Справа №2-10471/10
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03 грудня 2010 року Ленінський районний суд м. Запоріжжя у складі головуючого судді Турбіної Т.Ф. при секретарі Кривицькій К.Л. розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Запоріжжі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Кредитної спілки «Перше кредитне товариство» про захист прав споживачів, стягнення коштів,
ВСТАНОВИВ:
У жовтні 2010 року позивач звернувся до суду із зазначеним позовом, посилаючись на те, що 12.09.2009р. він уклав з відповідачем в особі заступника голови правління із загальних питань Найда І.Д. договір про залучення внеску (вкладу) члена кредитної спілки на депозитний рахунок, за умовами якого вніс на рахунок кредитної спілки на депозитний рахунок 27000,00 грн. строком на 12 місяців з виплатою 22% річних. По закінченню дії договору відповідач відмовляється повернути зазначені кошти, тому просив стягнути 27000,00 грн. внеску, 5940 грн. відсотки за користування внеском, а також посилаючись на порушення його прав споживача за вказаним договором просить стягнути пеню в розмірі 3% вартості послуги за кожний день прострочення на суму 33200,75 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 120 грн .
В судовому засіданні представник позивача підтвердив обставини, викладені в позові, підтримав позовні вимоги в повному обсязі, наполягав на заочному розгляді справи.
Представник відповідача до суду втретє не з’явився, про причину неявки суд не повідомив, про день, час та місце слухання справи був повідомлений у встановленому законом порядку, заперечень не надав.
Згідно ч. 4 ст. 169 ЦПК України, якщо суд не має відомостей про причину неявки відповідача, повідомленого належним чином, або причину неявки буде визнано неповажною, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).
Зі згоди представника позивача суд у судовому засіданні ухвалив провести заочний розгляд цієї справи за відсутністю представника відповідача на підставі наявних у ній даних та доказів, що відповідає положенням ст. 224 ЦПК України.
Вивчивши матеріали справи, вислухавши представника позивача, суд вважає, що заявлений позов підлягає задоволенню частково виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 214 ЦПК України суд, серед іншого, вирішує такі питання: чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.
Згідно ст. 526 ЦК України, зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України. Згідно ст. 530 ЦК України, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Згідно ст. 629 ЦК України, договір є обов’язковим для виконання сторонами. У відповідності до ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановленого договором або законом.
Згідно ч.1 ст. 1060 ЦК України договір банківського вкладу укладається на умовах видачі вкладу на першу вимогу (вклад на вимогу) або на умовах повернення вкладу зі спливом встановленого договором строку (строковий вклад). Договором може бути передбачено внесення грошової суми на інших умовах її повернення.
Відповідно до ст. ст. 8, 21 Закону України «Про кредитні спілки», кредитна спілка відповідно до свого статуту залучає на договірних умовах внески(вклади) своїх членів на депозитні рахунки як у готівковій, так і безготівковій формі.
Кредитна спілка має право самостійно встановлювати: розмір плати(процентів), яка розподіляється на пайові членські внески на нараховуються на внески (вклади), що знаходяться на депозитних рахунках членів кредитної спілки; розмір плати(процентів) за користування кредитами, наданими кредитною спілкою; ціни (тарифи) на послуги, що надаються кредитною спілкою.
Згідно ч.7 ст. 10 Закону України «Про кредитні спілки», повернення коштів проводиться за взаємною згодою сторін або не пізніше строку, передбаченого відповідним договором.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, 12.09.2009р. між КС «Перше кредитне товариство» та членом кредитної спілки ОСОБА_1 був укладений договір про залучення внеску (вкладу) члена кредитної спілки на депозитний рахунок, днем закінчення якого було визначено 12.09.2010р.
У відповідності до п.1.1 договору, 12.09.2009 року позивач передав спілці готівкою грошові кошти у сумі 27000,00 грн., процентна ставка за вкладом була встановлена у розмірі 22% річних (п .2.3 Договору).
Згідно з п.2.4. договору нарахування процентів на внесок починається з наступного дня після внесення внеску. Сплата процентів, нарахованих на внесок здійснюється спілкою 12 числа кожного місяця протягом строку дії договору (п.2.6. Договору).
Як встановлено судом, позивач свої зобов’язання за договором виконав, вніс грошові кошти готівкою до каси кредитної спілки у розмірі 27000,00 гривень, що підтверджується квитанцією до прибуткового касового ордера №8028 від 12.09.2009р. (а.с.8).
