Судове рішення #12564454

Справа № 11-538/10                      Головуюча в 1 інстанції  Каліновська В.С.

ч.3 ст.212  КК України                         Доповідач Хлапук Л.І.

                                                    У  Х  В  А  Л  А                                              

                                              і  м е н е м  У к р а ї н и

м. Луцьк                                     17 грудня 2010 року

    Колегія суддів судової палати  в кримінальних справах  апеляційного суду Волинської області в складі:

                          головуючого - судді  Хлапук Л.І.

                          суддів - Матата О.В., Оксентюка В.Н.,

                          з участю прокурора - Черноти Р.М.,

                          засудженої  - ОСОБА_1,

                          захисника - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Луцьку  справу за апеляцією прокурора, який брав участь у розгляді справи в суді першої інстанції, адвоката ОСОБА_2 в інтересах засудженої ОСОБА_1 на вирок Луцького міськрайонного суду  від 27 серпня  2010 року, яким ОСОБА_1 ,  ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженка с. Кремеш Локачинського району Волинської області, мешканка м. Луцька, громадянка України, з вищою освітою, одружена, має на утриманні 1 неповнолітню дитину,  директор ТзОВ "Західагротранс", не судима, -

- засуджена за ч.2 ст.212 КК України  до штрафу в розмірі 2000 грн., за ч.3 ст.212 КК України - на 5 років позбавлення волі з  позбавленням  права займати посади, пов’язані з виконанням організаційно-розпорядчих функцій строком на 3 роки, за ч.2 ст.358 КК України - на 2 роки позбавлення волі, за ч.3 ст.358 КК України - до штрафу в розмірі 800 грн., за ч.2 ст.366 КК України - на 2 роки позбавлення волі з  позбавленням  права займати посади, пов’язані з виконанням організаційно-розпорядчих функцій строком на 2 роки.  

На підставі ст.70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно ОСОБА_1 призначено покарання 5 років позбавлення волі з  позбавленням  права займати посади, пов’язані з виконанням організаційно-розпорядчих функцій строком на 3 роки.

На підставі ст.ст.75,76 КК України постановлено звільнити ОСОБА_1 від відбування основного покарання, якщо вона протягом двухрічного іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на неї обов’язки: не виїжджатиме за межі України на постійне місце проживання без дозволу органів кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти ці органи про зміну місця проживання; періодично з’являтися в дані органи для реєстрації.

Стягнуто з ОСОБА_1 в користь держави 3614557 грн. 90 коп. матеріальних збитків та 12507 грн. 54 коп. судових витрат.  Стягнення звернено на майно засудженої, на яке накладений арешт.

Вироком вирішено долю речових доказів.

    ОСОБА_1 визнана винною в тому що, працюючи директором ТзОВ "Західагротранс" і будучи службовою особою, умисне ухилялася від сплати податків і зборів, шляхом внесення завідомо неправдивих даних в офіційні документи та за попереднім зговором з особами, кримінальна справа, щодо яких виділена в окреме провадження, з використанням завідомо підроблених ними документів в період з липня 2007 року по травень 2008 року не нарахувала та не сплатила до бюджету 994343 грн. 17 коп. податку на прибуток, в тому числі за другий квартал 2007 року – на 10416 грн. 67 коп., за третій квартал 2007 року 179234 грн. 25 коп., за четвертий квартал 2007 року – 795212 грн. 25 коп. та за перший квартал 2008 року – 9480 грн. та податок на додану вартість за червень 2007 року – 8333 грн. 33 коп. Всього 1002676 грн. 50 коп., що призвело до ненадходження до бюджету коштів у великих розмірах.

Крім того, ОСОБА_1, будучи зареєстрованою 17 лютого 2004 року Локачинською райдержадміністрацією Волинської області підприємцем, отримавши з січня по грудень 2008 року прибутки в сумі 12961910 грн., з метою ухилення від сплати податків в січні, лютому, квітні, червні, серпні, жовтні 2008 року внесла в податкові декларації з податку на додану вартість завідомо неправдиві дані, умисне завищивши розмір податкового кредиту. В результаті цього нею не було нараховано і не сплачено до бюджету податок з доходів фізичних осіб та податок на додану вартість в особливо великих розмірах на 2611881 грн. 40 коп.

Прокурор, який приймав участь у справі в суді першої інстанції, не погодився з вироком в частині кваліфікації судом дій ОСОБА_1 по ухиленню нею від сплати податків і зборів за період роботи директором ТзОВ "Західагротранс". Вважає, що суд допустив суперечності, визнавши ту винною в несплаті до бюджету податків на суму 1002676 грн. 50 коп., одночасно кваліфікував ці дії за ч. 2 ст. 212 КК України, як ненадходження до бюджету коштів в великих розмірах.

Крім того, при наявності лише однієї пом'якшуючої обставини - знаходження на утримання однієї неповнолітньої дитини призначив їй надто м'яке покарання, без врахування тяжкості вчинених нею злочинів, того що збитки від злочину не відшкодовані.

Прохає вирок скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд в іншому складі суддів.

Адвокат ОСОБА_2 в апеляції в інтересах ОСОБА_1 вважає недоведеним її винуватість в інкримінованих злочинах. Посилаючись на неповноту судового слідства та не взяття судом до уваги ряду поданих засудженою документів, просить вирок скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд.

Заслухавши доповідача, який доповів суть вироку і доводи апеляцій, прокурора Черноту М.М., засуджену ОСОБА_1 та її захисника ОСОБА_2, які підтримали подані ними апеляції, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляція прокурора підлягає до повного, а апеляція адвоката ОСОБА_2 – до часткового задоволення.          

В силу ст. 323 КПК України вирок суду повинен бути законним та обґрунтованим на тих доказах, які були розглянуті в судовому засіданні, і оцінені судом за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному досліджені цих доказів в їх сукупності.

В супереч вищевказаним вимогам закону, визнавши ОСОБА_1 винною в несплаті ТзОВ "Західагротранс" податку на прибуток та податку на додану вартість за другий – четвертий квартали 2007 року та перший квартал 2008 року та податку на додану вартість за червень 2007 року на 1002676 грн. 50 коп., суд допустив суперечність: перекваліфікував дії засудженої по даному епізоду з ч. 3, як було вмінено досудовим слідством, на ч. 2 ст. 212 КК України. При цьому вказав, що дії ОСОБА_1 призвели до ненадходження до бюджету коштів у великих розмірах.

Між тим згідно Законів України "Про встановлення прожиткового мінімуму та встановлення мінімальної заробітної плати", "Про Державний бюджет України на 2007… - 2008 рік", "Про податок з доходів фізичних осіб" під ухиленням від сплати податків у великих розмірах слід розуміти суми несплачених податків і зборів, які в 3000 і більше разів перевищують встановлений законодавством неоподаткований мінімум доходів громадян, а під особливо великим розміром – несплачені суми податків і зборів, які в 5000 і більше разів перевищують цей неоподаткований мінімум.

Виходячи з встановленого на 2007 рік розміру неоподаткованого мінімуму доходів громадян в 200 грн. та в 2008 році - 250 грн., несплачені директором ТзОВ "Західагротранс" ОСОБА_1 податки в  сумі 1002676 грн. 50 коп. більш як в 5000 разів перевищують неоподаткований мінімум доходів громадян, що при таких обставинах повинно кваліфікуватися за ч. 3 ст. 212 КК України як ухилення від сплати податків в особливо великих розмірах.

Перекваліфікувавши вищевказані дії засудженої на ч. 2 ст. 212 КК України, як несплату податків в великих розмірах, суд допустив суперечності, які не можуть бути виправлені без скасування вироку.

Крім того, в ході судового розгляду в повній мірі не перевірено та не спростовано показання засудженої щодо бухгалтерської помилки, допущеної при  обрахуванні податку на прибуток в другому кварталі 2007 року на 50000 грн., яка вплинула на розмір несплаченого податку.

Не спростовано тверджень засудженої про наявність господарських операцій з ПП ОСОБА_3 на 430560 грн., з ОСОБА_4 на 252000 грн., з СВК "Шепель" на 3026695 грн., з ФГ "Урожай" на 692680 грн. та не перевірено дійсність поданих засудженою ксерокопій документів в підтвердження даних операцій.

Вищевказана неповнота судового слідства, суперечливість висновків суду істотно вплинули на законність і обґрунтованість винесеного вироку та на правильність кваліфікації дій засудженої.

Враховуючи вищенаведене, вирок щодо ОСОБА_1 підлягає скасуванню, а справа направленню на новий судовий розгляд.

В його ході, шляхом допиту підсудної, свідків, дослідження фінансових документів, висновків перевірок, при необхідності - призначення і проведення судово бухгалтерської експертизи, слід ретельно перевірити показання ОСОБА_1 щодо правильності нарахування і сплати нею податків та інших обов'язкових платежів. І, в залежності від встановленого, виявити наявність чи відсутність в її діях складу того чи іншого злочину.

В разі підтвердження обвинувачення в повному об'ємі, з врахуванням тяжкості вчинених ОСОБА_1 злочинів, не відшкодування заподіяних збитків, призначене за вищевказаним вироком покарання з застосуванням ст. 75, 76 КК України слід вважати надто м'яким.

    Керуючись ст.ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів судової палати -

                                        у  х  в  а  л  и  л  а :

    Апеляцію прокурора, який брав участь у розгляді справи, задовольнити повністю, а апеляцію адвоката ОСОБА_2 в інтересах засудженої ОСОБА_1 задовольнити частково.

    Вирок Луцького міськрайонного суду від 27 серпня 2010 року, щодо ОСОБА_1 скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд до того ж суду в іншому складі.

      Головуючий                     /підпис/                

    Судді                             /підписи/

    З оригіналом згідно :

    Суддя апеляційного суду Волинської області             Л.І. Хлапук            

   

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація