Справа №2а-5742/10/0308
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
13 грудня 2010 року Луцький міськрайонний суд Волинської області в складі:
головуючого-судді Лівандовської-Кочури Т.В.
розглянувши у порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ВДАІ м.Луцька УДАІ УМВС України у Волинській області в особі інспектора ДПС ВДПС (з обслуговування м.Луцька) старшого сержанта міліції Гришина Сергія Валерійовича про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення,
В С Т А Н О В И В :
25.11.2010 року позивач звернувся в суд з позовом до відповідача про скасування постанови п о справі про адміністративне правопорушення. Покликаєтьс я на те, що відносно нього було складено протоколом про адміністративне правопорушення та винесено постанову по справі про адміністративне правопорушення за вчинення правопорушення, передбаченого ч.2 ст.122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 480 грн. Вважає постанову незаконною, просить про її скасування.
Таким чином, дослідивши письмові докази по справі, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.
Судом встановлено, що 14.11 .2010 року відносно ОСОБА_1 було складено протокол про адміністративне правопорушення та винесено постанову по справі про адміністративне правопорушення, відповідно до якої, позивач 14.11.2010 року о 18 год. 25 хв., керуючи автомобілем “Чері” д.н. НОМЕР_1 в темну пору доби, незалежно від освітлення проїзної частини, не користувався ближнім світлом фар чим порушив Правила дорожнього руху.
Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Пунктом 24 Постанови Пленуму Верховного суду України від 23 грудня 2005 року №14 “Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті” встановлено, що зміст постанови повинен відповідати вимогам, встановленим статтями 283, 284 КУпАП. В ній, зокрема, необхідно зазначити докази, на яких базується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення.
Згідно ч.2 ст.33 КУпАП при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом’якшують і обтяжують відповідальність.
Окрім того, при винесенні постанови не було враховано особу порушника, характер вчинення правопорушення, обставини, що пом’якшують і обтяжують відповідальність, що свідчить про те, що інспектор передчасно дійшов до висновку про наявність в діях ОСОБА_1 ознак правопорушення, передбаченого ч.2 ст.122 КУпАП.
Таким чином, з врахуванням наведених обставин, суд приходить до висновку, що в даній ситуації доказів, окрім постанови по справі про адміністративне правопорушення, які б свідчили про вчинення ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого ч.2 ст.122 КУпАП в справі не добуто, а тому, постанова про накладення адміністративного стягнення підлягає скасуванню.
Керуючись ст.ст. 6,17, 70, 71, 100, 158-163, 167 КАС України та на підставі ст.ст.283, 284, 289 КУпАП, Постанови Пленуму Верховного суду України від 23 грудня 2005 року №14 “Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті”, ст.ст.33, 283, 284 КУпАП, суд,
П О С Т А Н О В И В:
Позов задовольнити.
Постанову по справі про адміністративне правопорушення серія АС1 №058741 від 14.11.2010 року відносно ОСОБА_1 за ч.2 ст.122 КУпАП –скасувати.
Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя Т.В. Лівандовська-Кочура