1801/08, що укладений між ВАТ "Модуль" та ПП "Алантан–Індастрі" 10.01.2008р., не містить жодного обмеження чи заборони на заміну Кредитора в зобов'язанні, тобто право Кредитора на відступлення свого права вимоги не обмежене.

Таким чином, заміна кредитора (ПП "Алантан-Індастрі") на іншого (позивача у даній справі) могла бути здійснена без письмової згоди ВАТ "Модуль" на такі дії й, відповідно, без участі вказаного товариства в укладенні договору про відступлення права вимоги від 14.12.2009р.

Більше того, як вказувалося вище, ВАТ "Модуль" було повідомлене про передачу ПП "Алантан-Індастрі" своїх прав за договором купівлі-продажу №1801/08 від 10.01.2008р. Підприємству "Фірма Регалія" щодо вимоги про виконання ВАТ "Модуль" обов'язку оплатити товар.

Слід також зазначити, що в матеріалах справи відсутні докази визнання недійсним в установленому порядку договору про відступлення права вимоги (цесії) №14/12/09 від 14.12.2009р., укладеного між ПП "Алантан Індастрі" та ПП "Фірма Регалія".

Безпідставними є й доводи відповідача про те, що, всупереч нормам                    ст.11, п.7 ч.1 ст.34 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень", договір відступлення права вимоги від 14.12.2009р. №14/12/09 не зареєстрований в Державному реєстрі обтяжень, а тому, у відповідності до                        ч.2 ст.12 вищезазначеного Закону, даний договір  не є чинним та не створює правових наслідків для третіх осіб, а саме ВАТ "Модуль".

Згідно з ст.513 Цивільного кодексу України правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові. Правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні, яке виникло на підставі правочину, що підлягає державній реєстрації, має бути зареєстрований в порядку, встановленому для реєстрації цього правочину, якщо інше не встановлено законом.

Разом з тим, законодавство не містить вимоги щодо державної реєстрації договору купівлі-продажу такого товару як металопродукція, відтак, і договір про відступлення права вимоги не підлягав обов'язковій державній реєстрації.

Слід зазначити, що п.7 ч.1 ст.34 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" відносить відступлення права вимоги до договірних обтяжень, тобто, на договори відступлення права вимоги поширюється дія цього  Закону.

Як випливає з норм Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень", обов'язковій реєстрації підлягають лише ті договори про відступлення права вимоги, які безпосередньо стосуються предмету обтяження

Проте, як правильно відмітив суд першої інстанції, основний договір купівлі-продажу №1801/08 від 10.01.2008р. жодного обтяження не передбачав, тому відступлення права вимоги за цим договором обов’язкової державної реєстрації не потребувало.

При цьому, слід зазначити, що, не зважаючи на  відсутність необхідності у державній реєстрації, договір відступлення права вимоги було зареєстровано у Державному реєcтрі обтяжень рухомого майна 23 02.2010р. (т.3 а.с.25).

Водночас, згідно з ч.2 ст.12 наведеного Закону, реєстрація обтяження надає відповідному обтяженню чинності у відносинах з третіми особами, якщо інше не встановлено цим Законом. У разі відсутності реєстрації обтяження таке обтяження зберігає чинність у відносинах між боржником і обтяжувачем (останнім у даному випадку є позивач як особа, на користь якої встановлюється договірне обтяження, що випливає зі змісту ст.2 даного Закону), проте, воно є не чинним у відносинах з третіми особами, якщо інше не встановлено цим Законом.

Судова колегія відмічає, що право вимоги на стягнення боргу в сумі 19317611,94грн. належить лише позивачеві у даній справі на підставі договору про відступлення права вимоги від 14.12.2009р.

Підсумовуючи викладене, колегія суддів вважає, що господарський суд Хмельницької області прийшов до правильного висновку, що позов в частині стягнення з відповідача на користь позивача суми основного боргу - 19317611,89грн. - обґрунтований, підтверджений наявними у справі доказами та підлягає задоволенню.

Доводи відповідача, що місцевий господарський суд безпідставно відхилив заявлене ВАТ "Модуль" клопотання про зупинення провадження у справі №15/2390 у зв'язку з поданням касаційної скарги на рішення господарського суду Дніпропетровської області та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду у справі №9/100-10, оскільки лише судом касаційної інстанції мала бути визначена остаточна позиція щодо даного договору, є необґрунтованими, зважаючи на те, що, як правильно зазначив суд в оскарженому рішенні, відповідачем не було надано належних доказів прийняття поданої ним касаційної скарги до провадження.

Відповідно до ст.625 ЦК України позивачем нараховано 3% річних та збитки від інфляції.

Зміст норми ст.625 ЦК України свідчить, що за своєю правовою природою інфляційні нарахування і річні відносяться до суми боргу.

За підрахунками позивача 3% річних за період з 29.01.2009р. по 12.05.2010р. складають 19317611,89х3/100/365х449 (кількість днів прострочки) = 712899,00грн.

Розмір збитків від інфляції складає 2743100,00грн. (за період з лютого 2009р. по березень 2010р.)

Перевіривши розрахунки позивача, місцевий господарський суд встановив, що кількість прострочених днів за період з 29.01.2009р. по 12.05.2010р. становить 469 дні, проте, враховуючи, що сума 712899,00грн. 3% річних заявлена до стягнення у межах позовних вимог (з урахуванням уточнення позовних вимог), господарський суд першої інстанції дійшов правильного висновку про необхідність стягнення цих нарахувань.

Що стосується вимоги позивача про стягнення пені в сумі 2238476,00грн. за період прострочення платежу з 29.01.2009р. по 14.06.2009р., суд першої інстанції зазначив, що за вказаний період правильним є нарахування пені в сумі 2239784,48грн., однак, зважаючи на те, що позивачем заявлено до стягнення меншу суму, і це є його правом, то позовні вимоги в частині стягнення пені в сумі 2238476,00грн. є обґрунтованими й такими, що підлягають задоволенню.

Доводи відповідача спростовуються наведеним вище та не є підставою для скасування рішення місцевого господарського суду у даній справі, яке є обґрунтованим, прийнятим з повним з'ясуванням обставин справи та дотриманням норм чинного законодавства.

Відтак, оскаржене рішення слід залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Керуючись ст.ст.  101,103,105 Господарського процесуального кодексу України, Житомирський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:  

1. Рішення господарського суду Хмельницької  області від 24 вересня 2010р. у справі №15/2390 залишити без змін, а апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "Модуль", м.Кам'янець-Подільський - без задоволення.

 2. Справу №15/2390 повернути до господарського суду Хмельницької  області.

Головуючий суддя                                                                 Гулова А.Г.

судді:

Пасічник С.С.

Щепанська Г.А.

 Віддрук. 6 прим.:

1 - до справи,

2,3 - сторонам,

4 - третій особі,

5 - представнику відповідача Круть Т.М. (м.Дніпропетровськ, вул.Глінки,2 оф.502)

6 - в наряд