Справа №2-а-57/2010 р.                                                    

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М          У К Р А Ї Н И

            19 жовтня 2010 року   Красноокнянський районний суд Одеської області в складі  головуючого   -   судді    Якових В.І., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до УДАІ ГУМВС України в Одеській області та інспектора ДПС II-го взводу ДАІ м.Одеси прапорщика Дідінчука Андрія Володимировича,  про визнання протиправною та скасування постанови про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, -  

                                                           в с т а н о в и в:

18.08.2010 року позивач ОСОБА_1  звернувся до суду з адміністративним позовом до УДАІ ГУМВС України в Одеській області (надалі УДАІ) та інспектора ДПС 2-го взводу ДАІ м.Одеси (надалі ІДПС) прапорщика Дідінчука А.В.  з вимогами визнати протиправною та скасувати постанову ВН № 276405 по справі про адміністративне правопорушення від 05.08.2010 р., а справу про адміністративне правопорушення щодо позивача закрити, за відсутністю складу такого правопорушення.

Свої вимоги позивач мотивує тим,  що 05.08.2010 р. ІДПС Дідінчуком А.В. відносно нього винесена постанова ВН №276405 в справі про адміністративне правопорушення по ч.1 ст.122 КУпАП, згідно якої на позивача накладено штраф в розмірі 255 грн. В постанові зазначено, що 05.08.2010 р. позивач керуючи автомобілем   ДЕУ «Ланос» НОМЕР_1 на площі 10 квітня у м. Одеса наближаючись до нерегульованого пішохідного переходу не надав дороги пішоходам, які переходили по пішохідному переходу. Із змісту протоколу про адміністративне правопорушення, факт скоєння правопорушення нічим не підтверджено та  не встановлено, зокрема чи наявна вина позивача. ІДПС Дідінчуком А.В. не вжито всіх заходів до повного, всебічного та об'єктивного з'ясування обставин справи, внаслідок чого була безпідставно винесена оскаржувана постанова.

Відповідач в запереченнях  на позов просив у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі,  мотивуючи їх безпідставністю та порушенням відповідачем 05.08.2010 року п.п. 18.1 Правил дорожнього руху України (надалі ПДР).  (а.с.23-24).  

Відповідач - УДАІ додатково направив до суду лазерний диск з відеозаписом скоєного позивачем порушення, який за письмовим клопотанням відповідача судом долучено до справи (а.с.30-31).

Позивач додатково направив чотири письмових пояснення, в яких обґрунтовував свої позовні вимоги (а.с.33-36).

Позивач і відповідач УДАІ в судові засідання не з’явилися направили заяви про розгляд справи за їх відсутністю у письмовому провадженні та направлення копій постанов по справі. Відповідач Дідінчук А.В. належним чином і своєчасно повідомлений в судове засідання не з’явився. Тому, суд,  відповідно до ч.4 ст.122 та ч.4 та ч.6 ст.128 КАС України, визнавши неявку відповідача Дідінчука А.В. неповажною, розглядав справу у письмовому провадженні  (а.с.14,24,38-39).    

Вивчивши матеріали справи, дослідивши обставини та факти, якими обґрунтовувались вимоги та заперечення сторін,  перевіривши їх доказами, суд прийшов до висновку про відмову в задоволенні позову.

Як встановлено судом, 05.08.2010 року, приблизно о 10 годині, автомобіль  ДЕУ «Ланос», реєстраційний № НОМЕР_1 під керуванням позивача ОСОБА_1  проїжджаючи  по вул. Площа 10-го Квітня в м. Одеса не надав перевагу у русі пішоходу, який переходив  проїзну частину через нерегульований пішохідний перехід. Зазначене стало підставою, для ІДПС Дідінчука А.В. зупинити автомобіль позивача.

Після того, як позивач зупинився, ІДПС Дідінчуком А.В. відносно нього  складено протокол серії  ВН1 №102825 від 05.08.2010 року про адміністративне правопорушення  вимог ч.1 ст.122 КУпАП, про порушення п.п.18.1 ПДР. В протоколі вказані вищезазначені обставини скоєного позивачем адміністративного правопорушення. В протоколі  позивач не визнав порушення, також зробивши в ньому запис «не згоден» і підписав протокол. (а.с.3).

05.08.2010 року ІДПС Дідінчуком А.В.,  у зв’язку з порушенням позивачем п.18.1 ПДР,  винесено постанову ВН  №276405 про притягнення  останнього до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 КУпАП  та накладення стягнення у вигляді штрафу у розмірі 255 грн. (а.с.5).

Відповідно до ст.9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.1 ст.122 КУпАП, порушення водіями транспортних засобів правил проїзду   пішохідних переходів,  ненадання  переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних  переходах - тягнуть за  собою  накладення  штрафу  від   п’ятнадцяти  до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Згідно з ч.1 ст. 222 КУпАП, справи про адміністративні правопорушення, передбачені частинами 1 та 2 ст.122, належать до компетенції органів внутрішніх справ.   

Згідно ст. ст. 1, 3 постанови Кабінету Міністрів України № 341 від 14.04.97 р. «Про Положення про Державну автомобільну інспекцію Міністерства внутрішніх справ» - ДАІ є головним органом, на який покладається забезпечення безпеки дорожнього руху в Україні, що входить до системи органів МВС України, основними завданнями якої є... виявлення та припинення фактів порушення безпеки дорожнього руху, а також виявлення причин і умов, що сприяють їх вчиненню.  

Пункти 3.1 та 3.4 наказу МВС України "Про затвердження Інструкції з діяльності підрозділів ДПС ДАІ МВС України" № 1111 від 13.11.2006 р. вказують, що завданням ДПС є нагляд за дорожнім рухом з метою забезпечення його безпеки та попередження та припинення злочинів і адміністративних правопорушень у сфері дорожнього руху.  

Згідно п. 2.3 Інструкції з оформлення працівниками Державтоінспекції МВС матеріалів про адміністративні порушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, затвердженої наказом МВС України від 26 лютого 2009 року № 77, встановлено, що розглядати від імені органів Державтоінспекції МВС справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники Державтоінспекції МВС, які мають спеціальні звання за адміністративні правопорушення, передбачені «...частинами першою і другою статті 122...».

Відповідно до п.п.18.1 ПДР, водій   транспортного   засобу,   що   наближається  до нерегульованого  пішохідного  переходу,   на   якому   перебувають пішоходи, повинен зменшити швидкість, а в разі потреби зупинитися, щоб дати дорогу пішоходам,  для яких може бути створена  перешкода чи небезпека.

Відповідно до ст.71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти позову.

Згідно ст. 251 КУпАП доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи. Ці дані встановлюються   протоколом   про  адміністративне  правопорушення,  поясненнями  особи,  яка притягається до адміністративної відповідальності, свідками, потерпілими, експертизою, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, які використовуються при нагляді за виконанням прав, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху.

Судом встановлено, що на лазерному диску (а.с.31) є відеозапис, з якого прямо вбачається, що саме автомобіль ДЕУ «Ланос» НОМЕР_1 на площі 10 Квітня у м. Одеса проїхавши по нерегульованому пішохідному переходу не надав дороги пішоходу, який вже пройшов пів дистанції проїзжої частини, чим  створив небезпечне для життя і здоров’я останнього становище. Відеозапис повністю підтверджує викладені в оскаржуваній постанові та протоколі про адміністративне правопорушення факти, щодо скоєння позивачем правопорушення передбаченого ч.1 ст.122 КУпАП.

З урахуванням викладеного, суд вважає, що ІДПС Дідінчук А.В.  при винесені постанови про притягнення позивача до відповідальності, виконав вимоги ст.251, ст.256 КУпАП, п.2.6, п.2.7 Наказу Міністерства внутрішніх справ України «Про затвердження Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення» за № 185 від 22 лютого 2001 року зі змінами та доповненнями, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 26 березня 2001 року за № 272/5463.

Оцінюючи правомірність дій та рішень ІДПС Дідінчука А.В.  суд керується критеріями, закріпленими у статті 2 КАС України,  та вважає, що останній при зупинці позивача, складанні протоколу та винесені постанови про притягнення позивача до адміністративної відповідальності діяв: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Враховуючи викладене  суд вважає, що постанова ІДПС Дідінчука А.В.  ВН  №276405 від 05.08.2010 року, у зв’язку з порушенням позивачем п.18.1 ПДР, про притягнення  останнього до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 КУпАП  та накладення стягнення у вигляді штрафу у розмірі 255 грн.  є  правомірною і тому не підлягає скасуванню,  а  позовні вимоги є такими, що не підлягають задоволенню.

При цьому суд врахував, що факт проїзду позивачем регульованого перехрестя, як зазначено останнім в поясненнях №1 (а.с.33), спростовуються відеозаписом, зокрема розташуванням пішохідного переходу та відсутністю регулювальника.

Щодо недопустимості відеозапису зробленого відеокамерою,  як доказу правопорушення,  що  вказано позивачем  в поясненнях №2 (а.с.34), то дані ствердження не грунтуються на законі та матеріалах справи. Зазначена відеокамера  не відноситься до спеціальних технічних засобів, які працюють в автоматичному режимі, при зйомки правопорушення скоєного позивачем не використовувалася в автоматичному режимі, та не є вимірювачем швидкості відповідно до Наказу №33 від 01.03.2010 року. Крім того, посилання позивача суперечить нормам ст.251 КУпАП, щодо допустимості використання технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, при нагляді за виконанням прав, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху.

Наполягання позивача  в поясненнях №3 (а.с.35), а саме на  недотриманні ІДПС Дідінчуком А.В. порядку провадження у справах про адміністративні правопорушення у зв’язку з відсутністю доказів скоєння позивачем  правопорушення  і обмеження  прав позивача,  то дані ствердження спростовуються протоколом серії  ВН1 №102825 від 05.08.2010 року, в яких є підписи позивача про ознайомлення з протоколом та правами, зокрема правом мати захисника, відсутність клопотань про залучення захисника до справи, а також самими поясненнями позивача за №2 (а.с.34), в яких останній вказує на застосування відеозапису при фіксуванні його правопорушення та марку відеокамери.  

Щодо незаконних дій відповідача, що зазначено позивачем  в поясненнях №4  (а.с.36), то дані ствердження про порушення порядку оформлення матеріалів про адміністративне правопорушення  зафіксованого за допомогою працюючих в автоматичному режимі технічних засобів, при зазначених обставинах є помилковими і дії ІДПС Дідінчука А.В. відповідають нормам викладеним в  ст.278 КУпАП та п. 2.3 Інструкції з оформлення працівниками Державтоінспекції МВС матеріалів про адміністративні порушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, затвердженої наказом МВС України від 26 лютого 2009 року № 77.

Керуючись  ст.11,17,18,19, 99, 100,159,160,163,167,171-2 КАС  України,  суд ,-

п о с т а н о в и в :

В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до УДАІ ГУМВС України в Одеській області та інспектора ДПС 2-го взводу ДАІ м.Одеси прапорщика Дідінчука Андрія Володимировича про визнання протиправною та постанови ВН № 276405 по справі про адміністративне правопорушення від 05.08.2010 р. та закриття справи про адміністративне правопорушення за відсутністю складу такого правопорушення - відмовити.

Рішення місцевого загального суду як адміністративного суду у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності є остаточним і оскарженню не підлягає.          

                                               Суддя