Справа № 2-“а”-7090/ 2010 р.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

                 16 грудня 2010 року Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області в складі:

головуючого - судді Міщенко Т.М.

при секретарі –  Раюшкіній І.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Мелітополі адміністративний позов ОСОБА_1 до інспектора ДПС Шульга Руслана Васильовича про скасування постанови ВТ № 227124 від 16.10.2010 року,    

встановив:

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить скасувати постанову про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 КпАП України,  також просить поновити строк для оскарження постанови оскільки він знаходився на стаціонарному лікуванні в Мелітопольський міській лікарні.    

     Від позивача надійшла заява з проханням слухати справу у його відсутність, на задоволенні позову наполягає.

  Відповідач в судове засіданні не з’явився, будучи належним чином повідомлений про день слухання справи, про що свідчить його підпис в поштовому повідомленні.

          Суд, вивчивши матеріали справи, вважає, що позов слід задовольнити.

  Постановою інспектора ДПС Шульга Р.В. від 16.10.2010 р. позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 122 ч. 2 КпАП України за те, що 16.10.2010 р. о 10-40 год. ОСОБА_1, керуючи автомобілем Део, д/н НОМЕР_1, по магістральному каналу в Іванівському районі рухався по лівій стороні проїзної частини при відсутності перешкод руху як можна правій до правого, чим допустив порушення п.п. 11.2 ПДР України, передбачене ч. 2 ст. 122 КпАП України та на нього накладено штраф в розмірі 425 грн., що підтверджується копією постанови ВТ № 227124 від 16.10.2010 р. по справі про адміністративне правопорушення /а.с. 9/.

Згідно вимог п. 11.2 Правил дорожнього руху України: «нерейкові транспортні засоби повинні рухатися якнайближче до правого краю проїзної частини».

Стаття 122 ч. 2 КпАП України передбачає адміністративну відповідальність за  порушення  водіями транспортних засобів правил проїзду перехресть, зупинок транспортних засобів загального користування, проїзд на заборонний сигнал світлофора або жест регулювальника, ненадання переваги в русі маршрутним транспортним засобам, порушення правил обгону і зустрічного роз’їзду, безпечної дистанції або інтервалу, розташування транспортних засобів на проїзній частині, порушення правил руху автомагістралями, користування зовнішніми освітлювальними приладами або попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку, використання цих приладів та їх переобладнання з порушенням вимог відповідних стандартів, користування водієм під час руху транспортного засобу зв’язку, не переобладнаними технічними пристроями, що дозволяють вести перемови без допомоги рук (за винятком водіїв оперативних транспортних засобів під час виконання ними невідкладного службового завдання), а так само порушення правил навчальної їзди.

При визначені виду і міри адміністративного стягнення, згідно зі ст. 33 КпАП України враховується характер здійснених правопорушень, особу правопорушника, ступень його вини, майнове становище, обставини пом’якшуючи і обтяжуючи відповідальність.

Крім того, відповідно до ч. 2 ст. 283 КпАП України, постанова по справі про адміністративне правопорушення повинна містити найменування органу (посадової особи), яка винесла постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа; опис обставин, з’ясованих під час розгляду справи; зазначення нормативно – правового акту, яким передбачена відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення.

Відповідно п.3 ч. 1 ст. 288 КпАП України постанова по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена, а саме, постанова іншого органу (посадової особи) про накладення адміністративного стягнення – до вищестоящого органу (вищестоящій посадовій особі) або до районного, міського районного в місті, міського або міськрайонного суду, в порядку, визначеному КпАП України, з особливостями, встановленими Кодексом України про адміністративні правопорушення.

Відповідно до вимог ст. 162 КАС України, при вирішенні справи по суті суд може задовольнити позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково.  

У разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про визнання противоправними рішень суб’єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про  скасування або визнання не чинним рішення чи окремих його положень, про поворот виконання цього рішення чи окремих його положень із зазначенням способу його здійснення; зобов’язання відповідача вчинити певні дії; зобов’язання відповідача утриматися від вчинення певних дій; стягнення з відповідача коштів; тимчасову заборону (зупинення) окремих видів або всієї діяльності об’єднання громадян; примусовий розпуск (ліквідацію) об’єднання громадян; примусове видворення іноземця чи особи без громадянства за межі України; визнання наявності чи відсутності компенсації (повноважень) суб’єкта владних повноважень.

 Суд може прийняти іншу постанову, яка б гарантувала дотримання і захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб’єктів у сфері публічно – правових відносин від порушень з боку суб’єкту владних повноважень.

Відповідно до п.4 ч. 1 ст. 293 КпАП України орган, (посадова особа), при розгляді скарги на постанову по справі про адміністративне правопорушення перевіряє законність та обґрунтованість винесеної постанови та може скасувати постанову та закрити справу, змінити міру стягнення в рамках, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, але, щоб стягнення не було посилене.

Згідно ст. 22 КпАП України при малозначності скоєного адміністративного правопорушення орган (посадова особа), уповноважена вирішувати справу, може звільнити порушника від адміністративної відповідальності і обмежитись усним зауваженням.

  Як встановлено в судовому засіданні скоєне ним правопорушення не потягло настання будь-яких негативних наслідків, його. З урахуванням характеру та обставин правопорушення, його сімейний стан, суд визнає його малозначним, та  вважає можливим звільнити ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності та оголосити йому усне зауваження.

Позивач просить поновити йому строк для оскарження постанови по справі про адміністративне правопорушення, посилаючись на те, що він знаходився на стаціонарному лікуванні в Мелітопольський міській лікарні.    

Відповідно з вимогами ст. 289 КпАП України скарга на постанову про адміністративне правопорушення може бути подана протягом 10 днів з дня винесення постанови. В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, відносно якої винесена постанова може бути поновлений органом, який розглядає скаргу.

Суд вважає, що позивач пропустив строк на оскарження постанови з поважних причин і тому пропущений строк слід поновити.      

Таким чином, суд вважає, що постанову по справі про адміністративне правопорушення відносно позивача слід скасувати, звільнити ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності та оголосити йому усне зауваження. Провадження по справі закрити.

        Керуючись ст. ст. 2, 69, 71, 162 Кодексу адміністративного судочинства України, ст.ст. 22, 33, 122 ч.1, 287, 289, 293 Кодексу України про адміністративні правопорушення, Правилами дорожнього руху України, суд

постановив:

Поновити ОСОБА_1 строк на оскарження постанови по справі про адміністративне правопорушення.

     Скасувати постанову ВТ № 227124 від 16.10.2010 року  винесену інспектором ДПС Шульга Русланом Васильовичем про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

      ОСОБА_1 звільнити від адміністративної відповідальності, передбаченої ч. 2 ст. 122 КпАП України, оголосити йому усне зауваження.

     Адміністративну справу відносно ОСОБА_1 за ст. 122 ч. 2 Кодексу України про адміністративні правопорушення провадженням закрити.

  Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає.

                Суддя: