Судове рішення #12573126

Справа № 11 -741 / 2010                                                                             Головуючий у першій   інстанції Сусловець М.Г.

Категорія   ч. 2ст. 366 КК України                                Д оповідач у суді  2-ої  інстанції Велидчук В.М.

У Х В А Л А

І м е н е м   У к р а ї н и

07 грудня 2010 року. Колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Житомирської області у складі :

Головуючого                 Велидчука В.М.        

суддів:                     Захарчука С.В., Слісарчука Я.А.

    з участю прокурора             Давидок М.І.

адвоката                     ОСОБА_3    

    засудженого                 ОСОБА_4

розглянула у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі кримінальну справу за апеляціями засудженого ОСОБА_4  та адвоката ОСОБА_3 на вирок Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 21 вересня 2010 року, яким

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 р. н ., мешканець м. Новоград - Волинського,    Житомирської області, працюючий начальником Новоград-Волинської КЕЧ району ,не судимий, засуджений за:

- ч.2 ст. 366 КК України на 2 роки позбавлення волі з позбавленням права займати керівні посади на підприємствах, установах, організаціях всіх форм власності та державних органах строком на два роки;

- ст. 423 ч.1 КК України на 1 рік позбавлення волі.

На підставі ч.1 ст. 70 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначено ОСОБА_4 покарання 2 роки позбавлення волі з позбавленням права займати керівні посади на підприємствах, установах, організаціях всіх форм власності та державних органах строком на два роки.

Запобіжний захід - тримання під вартою.

Стягнуто з ОСОБА_4 на користь Новоград-Волинської КЕЧ району 147 189 грн. 42 коп.

За вироком, ОСОБА_4 засуджений за те, що     05 березня 2009 року, будучи військовою службовою особою - начальником Новоград-Волинської КЕЧ району, всупереч вимогам діючого законодавства, своїм службовим обов'язкам та інтересам служби, діючи умисно, з корисливих мотивів в інтересах третіх осіб та в особистих інтересах, з метою незаконного перерахування бюджетних коштів, шляхом уникнення проведення процедури закупівлі та підроблення офіційних документів на користь ПП ОСОБА_5, наказав   підлеглій   ОСОБА_6   виготовити  два  договори   купівлі-продажу  під номерами №№ 33,34, у яких вказати два різних предмети закупівлі - 655,9 складометрів деревини паливної та 774,89 складометри тріски і стружки деревинної на суми 99998,51 грн. (з ПДВ) та 99999,55 грн. (з ПДВ). ОСОБА_6   його вказівку виконала. ОСОБА_4,  підписав вищевказані договори. Після цього, розуміючи, що фактично продукція по договорам №№ 33, 34 року ПП ОСОБА_5 до Новоград-Волинської КЕЧ району не поставлена взагалі, дав вказівку ОСОБА_6 виготовити дві накладні №№36, 37, в яких проставити підпис у графах „прийняв”, чим засвідчити нібито отримання у повному обсязі Новоград-Волинською КЕЧ району товарів по вищевказаним договорам, що та і виконала. Далі ОСОБА_4 проставив резолюцію „ Гл . Бух. к оплате” та проставив підписи у вищевказаних накладних №№36 та 37 від 05.03.2009 року і дав вказівку головному бухгалтеру Новоград-Волинської КЕЧ району ОСОБА_7 провести по бухгалтерії вказані накладні. 06 березня 2009 року, він підписав платіжні доручення №№131, 132 на перерахування ПП ОСОБА_5 грошових коштів по договорам №№ 33,34 і накладним №№36,37 та наказав ОСОБА_7 представити їх разом із вищевказаними договорами та накладними до Новоград-Волинського управління Державного казначейства Головного правління Державного казначейства у Житомирській області, що та 10 березня 2009 року і виконала. Внаслідок цього на користь ПП ОСОБА_5 незаконно було перераховано бюджетні кошти в сумі 199 998,06 грн., чим заподіяно державі в особі Новоград-Волинської КЕЧ району матеріальних збитків на суму 149 189,42 грн., з яких 109 189,81грн. є різницею між ціною на фактично поставлену продукцію згідно договорів та середніми цінами на аналогічну продукцію по регіону та 39 999,61грн. є сумою безпідставно перерахованого ПДВ на користь ПП ОСОБА_5, яке не являється платником зазначеного податку.

В апеляції засудженого та адвоката ОСОБА_3 ставиться питання про зміну вироку  з пом’якшенням покарання засудженому шляхом застосуванням до нього ст. 75 КК України та звільнення його від відбування покарання з випробуванням.     Посилаються на те, що судом при призначенні покарання належним чином не враховано дані щодо особи ОСОБА_4, а саме його молодий вік, до кримінальної відповідальності не притягувався, працює, позитивно характеризується на роботі та за місцем проживання, одружений, має на утриманні малолітнього сина, щиро розкаявся у вчиненому, активно сприяв розкриттю злочину, часткове добровільне відшкодував шкоду, тому ніякої загрози для суспільства не представляє.

У запереченнях на апеляційну скаргу засудженого прокурор висловив міркування про те, що вирок суду є законним і обґрунтованим. Посилається на те, що обираючи покарання засудженому , суд першої інстанції врахував те, що злочини вчинені умисно з використанням службового становища та своїх підлеглих, від злочинів настали тяжкі наслідки.

Заслухавши доповідача, заперечення та міркування прокурора, про залишення апеляцій  без задоволення, засудженого та адвоката , які підтримали доводи апеляцій, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляцій, колегія суддів визнала, що апеляції  задоволенню не підлягають з таких підстав.

Висновки суду першої інстанцій про доведеність вини ОСОБА_4 у вчиненні злочинів за які його засуджено, підтверджується сукупністю досліджених у судовому засіданні доказів та в апеляціях не оспорюються.

При обранні покарання засудженому , суд першої інстанції врахував ступінь тяжкості злочинів, вчинених умисно з використанням свого службового становища та своїх підлеглих, від злочинів настали тяжкі наслідки, дані щодо особи засудженого, яка характеризується позитивно, несудимий, щиро розкаявся у вчиненому та сприяв розкриттю злочинів, думку прокурора, який наполягав на реальному позбавленні волі засудженого, на день розгляду справи засуджений не відшкодував завдану злочином шкоду і призначив засудженому мінімальне покарання у межах санкції ч. 2 ст. 366 КК України, але без застосування ст. 75 КК України, що є необхідним й достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів.

Тому посилання в апеляційних скаргах на те, що суд недостатньо врахував всі пом'якшуючі обставини, та не застосував ст. 75 КК України є необґрунтованими.

Керуючись ст.ст. 365,366 КПК України, колегія суддів ,-

ухвалила:

Апеляційні скарги засудженого ОСОБА_4 та адвоката ОСОБА_3 залишити без задоволення, а вирок Новоград - Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 21 вересня 2010 року щодо засудженого ОСОБА_4, без зміни.

Судді:

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація