Справа №2а-4761/10/0308
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
30 листопада 2010 року Луцький міськрайонний суд Волинської області в складі:
головуючого-судді Лівандовської-Кочури Т.В.
розглянувши у порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ДПС ДАІ ВДАІ УМВС України у Волинській області про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення,
В С Т А Н О В И В :
04.11.2010 року позивач звернувся в суд з позовом до відповідача про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення. Покликаєтьс я на те, що відносно неї було складено протокол про адміністративне правопорушення та винесено постанову по справі про адміністративне правопорушення за вчинення правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 260 грн. Вважає постанову незаконною, просить про її скасування.
Таким чином, дослідивши письмові докази у справі, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.
Судом встановлено, що 30.10 .2010 року відносно ОСОБА_2 було складено протокол про адміністративне правопорушення та винесено постанову по справі про адміністративне правопорушення, відповідно до якої, позивач 30.10.2010 року о 05 год. 28 хв., керуючи автомобілем “Тойота Корола” д.н. НОМЕР_1 в м.Рівне по вул.Київський, перевищив встановлену швидкість руху більш як на 20 км/год чим порушив п.12.4 Правил дорожнього руху.
Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Пунктом 24 Постанови Пленуму Верховного суду України від 23 грудня 2005 року №14 “Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті” встановлено, що зміст постанови повинен відповідати вимогам, встановленим статтями 283, 284 КУпАП. В ній, зокрема, необхідно зазначити докази, на яких базується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення.
Позивач свою вину у вчиненні даного правопорушення не визнає, а докази в підтвердження обставин, викладених в протоколі та в постанові в справі про адміністративне правопорушення суду не представлені. Жодних заперечень суду представлено не було.
Відповідно до ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Таким чином, з врахуванням наведених обставин, суд приходить до висновку, що в даній ситуації доказів, окрім постанови по справі про адміністративне правопорушення, які б свідчили про вчинення ОСОБА_2 равопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КУпАП в справі не добуто, а тому, постанова про накладення адміністративного стягнення підлягає скасуванню.
Керуючись ст.ст. 6,17, 70, 71, 158-163, 167 КАС України та на підставі ст.ст.280, 283, 284, КУпАП, Правил дорожнього руху, Постанови Пленуму Верховного суду України від 23 грудня 2005 року №14 “Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті”, суд,
П О С Т А Н О В И В:
Позов задовольнити.
Постанову по справі про адміністративне правопорушення серія ВК №172306 від 30.10.2010 року відносно ОСОБА_2 за ч.1 ст.122 КУпАП-скасувати.
Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя Т.В. Лівандовська-Кочура