На час закінчення дії договору відповідач повинен був повернути позивачу суму вкладу 27000,00 грн. та нараховані відсотки в розмірі 5940,00 грн. (22% річних). Однак до цього часу відповідач зазначені кошти позивачу не виплатив, неодноразові звернення позивача з цього питання кредитною спілкою ігноруються, передбачений п.3.2.3 Договору обов’язок спілки надавати на вимогу члена кредитної спілки довідку про стан внеску відповідачем не виконується. Заперечень щодо цих обставин відповідач не надав.
При зазначених обставинах суд вважає, що вимоги позивача щодо стягнення суми внеску у розмірі 27000,00 гривень та процентів у розмірі 5940,00 грн. законні та обґрунтовані, а тому підлягають задоволенню в повному обсязі.
В обґрунтування вимог про стягнення пені у розмірі 33200,75 грн. позивач зазначав, що оскільки відповідно до ч.5 ст. 10 Закону України «Про захист прав споживачів» у разі, коли виконавець не може виконати (прострочує виконання) роботу (надання послуги) згідно з договором, то за кожен день прострочення споживачеві сплачується пеня у розмірі трьох відсотків вартості роботи (послуги), якщо інше не передбачено законодавством, просив розмір пені за неповернення вкладу визначити у відповідності до цього акту цивільного законодавства.
Ці вимоги задоволенню не підлягають виходячи з наступного.
Частиною 5 ст. 10 Закону України «Про захист прав споживачів» передбачено відповідальність виконавця роботи (послуги) за її не виконання в обумовлений договором строк у вигляді сплати пені.
Судом установлено, що Кредитна спілка «Перше кредитне товариство» надала позивачу послугу, яка зводилася до прийняття ним від позивача грошових сум з обов’язком виплати процентів на них. Надання такої послуги було оформлено укладеним договором про залучення внеску (вкладу).
Відповідно до ст. 177 ЦК України речі, у тому числі гроші, та виконані роботи і надані послуги є різними видами цивільних прав. Послуга, як об’єкт цивільних правовідносин, - це діяльність, яка триває у часі і не має уречевленого результату або результат є невіддільним від самої діяльності. Договори про надання послуг у системі договірних зобов’язань становлять самостійну групу цивільно-правових договорів, до яких договір вкладу не відноситься. Предметом договору вкладу є грошові кошти, а не надання послуги. Тому висновок позивача про те, що депозитний договір є видом договору про надання послуги є помилковим.
Після укладення договору внеску (вкладу) між сторанами виникли зобов’язальні відносини, які регулюються нормами зобов’язального права та положеннями укладеного договору, тому правових підстав для стягнення пені з розрахунку трьох відсотків вартості роботи (послуги) відповідно до ч.5 ст.10 Закону України «Про захист прав споживачів» у розмірі 33200,75 грн., не має.
Відповідно до ст. 88 ЦПК України суд вважає за необхідне стягнути з відповідача документально підтверджені витрати, понесені позивачем по оплаті інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи у сумі 120 грн., а також стягнути відповідно до ч.3 ст. 88 ЦПК України судовий збір в дохід держави пропорційно до задоволеної частини вимог у розмірі 329,40 грн.
Керуючись ст.ст. 526, 530, 623 ЦК України, ст.ст. 1, 24 Закону України «Про кредитні спілки», ст.ст. 10, 22 Закону України «Про захист прав споживачів», ст.ст. 10, 11, 88, 116, 209, 212-215, 218, 224 – 226 ЦПК України, суд
ВИРІШИВ:
Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.
Стягнути з Кредитної спілки «Перше кредитне товариство» (м. Одеса вул.. Базарна, 104, код ЄДРПОУ 23212644, МФО 328823, р/р 26509010618980 у філії «ОРУ» Банку «Фінанси та кредит») на користь ОСОБА_1 суму внеску члена кредитної спілки за депозитним договором № ЗП-1/1320/09/039 від 12.09.2010р. у розмірі 27000,00 гривень, суму нарахованих але не сплачених процентів на внесок у розмірі 5940,00 гривень, витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 120 грн., а всього стягнути 33060,00 гривень.
В задоволенні позову в частині стягнення суми пені в розмірі 3% від вартості послуги у розмірі 33200,75 гривень відмовити.
Стягнути з Кредитної спілки «Перше кредитне товариство» на користь держави судовий збір в розмірі 329,40 грн.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.
Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Запорізької області шляхом подання через суд першої інстанції протягом десяти днів після проголошення рішення суду апеляційної скарги. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя: