Справа № 2-5210                                                                                                                                

                                                                                                                                     2010 рік

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

07 грудня 2010 року Ворошиловський районний суд м. Донецька в складі:

головуючої – судді Бухтіярової І.О.,

при секретарі – Галич Л.В.,

з участю – представника позивача Приходько В.М., представника відповідача ОСОБА_2,  

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Донецьку цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства „ОТП Банк” до ОСОБА_3 про стягнення боргу за кредитним договором та зустрічному позову ОСОБА_3 до Публічного акціонерного товариства „ОТП Банк” про розірвання договору, розстрочення виконання рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду 25.06.2010 року з даним позовом до відповідача про стягнення боргу по договору кредиту, посилаючись на наступні обставини: 02.11.2007 року між ОСОБА_3 та ЗАТ „ОТП Банк”, правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство „ОТП Банк” був укладений Кредитний договір № СL-102/564/2007, згідно з якого позивач видав, а відповідач отримав 13 323,68 долари США, що підтверджується кредитною заявкою від 02.11.2007 року.

Відповідач в свою чергу, зобов’язався прийняти, належним чином використати та повернути банку вказані кредитні кошти у періодичні строки, зазначені в Кредитному договорі (зокрема, в п. 1.5. Кредитного договору, з підпунктами), а також сплатити відповідну плату за користування кредитом, в порядку та на умовах, що визначені в Кредитному договорі (зокрема, в п. 1.4. Кредитного договору, з підпунктами). Так, згідно п. 1.5.1 Кредитного договору погашення відповідної частини кредиту та нарахованих відсотків здійснюється відповідачем щомісячно на рахунок банку згідно графіку погашення кредиту та сплати відсотків.

Згідно розділу 3 п.п. 3.1.1 Кредитного договору за порушення прийнятих на себе зобов’язань за договором відповідач зобов’язаний сплатити банку пеню в розмірі 1% від суми несвоєчасно виконаних боргових зобов’язань за кожний день прострочення. Пеня сплачується додатково до прострочених сум.

У зв’язку з тим, що відповідачем було порушено зазначені вище умови Кредитного договору, банком на підставі п. 1.9 Кредитного договору 07.09.2009 року відповідачу направлялася досудова вимога про дострокове повернення кредиту та відсотків за Кредитним договором, але відповідач так і не повернув належну суму за Кредитним договором.

Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Зобов’язання по Кредитному договору відповідачем не виконані, зокрема не виконується графік погашення кредиту, порушується порядок та строки сплати відсотків.

Станом на 04.06.2010 року загальна заборгованість відповідача за Кредитним договором складає: заборгованість по кредиту – 9809,17 доларів США; заборгованість по відсоткам – 1282,37 долари США; пеня – 1967,25 гривень; штрафні санкції – 75,00 гривень.

Оскільки, кредит було надано фактично в іноземній валюті в доларах США, позовна заява  про стягнення суми боргу в доларах США є цілком правомірною. Зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Частиною 1 ст. 1054 ЦК України визначено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитор), зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальнику в розмірі і на умовах, передбачених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит і сплатити відсотки.

Згідно положень п. 2 ст. 1054 ЦК України до відносин за кредитним договором застосовуються положення, що регулюють відносини позики, якщо інше не встановлено законом і не випливає із суті кредитного договору.

Положеннями ст. 1046 ЦК України встановлено, що за договором позики  одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші  речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов’язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Пунктом 1.1. Кредитного договору передбачено, що позивач надає відповідачу кредит в розмірі та валюті, визначеній у частині 1 цього Договору та згідно частини 1 Кредитного договору розмір  та валюта кредиту становить 13 323,68 долари США, а відповідач приймає, зобов’язується належним чином використати та повернути позивачу суму отриманого кредиту, тобто 13 323,68 долари США, а також сплатити відповідачу плату за користування кредитом. Заміна родової ознаки валюти, що повинна бути повернута банку можлива тільки за згодою сторін Кредитного договору, у противному випадку будуть порушені правові норми ст. ст. 1054, 1049, 1046 ЦК України, які є спеціальними нормами по регулюванню відносин позики (кредиту).

Просить стягнути з відповідача заборгованість по кредиту в сумі 9809,17 доларів США, заборгованість по відсоткам в сумі 1282,37 долари США, пеню в сумі 1967,25 гривень, штрафні санкції в сумі 75,00 гривень, витрати по сплаті судового збору в розмірі 899,46 гривень та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільної справи в розмірі 120,00 гривень.

13.09.2010 року ОСОБА_3 надав до суду зустрічну позовну заяву до ПАТ «ОТП Банк» про розірвання договору та розстрочення виконання рішення, посилаючись на наступні обставини: 07.09.2009 року ПАТ «ОТП Банк» надіслав йому Досудову вимогу № 100-04-5085, якою повідомив, що у зв’язку з порушенням зобов’язань за кредитним договором № СL-102/564/2007 від 02.11.2007 року банк вимагає від нього, як позичальника за Кредитним договором достроково сплатити суму наданого кредиту, процентів за користування кредитом, а також погасити нараховані штрафні санкції.    

Відповідно ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитор), зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальнику в розмірі і на умовах, передбачених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит і сплатити відсотки. Згідно з нормою п. 3 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» від 12.07.2001 року № 2664-ІІІ фінансовий кредит – це кошти, які надаються у позику юридичній або фізичній особі на визначений строк та під процент. З зазначених правових норм слідує, що основним змістом кредитного договору є те, що позикодавець надає позичальнику фінансову послугу, яка полягає у користуванні грошима позикодавця протягом визначеного сторонами строку. За кожен день одержання даної фінансові послуги позичальник сплачує плату – встановлений процент від суми кредиту. При цьому вимога банку до позичальника за кредитним договором повернути надану грошову суму (кредит) до закінчення строку, визначеного в договорі, фактично є відмовою банку на майбутнє від надання позичальнику у користування грошових коштів. Тобто, надіслання банком йому, як позичальнику з Кредитним договором вимоги повернути кредит до закінчення строку, визначеного в договорі, є відмовою банку від здійснення подальшого кредитування – односторонньою відмовою від укладеного Кредитного договору.

При цьому, згідно з ч. 1 ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов’язання допускається лише у випадку, якщо це встановлено договором або законом Частиною 1 ст. 651 ЦК України встановлено, що сторона договору має право в односторонньому порядку розірвати договір, якщо таке право встановлено договором або законом. Нормою ст. 1050 ЦК України закріплено право позикодавця розірвати договір позики у разі прострочення позичальником сплати чергової частини позики.

Кредитним договором   № СL-102/564/2007 від 02.11.2007 року, укладеним сторонами по справі встановлено право банку в односторонньому порядку відмовитися від кредитування позичальника. Зокрема: згідно з п.п. 1.9.1. п.1.9. Кредитного договору банк має право вимагати дострокового виконання боргових зобов’язань в цілому або у визначений банком частині у випадку невиконання позичальником своїх боргових та/чи інших зобов’язань за цим Кредитним договором.

Таким чином, зазначеною Досудовою вимогою № 100-04-5085 від 07.09.2009 року банк повідомив його про односторонню відмову від Кредитного договору № СL-102/564/2007 від 02.11.2007 року, право на яку закріплене вказаним пунктом Кредитного договору.

Положенням ч. 3 ст. 651 ЦК України визначені наслідки односторонньої відмови від договору: у разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі, якщо право на таку відмову встановлено договором, договір є розірваним. При цьому, відповідно до ч. 3 ст. 651 ЦК України, внаслідок односторонньої відмови від зобов’язання у повному обсязі, зобов’язання припиняється. З вказаних положень законодавства слідує, що наслідком надіслання банком йому, як позичальнику за кредитом повідомлення про відмову від Кредитного договору є розірвання договору та припинення всіх зобов’язань за ним. Тобто, з 07.09.2009 року Кредитний договір є розірваний, а зобов’язання за ним – припиненими.

Оскільки, Кредитний договір № СL-102/564/2007 від 02.11.2007 року розірвано за ініціативою банку та всі зобов’язання сторін за ним припинилися, то відповідно, відпала правова підстава для збереження ним, як позичальником грошових коштів, переданих в кредит за договором. Положенням ч. 1 ст. 1212 Ц України встановлено обов’язок набувача майна повернути майно у разі, коли відпала підстава, на якій було набуте майно. Разом з цим, враховуючи, що кредитування припинилося 07.09.2009 року, з цієї дати на непогашену суму кредиту не нараховуються визначені в Кредитному договору відсотки за користування кредитними коштами та не нараховуються визначені Кредитним договором штрафні санкції за прострочення щомісячних платежів за кредитом.

На момент розірвання договору, згідно з даними Досудової вимоги від 07.09.2009 року заборгованість становила: сума непогашеного кредиту – 11 103,00 долари США; сума заборгованості за відсотками – 355,76 доларів США.

Однак, вже після розірвання Кредитного договору ним було сплачено на користь банку 2156,00 доларів США, що підтверджується випискою за Кредитним договором № СL-102/564/2007 від 02.11.2007 року.

Таким чином, на час судового розгляду сума грошових коштів, яка підлягала сплати становить: 11 458,76 доларів США – 2156,00 доларів США = 9302,76 долари США, що дорівнює за офіційним курсом НБУ – 73 568,09 гривням.

Тобто, він частково визнає позовні вимоги в  частині стягнення 73 568,09 гривень.

Разом з цим, відповідно до норм ст. ст. 217, 373 ЦПК України, за наявності обставин, які можуть утруднити виконання рішення, суд, який ухвалив рішення, може визначити прядок його виконання, розстрочити виконання рішення, про що зазначає в рішенні.  

По даній справі є обставини, що можуть утруднити виконання рішення суду, зокрема: його батько – ОСОБА_4 тяжко хворий, має другу групу інвалідності; на його утриманні знаходиться малолітня дитина ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1. Забезпечення догляду та піклування щодо даних осіб вимагає від нього підвищених матеріальних витрат. Також, за останні два роки в Україні відбулася значна інфляція, підвищилися ціни на продукти харчування, медикаменти, інші товари першої необхідності. Хоча він частково визнає позовні вимоги на суму 73 568,09 гривень, він не зможе одразу виконати судове рішення.

Вважає необхідним встановити порядок виконання судового рішення по даній справі шляхом розстрочення судового рішення на 50 календарних місяців з щомісячним платежем в сумі 1471,36 гривня.

Просить визнати розірваним Кредитний договір № СL-102/564/2007 від 02.11.2007 року внаслідок односторонньої відмови від договору ПАТ «ОТП Банк», встановити суму зобов’язання в розмірі 73 568,09 гривень, зобов’язати ПАТ «ОТП Банк» прийняти від нього 73 568,09 гривень з розстроченням платежів на 50 календарних місяців з щомісячним платежем в сумі 1471,36 гривня.

У судовому засіданні представник позивача Приходько В.М., діючий за довіреністю, підтримав позовні вимоги, зустрічний позов не визнав, надав пояснення аналогічні викладеним у позовній заяві, просив позов задовольнити.

Представник відповідача ОСОБА_2, діюча на підставі довіреності, у судовому засіданні позов не визнала, зустрічний позов підтримувала, надала пояснення аналогічні викладеним у зустрічній позовній заяві, просила зустрічний позов  задовольнити.

Суд, вислухавши пояснення представника позивача, представник відповідача, дослідивши матеріали даної справи, вважає, що позов ПАТ „ОТП Банк” до ОСОБА_3 про стягнення боргу за кредитним договором підлягає задоволенню, а зустрічний позов  ОСОБА_3 до ПАТ „ОТП Банк” про розірвання договору, розстрочення виконання рішення задоволенню не підлягає по наступних підставах.

Згідно ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитор), зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальнику в розмірі і на умовах, передбачених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит і сплатити відсотки.

Як встановлено у судовому засіданні, 02 листопада 2007 року між ОСОБА_3 та ЗАТ „ОТП Банк”, правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство „ОТП Банк” був укладений Кредитний договір № СL-102/564/2007, згідно з якого позивач видав, а відповідач отримав 13 323,68 долари США, що підтверджується кредитною заявкою від 02.11.2007 року.

Відповідач в свою чергу, зобов’язався прийняти, належним чином використати та повернути банку вказані кредитні кошти у періодичні строки, зазначені в Кредитному договорі (зокрема, в п. 1.5. Кредитного договору, з підпунктами), а також сплатити відповідну плату за користування кредитом, в порядку та на умовах, що визначені в Кредитному договорі (зокрема, в п. 1.4. Кредитного договору, з підпунктами).

Відповідно до п. 1.5.1 Кредитного договору погашення відповідної частини кредиту та нарахованих відсотків здійснюється відповідачем щомісячно на рахунок банку згідно графіку погашення кредиту та сплати відсотків.

Відповідно до п. 3.1.1 Кредитного договору за порушення прийнятих на себе зобов’язань за договором відповідач зобов’язаний сплатити банку пеню в розмірі 1% від суми несвоєчасно виконаних боргових зобов’язань за кожний день прострочення. Пеня сплачується додатково до прострочених сум.

Відповідачем не було дотримано умов Кредитного договору та не було погашено належних до сплати сум.

Відповідно до п.п. 1.9.1. Кредитного договору банк має право вимагати дострокового виконання боргових зобов’язань в цілому або у визначеній банком частині у випадку невиконання позичальником своїх боргових та/чи інших зобов’язань за цим Договором чи іншими укладеними з банком договорами та/або умов документів забезпечення. При цьому, зобов’язання позичальника щодо дострокового виконання боргових зобов’язань в цілому настає з дати відправлення банком на адресу позичальника відповідної вимоги та повинно бути проведено позичальником протягом 30 календарних днів з дати одержання позичальником відповідної вимоги.

