Справа №2а-4782/10/0308
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
30 листопада 2010 року Луцький міськрайонний суд Волинської області в складі:
головуючого-судді Лівандовської-Кочури Т.В.
розглянувши у порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до інспектора ДПС взводу ДПС №5 ВДАІ (з з обслуговування м.Луцька) сержанта міліції Грачука Сергія Володимировича про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення,
В С Т А Н О В И В :
08.11.2010 року позивач звернувся в суд з позовом до відповідача про скасування постанови п о справі про адміністративне правопорушення. Покликаєтьс я на те, що відносно нього було складено протокол про адміністративне правопорушення та винесено постанову по справі про адміністративне правопорушення за вчинення правопорушення, передбаченого ч.2 ст.122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 430 грн. Вважає постанову незаконною, просить про її скасування.
Таким чином, дослідивши письмові докази по справі, суд приходить до висновку, що позов підлягає до часткового задоволення з наступних підстав.
Судом встановлено, що 01.11 .2010 року відносно ОСОБА_1 було винесено постанову по справі про адміністративне правопорушення, відповідно до якої, позивач, керуючи автомобілем “ГАЗ” д.н. НОМЕР_1 на перехресті нерівнозначних доріг, виїхав з другорядної дороги вул.Боженка на головну дорогу вул.Львівської в м.Луцьку, при цьому, не надав перевагу в русі транспортному засобу, який рухався по головній дорозі чим порушив п.16.11 Правил дорожнього руху.
Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Пунктом 24 Постанови Пленуму Верховного суду України від 23 грудня 2005 року №14 “Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті” встановлено, що зміст постанови повинен відповідати вимогам, встановленим статтями 283, 284 КУпАП. В ній, зокрема, необхідно зазначити докази, на яких базується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення.
Відповідно до ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Таким чином, в раховуючи обставини вчинення правопорушення, відсутність шкідливих наслідків, особу порушника, суд приходить до висновку про наявність в діях ОСОБА_1 вбачається склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.122 КУпАП, проте, вважає можливим звільнити від відповідальності за малозначністю скоєного на підставі ст.22 КУпАП, провадження по справі закрити та обмежитись усним зауваженням.
Керуючись ст.ст. 6,17, 70, 158-163, 167 КАС України та на підставі ст.22 КУпАП, Правил дорожнього руху від 01.01.2002 року, суд,
П О С Т А Н О В И В:
Позов задовольнити частково.
Постанову по справі про адміністративне правопорушення серія АС1 №079898 від 01.11.2010 року відносно ОСОБА_1 в частині накладення адміністративного стягнення -змінити.
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.2 ст.122 КУпАП та звільнити від адміністративної відповідальності на підставі ст.22 КУпАП за малозначністю скоєного, провадження по справі закрити та обмежитись усним зауваженням.
Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя Т.В. Лівандовська-Кочура