Справа № 2- 1828/2010
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
“29“ листопада 2010 року Шевченківський районний суд м.Львова у складі:
головуючої – судді ЛУЦІВ-ШУМСЬКОЇ Н.Л.
при секретарі ТИМКОВИЧ С.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові справу за позовом Першого заступника військового прокурора Західного регіону в інтересах ОСОБА_1 до Житлової комісії штабу і управління Західного оперативного командування про скасування рішення та зобов’язання вчинити дії,
в с т а н о в и в :
Перший заступник військового прокурора Західного регіону звернувся в суд з позовом в інтересах ОСОБА_1 до Житлової комісії штабу і управління Західного оперативного командування про скасування рішення комісії від 28.05.2008р. та зобов’язання відповідача зарахувати ОСОБА_1 в черзі на отримання житлового приміщення за рахунок МО України з 30.01.1993р. з внесенням відповідних змін в його житловій справі на загальних (першочергових) списках. В обґрунтування позову покликається на те, що з серпня 1992р ОСОБА_1 проходив військову службу у Збройних Силах України. 30.01.1993р. його було вперше зараховано на квартирний облік в Чернівецькому гарнізоні. В подальшому його було переміщено в Самбірський та Старицький гарнізони. У відповідності до наказу МО України №20 від 03.03.1995р., що діяв на той час, при переміщенні в інший гарнізон датою прийняття на квартирний облік вважається дата видачі наказу №20, а не попередня дата зарахування на квартирний облік до переміщення в Самбірський гарнізон. Тому ОСОБА_1 був зарахований на квартирний облік з 03.03.1995р. Після набрання чинності наказу МО України №577 від 06.10.2006р., який визначає, що попередній наказ МО України №20 від 03.03.1995р. вважати таким, що втратив чинність, ОСОБА_1 звернувся до житлової комісії з проханням про зарахування його на квартирний облік з 30.01.1993р. Однак рішенням комісії від 28.05.2008р. протокол №35 пункт №5 йому відмовлено у цьому. Вважає таку відмову незаконною, оскільки вона суперечить Конституції України, Житловому кодексу Української РСР.
В судовому засіданні позивач та представник прокуратури Західного регіону України позовні вимоги підтримали, покликаючись на обставини, вказані у позовній заяві та уточненні до неї. Просять позов задовольнити.
Представник відповідача в судовому засіданні позову не визнав, дав пояснення аналогічні вказаним у письмовому запереченні на позов. Просить у позові відмовити.
Ухвалою судового засідання до участі у справі в якості третьої особи без самостійних вимог залучено ОСОБА_2, дружину позивача, яка в судові засідання не з»являлася, подала заяву про розгляд справи у її відсутності. Суд вважає за можливе розглянути справи у її відсутності на підставі наявних доказів.
Заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши зібрані по справі докази, з’ясувавши дійсні обставини справи суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позову з таких мотивів.
ОСОБА_1 з серпня 1992р проходив військову службу у Чернівецькому гарнізоні. Рішенням житлової комісії в/ч А-0276 його було вперше зараховано на квартирний облік в межах Чернівецького гарнізону з 30.01.1993р.
12.01.2004р. ОСОБА_1 було переміщено в Самбірський, а згодом в Старицький гарнізони.
У відповідності до наказу МО України №20 від 03.02.1995р. «Про внесення змін та доповнень до Положення про порядок забезпечення житловою площею в Збройних Силах України», зареєстрованого в МЮ України 20.02.1995р., при переміщенні військовослужбовця по службі в інший гарнізон йому зараховується попередній час передування на квартирному обліку, але не раніше ніж з дня набрання чинності цим наказом.
Після переміщення позивача в інший гарнізон, у відповідності до наказу МО України №20 від 03.02.1995р., рапорту та наданих документів, житловою комісією в/ч А 0807 прийнято 27.02.2004р. рішення про зарахування позивача на квартирний облік з 03.03.1995р. Дане рішення житлової комісії відповідало чинному на той час законодавству, яке регулювало порядок організації забезпечення і надання військовослужбовцям Збройних Сил України та членам їх сімей житлових приміщень. Отже датою зарахування позивача на квартирний облік є 03.03.1995р.
06.10.2006р. Міністром оборони України видано наказ №577 «Про затвердження Інструкції про організацію забезпечення і надання військовослужбовцям Збройних Сил України та членам їх сімей житлових приміщень» пунктом 2 якого визначено «наказ МО України №20 від 03.03.1995р. вважати таким, що втратив чинність».
Відповідно до затвердженої Інструкції про організацію забезпечення і надання військовослужбовцям Збройних Сил України та членам їх сімей житлових приміщень військовослужбовці, які перебувають на обліку, у разі переміщення по службі, пов’язаного з переїздом до іншого гарнізону, зараховуються на облік за новим служби зі збереженням попереднього часу перебування на обліку.
У зв’язку з переміщення позивача по службі 29.03.2007р. житловою комісією штабу і управління ЗОК прийнято рішення про зарахування позивача на квартирний облік з 03.03.1995р. – часу перебування на квартирному обліку за попереднім місцем служби, яке затверджено командувачем військ ЗОК.
З прийняттям наказу №577 ОСОБА_1 звертався письмово з проханнями про перегляд дати його зарахування на квартирний облік з 03.03.1995р. на 30.01.1993р. Однак листами від 01.08.2007р, 26.09.2007р., рішенням житлової комісії штабу і управління ЗОК від 28.05.2008р. протокол №35 пункт 5, затвердженим командувачем військ ЗОК, позивачу залишено дату зарахування на квартирний облік 03.03.1995р. При цьому комісія виходила з того, якщо військовослужбовець на цей час перебуває на квартирному обліку з 03.03.1995р. (відповідно до наказу МО України №20 від 03.02.1995р.), після переміщення в інший гарнізон за ним зберігається саме ця дата прийняття на квартирний облік, а не попередня дата перебування на квартирному обліку до переміщення в інший гарнізон.
Суд вважає таке рішення правомірним, оскільки затвердженою наказом МО України №577 від 06.10.2006р. Інструкцією не передбачено право перегляду житловими комісіями попередніх рішень про зарахування військовослужбовців на квартирний облік, прийнятих відповідно до діючого раніше наказу МО України №20 від 03.02.1995р.
Безпідставним є покликання на те, що наказ МО України №20 від 03.02.1995р. звузив соціальні права позивача, що існували до першої зміни ним місця служби, а відтак житлова комісія не вправі була приймати його до уваги. Навпаки цим наказом вперше передбачено можливість при переміщенні військовослужбовця по службі в інший гарнізон зараховувати йому попередній час перебування на квартирному обліку, але не раніше ніж з дня набрання чинності цим наказом. Наказ МО України №20 від 03.02.1995р. не визнавався недійсним, був чинним до часу прийняття наказу МО України №577 від 06.10.2006р. та підлягав застосуванню всіма житловими комісіями Збройних Сил України при вирішенні питань, пов’язаних із визначенням дати зарахування військовослужбовців на квартирний облік в разі переміщення по службі в інший гарнізон.
Відповідно до ст.58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом’якшують або скасовують відповідальність особи.
На час прийняття наказу МО України №577 від 06.10.2006р. датою прийняття позивача на квартирний облік було 03.03.1995р. При подальших переміщеннях позивача по службі, пов’язаних зі зміною гарнізону, його, відповідно до наказу МО України №577 від 06.10.2006р., зараховували на квартирний облік за новим служби зі збереженням попереднього часу перебування на обліку – з 03.03.1995р. Відновлювати первинну дату зарахування його на квартирний облік з 30.01.1993р. підстав немає.
Виходячи з наведеного суд вважає, що рішення житлової комісії штабу і управління Західного оперативного командування від 28.05.2008р. про залишення позивачу дати зарахування на квартирний облік 03.03.1995р. прийнято у відповідності до чинного законодавства. Підстав для скасування цього рішення та зміни позивачу дати зарахування на квартирний облік з 03.03.1995р. на 39.01.1993р. немає.
У зв’язку з цим з відповідача підлягають стягненню в доход держави 8,50грн. судового збору та в користь ТУ ДСА України у Львівській області 37грн. витрат з ІТЗ.
Оцінюючи зібрані по справі докази в їх сукупності, суд робить висновок, що позов не підлягає до задоволення.
Керуючись ст.ст.8,10,11,57,58,60,88,209,212,213,215 ЦПК України, суд, -
В И Р І Ш И В :
У задоволенні позову Першого заступника військового прокурора Західного регіону в інтересах ОСОБА_1 до Житлової комісії штабу і управління Західного оперативного командування про скасування п.5 рішення комісії від 28.05.2008р. та зобов’язання зарахувати (поновити) ОСОБА_1 в черзі на отримання житлового приміщення за рахунок МО України з 30.01.1993р. з внесенням необхідних змін в його житловій справі на загальних (першочергових) списках – відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 в доход держави 8,50грн. судового збору та в користь ТУ ДСА України у Львівській області 37грн. витрат з ІТЗ.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Львівської області через Шевченківський районний суд м.Львова шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення рішення.
СУДДЯ Н.Л. ЛУЦІВ-ШУМСЬКА