справа № 2а-1440/10
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
29 листопада 2010 року Шевченківський районний суд м. Львова
в складі: головуючої - судді Білінської Г.Б.
при секретарі Морганюк Ю.Є.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Львові справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ДАІ УМВС України у Тернопільській області про скасування постанови, -
у с т а н о в и в :
27.09.2010 р. ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до ДАІ УМВС України у Тернопільській області, в якому просить скасувати постанову у справі про адміністративне правопорушення та закрити провадження у справі.
Позивач обґрунтовує позовні вимоги тим, що він 12.09.2010р. о 13-30 год., керуючи транспортним засобом марки «БМВ», державний номер НОМЕР_1 на 96 км. автодороги Львів-Тернопіль, зупинився на вимогу старшого інспектора ДПС Чорного В.Я., постановою якого його було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП. Вважає дану постанову не обгрунтованою з тих підстав, що не порушував правил дорожнього руху. Зокрема, зазначає, що рухався в потоці автомобілів з дозволеною швидкістю. Після зупинки автомобіля працівником ДАІ йому було пред’явлено прилад «Сокіл», на якому значився лише графічний показник швидкості 112 км./год., жодних доказів на підтвердження того, що ця швидкість належить саме його транспортному засобу до протоколу долучено не було. З огляду на викладене, вважає, що постанова в справі про адміністративне правопорушення підлягає скасуванню, а справа - закриттю.
В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві, просить позов задовольнити в повному обсязі.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, хоча був належним чином повідомлений про дату, час і місце судового розгляду, про причини неприбуття не повідомив. У відповідності до положень ч. 4 ст. 128 КАС України суд вважає за можливе провести розгляд справи та постановити рішення у відсутності представника відповідача на підставі наявних в справі доказів.
Заслухавши пояснення позивача, з'ясувавши обставини, на які він посилається як на підставу своїх вимог, дослідивши докази, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з таких мотивів.
Судом встановлено, що постановою серії ВО № 169319 від 12 вересня 2010 року позивача було притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу.
В згаданій постанові вказано, що ОСОБА_1 12 вересня 2010 р. о 13-30 год., керуючи автомобілем марки «БМВ», державний номер НОМЕР_1 на 96 км. автодороги Львів-Тернопіль рухався зі швидкістю 112 км/год., перевищивши встановлену швидкість руху більше ніж на 20 км., чим порушив п.12.6 «г» Правил дорожнього руху України, відповідальність за що передбачена ч. 1 ст. 122 КУпАП.
У відповідності до п. 12.6 «г» Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 р. № 1306 (з наступними змінами) поза населеними пенктами на всіх дорогах та дорогах, що проходять через населені пункти, позначені знаком 5.47 дозволяється рух із швидкістю: іншим транспортним засобам: на автомобільній дорозі, що позначена дорожнім знаком 5.1 – не більше 130 км/год., на автомобільній дорозі з окремими проїзними частинами, що відокремлені одна від одної розділювальною смугою – не більше 110 км/год., на інших автомобільних дорогах – не більше 90 км/год.
Згідно ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами по справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосується забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Винуватість ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення встановлено інспектором ДАІ тільки на підставі протоколу про адміністративне правопорушення, інші докази з тих, що передбачені ст. 251 КУпАП, відсутні.
Згідно ч.2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, обов'язок доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача.
В судове засідання представник ДАІ УМВС України у Тернопільській області не з'явився, крім того не представив суду достатніх та належних доказів в підтвердження правомірності оскаржуваної постанови, не надав документів, які стали підставою для прийняття рішення про притягнення до відповідальності позивача.
Згідно ст. 293 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді скарги на постанову по справі про адміністративне правопорушення перевіряє законність і обґрунтованість винесеної постанови і приймає зокрема, рішення про скасування постанови і закриття справи.
Пунктом 1 ст. 247 КУпАП передбачено, що провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
За наведених обставин суд вважає, що винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 122 КУпАП не доведена, прийняте рішення про притягнення його до адміністративної відповідальності є необґрунтованим, за відсутності достатніх даних про вчинення правопорушення, відповідно постанова серія ВО № 169319 від 12 вересня 2010 року підлягає скасуванню, а провадження у справі про адміністративне правопорушення - закриттю за відсутністю складу правопорушення.
Оцінюючи зібрані по справі докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позов підставний та підлягає до задоволення.
Керуючись ст.ст. 7-11, 14, 69-71, 86, 128, 159, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, ст.ст. 247, 251, 293 КУпАП, суд, -
п о с т а н о в и в:
позов задовольнити.
Скасувати постанову серії ВО № 169319 від 12 вересня 2010, винесену старшим інспектором ДПС Чорним В.Я. про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП і накладення на нього адміністративного стягнення у виді штрафу, а провадження у справі закрити за відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Постанова остаточна та оскарженню не підлягає.
Суддя Г.Б. Білінська