Відповідно до п. 1.9.3. Кредитного договору у випадку невиконання позичальником боргових зобов’язань понад 38 календарних днів банк має право в односторонньому порядку розірвати цей договір шляхом відправлення на поштову адресу позичальника листа про розірвання цього Договору. Цей Договір вважається розірваним з моменту відправлення на поштову адресу позичальника вищевказаного листа.

Позивачем на підставі п.п. 1.9.1. Кредитного договору, а не п. 1.9.3 Кредитного договору було здійснено вимогу дострокового виконання відповідачем його зобов’язань за Кредитним договором в повному обсязі.

07.09.2009 року відповідачу ОСОБА_3 на його поштову адресу було направлено Досудову вимогу про погашення заборгованості за Кредитним договором, а не лист про розірвання цього Договору.

Вимога підлягала виконанню протягом 30 календарних днів, з дати отримання, але відповідачем вимога не виконана та відповідні суми позивачу несплачені.

Тобто, ПАТ «ОТП Банк» в односторонньому порядку не вимагав від відповідача ОСОБА_3 розірвання Кредитного договору, у зв’язку з чим, вимоги ОСОБА_3 про визнання розірваним Кредитного договору № СL-102/564/2007 від 02.11.2007 року з 07.09.2009 року, з моменту направлення Досудової вимоги про погашення заборгованості за кредитним договором, задоволенню не підлягають. Також не підлягають задоволенню вимоги ОСОБА_3 про встановлення суми зобов’язання в розмірі 73 568,09 гривень та зобов’язання ПАТ «ОТП Банк» прийняти від нього 73 568,09 гривень з розстроченням платежів на 50 календарних місяців з щомісячним платежем в сумі 1471,36 гривня.

Станом на 04.06.2010 року загальна заборгованість відповідача за Кредитним договором складає: заборгованість по кредиту – 9809,17 доларів США; заборгованість по відсоткам – 1282,37 долари США; пеня – 1967,25 гривень; штрафні санкції – 75,00 гривень.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання  або не виконав у строк, встановлений договором або законом.

До теперішнього часу відповідач не виконав своїх зобов'язань.  

Відповідно до ч. 2 ст. 615 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання.

Відповідно до ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання, а за правилами ч. 1 ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

У зв'язку з чим, суд приходить до висновку про те, що відповідно до вимог ст. 623 ЦК України, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сума заборгованості за кредитним договором у розмірі 9809,17 доларів США, що еквівалентно по курсу НБУ (7,9588) 78 069 гривням 22 копійкам, проценти за користування кредитом у розмірі 1282,37 долари США, що по курсу Національного Банку України (7,9588) складає 10 206 гривням 13 копійкам, пеня у розмірі 1967,25 гривень, штрафні санкції у розмірі 75,00 гривень.

На підставі ст. 88 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 899,46 гривень та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 120 гривень, сплачені позивачем при подачі позовної заяви.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 525, 526, 530, 610-615, 623, 1054 ЦК України, ст. ст. 10, 60, 88, 212-215  ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов Публічного акціонерного товариства „ОТП Банк” до ОСОБА_3 про стягнення боргу за кредитним договором – задовольнити .

Стягнути з ОСОБА_3 на користь Публічного акціонерного товариства „ОТП Банк” заборгованість за кредитним договором у сумі 9809 доларів 17 центів США, що по курсу НБУ (7,9588) складає 78 069 гривень 22 копійки, проценти за користування кредитом у сумі 1282 долари 37 центів США, що по курсу Національного Банку України (7,9588) складає 10 206 гривень 13 копійок, пеню у розмірі 1967 гривень 25 копійок, штрафні санкції у розмірі 75 гривень 00 копійок, витрати по сплаті судового збору в розмірі 899 гривень 46 копійок, витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 120 гривень 00 копійок, а всього стягнути 91 337 (дев’яносто одна тисяча триста тридцять сім) гривень 06 копійок.

У задоволені зустрічного позову ОСОБА_3 до Публічного акціонерного товариства „ОТП Банк” про розірвання договору, розстрочення виконання рішення – відмовити.  

Апеляційна скарга на рішення суду подається в апеляційний суд Донецької області через даний суд протягом 10 днів з дня проголошення рішення.

Рішення надруковано в нарадчій кімнаті в одному примірнику.

Суддя Ворошиловського районного

суду м. Донецька                                                                                                    І.О. Бухтіярова