Справа №2а-4765/10
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 листопада 2010 року м. Бердянськ
Суддя Бердянського міськрайонного суду Запорізької області Пахоменко О.Г., розглянувши адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м. Бердянськ Запорізької області, про поновлення пропущеного строку, визнання протиправною бездіяльність УПФУ, зобов’язання нарахувати суму недоплаченої пенсії «Дітям війни», -
ВСТАНОВИВ:
08.10.2010 року позивач звернулась до суду з позовом до відповідача, в якому просила визнати неправомірною бездіяльність УПФУ в м. Бердянськ щодо не нарахування їй доплати до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком як дитині війни та зобов'язати відповідача здійснити нарахування та виплату вказаного підвищення, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленої ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» за термін з 08.04.2010р. по 08.10.2010р., з урахуванням проведених виплат.
Відповідач надав заперечення на позов, в якому просить суд в задоволенні позову відмовити в повному обсязі. В обґрунтування своїх доводів зазначив, що ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» застосовується лише для визначення розмірів пенсій визначених цим законом, і на правовідносини визначені Законом України «Про соціальний захист дітей війни» не розповсюджується. У 2007р. передбачені були виплати лише дітям війни, які є інвалідами, а в 2008-2010 роках зазначені виплати здійснювалися у розмірі 10% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність на підставі Постанови Кабінету Міністрів України, оскільки на законодавчому рівні не було вирішено питання щодо фінансування цих виплат відповідно до Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
У відповідності до ст. 183-2 КАС України суддя розглядає справу в порядку скороченого провадження.
Розглянувши матеріали справи, суд знаходить вимоги позивача обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.
Позивач має статус «Дитини війни», що надає їй, відповідно до вимог ст.1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» №2195-ІУ від 18.11.2004 р., який набрав чинності з 01.01.2006 року, права на отримання пільг та державної соціальної підтримки, встановлених цим Законом. Відповідач повинен нарахувати та виплатити підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком до його пенсії.
Рішенням Конституційного Суду України №6-рп від 09.07.2007 року визнані неконституційним положення п.12 ст.71 та ст.111 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», що призупиняли на 2007 рік дію ст.6 Закону №2195-ІУ від 18.11.2004 року, а відповідно до Рішення Конституційного Суду України №10-рп від 22.05.2008 року визнані неконституційним положення п.1,2 ст.41 Розділу II Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України».
Як убачається з матеріалів справи, виплата позивачу підвищення до пенсії як «дітям війни» здійснюється в розмірі 49,80 грн. на підставі п.8 постанови Кабінету Міністрів України № 530 від 2805.2008р. «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян», проте розмір підвищення, встановлений цією постановою, суперечить ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», а тому не може бути застосований за нормою ч.4 ст.9 КАС України, якою визначено, що у разі невідповідності нормативно-правового акту Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.
Відповідно до ст.99 КАС України (в новій редакції) строк для звернення до адміністративного суду встановлений у шість місяців, а тому, нарахування недоплаченої допомоги позивачеві, як дитині війни, повинно здійснюватись у межах даного строку, відрахованого від дня подачі позову.
Таким чином, виходячи із загальних засад пріоритетності законів над підзаконними актами, для визначення розміру виплати підвищення до пенсії «дітям війни» підлягає застосуванню норма ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», а тому відповідач в період з 08.04.2010р. по 08.10.2010р. включно (по день звернення до суду з цим позовом) повинен нарахувати та виплатити позивачу пенсію з підвищенням її на 30% мінімальної пенсії за віком, з урахування раніше проведених виплат.
Керуючись ст.22 Конституції України, ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», ст.ст.5-7 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», Законом України «Про державний бюджет України на 2010 рік, ст.ст.2, 6, 8, 11, 17-19, 69-72, 99, 100-102, 158-163, 167, 183-2, 186 КАС України, суддя -
ПОСТАНОВИВ :
Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити.
Визнати протиправною бездіяльність Управління Пенсійного фонду України у м. Бердянськ Запорізької області щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 у період з 08.04.2010р. по 08.10.2010р. включно, підвищення до пенсії відповідно до ст.6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни”, розрахованої з урахуванням вимог ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» і законодавчо визначеного розміру мінімальної пенсії за віком, встановленого на час виплати.
Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в м. Бердянськ Запорізької області здійснити перерахунок та виплату на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1. народження, яка проживає в АДРЕСА_1, за період з 08.04.2010р. по 08.10.2010р. включно, суми пенсії, підвищеної на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком згідно ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» №2195-ІУ від 18.11.2004р., розрахованої з урахуванням вимог ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» і законодавчо визначеного розміру мінімальної пенсії за віком, встановленого на час виплати у період квітень - жовтень 2010 року, з урахуванням фактично здійснених виплат.
Постанова підлягає негайному виконанню.
Постанова може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня її проголошення. Якщо постанову було прийнято без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя О.Г. Пахоменко